21:35
У Решетилівці реформа вторинної ланки дає збій: лікарі звільняються, зарплати малі
24 липня 2019, 16:45 0
Про це заявили медпрацівники на зустрічі з народним депутатом Артуром Герасимовим нещодавно, коли політик відвідував земляків Решетилівського району.
У районній лікарні розповіли, що персонал ледь виживає, фахівці кидають роботу, вони не мотивовані. У всьому зинувачують рефору вторинної ланки – пілотний проект, що запроваджений на Полтавщині з 1 квітня 2019-го.
Керівника лікарні та заступника немає досі, у відпустці, на зустрічі головного лікаря теж не було і нині нам поспілкуватись із ним не вдалось.
Виконувач обов’язків керівника райлікарні та голова профкому розповіли гостю, що заклад уже скоротив майже 30 працівників (29), а коштів на зарплати бракує: по 4 тисячі отримують як санітарка, так і лікар, тоді як на первинці лікарі вже мають зарплати у 3-4 рази вищі. Це зазначив Павло Левадний, очільник профкому медзакладу.
Свої доповнення та уточнення, обґрунтування, чого саме так і чому коштів, які виділяє НСЗУ бракує, медпрацівники обіцяли надати Герасимову, а він мав передати в НСЗУ та в МОЗ. Але наразі цей документ досі не передали, адже без підпису керівника лікарні не мають права.
– У нас було 8 стоматологів (4 в поліклініці, а 4 по селах лікували людей), а тепер у районі лише 2 – один лікує, інший ставить зуби (ортопед-стоматолог). Інші змушені були відкривати власні кабінети, ФОПи. Хтось зміг, хтось ні. У приватних стоматкабінетах вони надають платні послуги. У поліклініці ж стоматолог обслуговує і пільговиків (атовців, пенсіонерів, дітей). Також у нас на поліклініку одна санітарка, вона не може впоратись із прибиранням усього приміщення, фізично не може. Раніше, донедавна санітарок було 3, – розповів Павло Левадний.
Дехто зі стоматологів орендує приміщення в лікарні.
До цієї реформи лікарня мала штат 160 працівників. Тих, кого звільнили в Решетилівській ЦРЛ, були переважно пенсіонерами.
Нині медичні працівники розчаровані, бо до реформи вони отримували більше грошей, а зараз хто їде за кордон, хто змінює сферу діяльності, не в змозі прожити за мізерну зарплатню.
Роман Перепелиця, тоді голова Решетилівської РДА (нині вже екс), каже, що місцеві бюджети можуть допомагати закладам, але ж не платити ще й зарплату, бо в чому тоді суть реформи?
Міська рада як одноразову допомогу також може надавати, але на постійній основі не мають права.
Заручниками в цій ситуації стають пацієнти, бо лікарям платять за пролікований випадок, а якщо лікарі не мотивовані, то й пацієнти не охоче йдуть лікуватись у заклад.
– Давайте поїдемо, глянемо, скільки там лікується зараз людей, чимало пацієнтів їдуть до Полтави, – каже Віктор Лисак, директор Департаменту охорони здоров’я.
Все залежить від керівника – переконаний Віктор Лисак.
– Нині всі проліковані випадки обліковуються, а раніше лікарям платили однаково: чи йдуть до того фахівця люди чи ні, зарплату платили не залежно від кількості пацієнтів, – говорить очільник Департаменту. – Тож тепер є мотивація працювати краще, розвиватись. Раніше лікарні не закуповували стоматологам нічого, то як той лікар мусив працюати, скажіть? А такі випадки траплялись. Або ми приїздимо, лікар зробив зуби пацієнту-атовцю, той заплатив гроші, а вони ніде не обліковані.
Нагадаємо, раніше Віктор Лисак розповідав, за яким принципом працюватиме вторинка.
Для участі в пілоті відібрали 56 медичних закладів, які уклали договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Змінився принцип та підходи щодо фінансування закладу.
– Укладається контракт з Національною службою охорони здоров’я кожної установи. Замовником виступає НСЗУ, а постачальником послуг для населення – кожна лікувальна установа, яка виконала певні вимоги, що стосуються комп’ютеризації, наявності обладнання, спеціалістів тощо. Тепер щотижнево НСЗУ будуть звітувати за кожен пролікований випадок, – сказав Віктор Лисак, директор ДОЗ.
– Раніше була медсубвенція + місцевий бюджет. За середніми оцінками по області медсубвенція складала 40 – 60%, відповідно місцеве фінансування – 40-60%. Точно така ж ситуація була в першому кварталі 2019 року – медсубвенція і місцеві бюджеті. Медична субвенція розподіляється на всі адміністративно-територіальні одиниці – місто, район, об’єднана територіальна громада. ІІ – ІV квартал – та ж сума, яка була б як медсубвенція, перейшла від адміністративно-територіальних одиниць НСЗУ. Ці кошти не зменшились і не збільшились – вони залишились такими ж, як у першому кварталі, але помножена на 3 (три квартали), – розповіла Алла Бредіхіна, начальник відділу фінансово-економічної роботи ДОЗ.
Обов’язково частину коштів виділяє місцева влада.
Як тепер розподіляються ці кошти ( 100%):
– 18-20% – на поліклініку;
– Інші гроші розподіляються двома траншами (80% беремо за 100%) – 60 % – глобальний бюджет і 40% – за проліковані випадки.
Цей пілотний проект в Полтавській області продовжиться до кінця цього року, а з 2020-го його мають запровадити на решті території України.
Без ґуль та доопрацювань не обійтись, переконані медики.
До слова, в НСЗУ зазначають, що штати багатьох медичних закладів були «роздуті».
Віктор Лисак також навів приклади вдалого керування закладами вторинної анки – у Горішніх Плавнях, Чутовому та Нових Санжарах.
Найближчим часом ми дізнаємось та розповімо вам, як там вдалось ефективно управляти закладами і виплачувати зарплатню.
До теми: скільки полтавців уклали декларації із сімейним лікарем та як надаватиметься допомога з квітня.
На Полтавщині стартував другий етап медичної реформи – що зміниться для пацієнтів та лікарень.
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь