За десятиліття на рак грудей захворіли удвічі більше жінок: причини та що робити

За десятиліття на рак грудей захворіли удвічі більше жінок: причини та що робити
24 жовтня 2017, 10:55   0
Рожева стрічка – міжнародний символ, який використовують особи й організації, залучені до інформування суспільства про рак молочної залози. Фото – www.likar.info

На Полтавщині щороку рак молочної залози передчасно забирає життя близько 300 жінок. Основна причина – пізня діагностика. Підступну хворобу можна здолати, якщо вчасно діагностувати. Тому лікарі нині проводять безкоштовні обстеження в обласному онкологічному диспансері.

Такі обстеження дають свій ефект: привертають увагу до проблеми; дають можливість діагностувати доброякісні та злоякісні пухлини і розпочати лікування. Про це ішлося на прес-брифігну в Полтавському обласному клінічному онкодиспансері.


Рак молочної залози вже багато років лідирує серед онкозахворювань жіночого населення України та багатьох розвинутих країн світу. В Україні щорічно діагностують 16 тисяч випадків раку грудей, щогодини помирає від цієї недуги одна жінка. За останні 10 років захворюваність збільшилась удвічі. На 1 жовтня в Полтавському онкологічному диспансері на обліку перебуває 5 тисяч 801 хвора. Цьогоріч уперше почули діагноз злоякісне новоутворення молочної залози 352 жінки.

Про це розповів Орест Вовк, головний лікар згаданого закладу.

Причини

Є чимало причин, які можуть у комплексі провокувати рак.

Однак основна – генетична схильність (якщо мати чи сестра мали онкологію молочних залоз, то більший ризик жінці захворіти).

До причин належать також: високий рівень естрогену, відсутність пологів і вагітностей, наявність раку статевих органів (навіть якщо його вилікували), паління, зловживання алкоголем, вживання екзогенних гормонів  10 років і довше, травми, мастит, ожиріння, цукровий діабет, гепертонія.

Тож аби уберегтися чи на ранніх стадіях діагностувати онкологію, варто проходити скринінгове обстеження, тим паче, якщо в родині хтось хворів на рак.

Лікарі-онкологи радять першу перевірку проходити у 20 років. В 40 уже варто  робити мамографію – єдиний метод обстеження, що довів ефективність (завдяки цьому методу за 50 років смертність жінок знизилась до 30%). 

– Щомісяця жінка має самообстежувати груди, а якщо має гінекологічні проблеми чи були аборти, то більше уваги приділяти обстеженню грудей у фахівців, бо ж то додаткові чинники захворіти на рак, – каже Людмила Іванова, головний  акушер-гінеколог області.

Також вона радить, щоб під час оглядів у гінеколога лікар обстежував і груди.

Та деякі жіночі лікарі скептично ставляться до таких оглядів у гінекологів, мовляв пальпація у цьому випадку дуже неефективний метод, мало інформативний, бо ж якщо є маленьке новоутворення у грудях, гінеколог навряд чи помітить його.

Досить інформативним методом є УЗД. Ультразвукову діагностику грудей із 18-20 років варто робити раз на 2-3 роки. З 30 років – щорічно. У віці 40-50 років – раз на 2 роки. Тим, кому за 50 – щорічно.

На ранніх стадіях у 94% випадків онкологію можна вилікувати. Та, на жаль, кожна четверта жінка звертається до лікаря, коли надто пізно (3-4 стадія).

До методів профілактики лікарі зараховують відмову від паління ( це на 10% знижує ризик захворіти), відмову від алкоголю (на 25% зменшується ризик мати онкологію). Запорука здоров’я – збалансоване харчування, багате на овочі і фрукти.

Планування вагітностей (відсутність абортів) та грудне вигодовування (ГВ) – також методи, які зменшують ризик мати онкологію молочних залоз.

А арабських країнах найменша захворюваність на рак грудей. Вчені пояснюють це тим, що жінки не роблять абортів, народжують багато дітей та годують грудьми.

Скільки років живуть після діагнозу

Живуть більше 5 років після діагнозу «рак»: в Україні – 63%, в країнах ЄС – 81%, США – 91%.

Полтавські лікарі пояснюють таку різницю в цифрах тим, що за кордоном величезна увага приділяється діагностиці, профілактиці. Пацієнти більш відповідально ставляться до власного здоров’я, вищий рівень самосвідомості. В Україні багато пацієнток потрапляють до лікарів уже з 3-4 стадіями раку, коли шансів вилікуватись значно менше.

– За 10 років і в Україні відбулись колосальні зміни в лікуванні пухлин, ми маємо нині протоколи лікування як у Європі, – зазначив Орест Вовк.

Віктор Лисак, очільник Департаменту охорони здоров’я, зазначив, що покладає великі надії на медреформу. Сподівається, що держава гарантуватиме безкоштовне надання онкологічної допомоги. Але чи буде так насправді, чиновник не готовий сказати, бо ще не бачив закону з внесеними виправленнями, остаточна, офіційна, версія ще не була опублікована.


Онкохворим потрібна психологічна допомога

У залі під час прес-брифінгу були і жінки, які перенесли операції і самі допомагають іншим. Адже кілька років диспансер не має психолога. Жінка, почувши діагноз, опиняється нерідко сам-на-сам із бідою. Лікарі, котрі мають чимало операцій  та інших функцій, не в змозі виконувати роль психолога.

– Жінки потребують психологічної підтримки як до операції, так і після, – поділилась Ольга Лещенко, з організації онкохворих «В Гармонії з життям». – Багато хто з них не уявляє, яким буде життя після діагнозу, як поводитись і жити далі.

Полтавки з громадських організацій «В Гармонії з життям» та «Надія Є» розповіли, що вони надають підтримку жінкам, приходять у лікарню. Однак не мають приміщення.

А Віктор Лисак зобов’язав головлікаря Ореста Вовка знайти психолога для диспансеру, термін дав до 1 грудня. Нагадаємо, кілька років тому психологів вивели зі штату лікарні. Однак, як зазначив Віктор Петрович, за кордоном і в Україні хірурги-онкологи успішно працюють разом із психологами-реабілітологами. Таку модель хотів би втілити в Полтавському онкодиспансері.

Також читайте інтерв’ю з Орестом Вовком: що нового в лікуванні раку. 

Автор: Ніна Король

Здоров'я 24 жовтня 2017, 10:55

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції