Медична реформа: геноцид чи панацея для українців. ІНФОГРАФІКА

31 жовтня, 13:10   0

19 жовтня Верховна Рада ухвалила урядовий законопроект щодо медичної реформи, яка стартує вже з наступного року. Реформа передбачає запровадження нової моделі фінансування системи охорони здоров’я – перехід від фінансування медзакладів згідно з кошторисом до оплати державою фактично наданої медичної допомоги конкретній людині.

Ухвалення цих законопроектів викликало неабиякий резонанс у суспільстві та серед політиків, які власне й голосували за зміни до медичної галузі країни. Думки розділилися: одні вважають, що реформування медицини – це прорив і досягнення, решта – що це геноцид народу. Ми спробували розібратися, на які зміни чекати українцям та зібрали думки експертів і політиків щодо них.

Гроші йтимуть за пацієнтом

2018 року нова модель фінансування охорони здоров’я запроваджується на первинній ланці меддопомоги – за нею працюватимуть сімейні лікарі, терапевти, педіатри. На інших рівнях – вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) вона буде запроваджена поступово до 2020 року. Жодних змін у медичному обслуговуванні людей на цих ланках – у лікарів-спеціалістів, у лікарнях, спеціалізованих медзакладах – із наступного року не відбудеться.

Як переходитимуть на нову систему фінансування меддопомоги, яку надають сімейні лікарі, терапевти, педіатри

Людині потрібно буде обрати свого сімейного лікаря, терапевта, педіатра та підписати з ним угоду на медичне обслуговування. Медичний заклад, лікар-ФОП повідомляє НСЗУ про кількість пацієнтів, з якими підписано угоди. НСЗУ перераховує їм кошти за обслуговування громадян згідно зі встановленими тарифами. На лікування однієї людини 2018-го держава виділятиме 370 гривен, а з 2019-го – 450 гривень.

Фінансування медичної допомоги через НСЗУ забезпечить головне – єдині стандарти надання меддопомоги та однаковий доступ до медичних послуг для кожного громадянина, незалежно від прописки. Саме держава гарантуватиме, що кожному громадянину, який звернеться до сімейного лікаря, буде надано допомогу безкоштовно. А лікар гарантовано отримає гроші за свою роботу, згідно зі встановленим тарифом, незалежно від того, де він працює – у великому місті чи сільській місцевості. Фінансування поліклініки, де працює лікар, амбулаторії чи лікаря-ФОПа відбуватиметься з державного бюджету і не залежатиме від фінансової спроможності місцевої громади чи прихильності місцевих чиновників. Воно залежатиме виключно від кількості громадян, яким у медзакладах надали допомогу.

Перехід на нову систему фінансування буде поступовим, на перехідний період частково збережуть чинну систему фінансування медзакладів – через субвенцію місцевим бюджетам, як це відбувається зараз.

До теми: У полтавських лікарнях вже впроваджують електронну систему eHealth

Що потрібно зробити з 2018 року кожному українцю?

Ви можете підписати угоду з лікарем під час першого візиту до нього. Тривалість часу, упродовж якого потрібно укласти угоду з лікарем, не обмежена. Змінити свого лікаря ви можете в будь-який час, якщо знайшли кращого спеціаліста, або, наприклад, змінили місце проживання.

У межах програми медичних гарантій держава гарантує громадянам, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями, або особами, які потребують додаткового захисту, повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України потрібних їм медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних із наданням: екстреної медичної допомоги; первинної медичної допомоги; вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги; третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги; паліативної медичної допомоги; медичної реабілітації, медичної допомоги дітям до 16 років; медичної допомоги в зв’язку з вагітністю та пологами.


Інфографіка Ольги Матвієнко

Думки експертів

Віктор Лисак, директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації:

– Усі повинні розуміти етапність впровадження реформи. Перше, що гарантує держава з 1 січня 2018 року, – перехід на зовсім інший принцип фінансування первинної ланки. Саме тут держава гарантує 100% безкоштовне надання медичної допомоги, зокрема й забезпечення ліками і виробами медичного призначення. Але треба розуміти, що реформування – це дуже складний процес. Ми вже звикли споживати багато ліків, які призначили самі собі. Тепер це буде компетенція лікаря. Ми змінюватимемо підходи. Пацієнт ітиме до лікаря і лікар виписуватиме медикаменти. Така система працює в усьому світі.

Змінюються правила гри: обслужив пацієнта – заробив гроші. Пацієнт може розірвати угоду. Критики закидають, що може статися так, що до якогось лікаря не йтимуть пацієнти. То може такому лікарю варто задуматися?

Корупційна складова в межах реформування медицини, я думаю, буде подолана. Крім того, відтепер лікарі не боятимуться йти працювати в села, адже буде достойний рівень оплати.

Костянтин Іщейкін, народний депутат України, доктор медичних наук, професор, лікар вищої категорії. Голосував «за» реформу.

– Після того, як над законопроектом попрацювала робоча група й усунула чимало недопрацювань, я ще довго спілкувався з лікарями, із людьми. Уже перед самим сесійним тижнем запросив заступника міністра охорони здоров’я і директора Департаменту охорони здоров’я на округ, щоб бачили наживо, а не на паперах який вигляд має сільська й районна медицина. На засіданні госпітальної ради було близько сотні медиків. Я питав людей на особистих прийомах, які шлють мені десятки звернень із проханням допомогти в лікуванні – голосувати за зміни чи ні? Жоден прохач не міг отримати безкоштовне лікування, а грошей у людей немає. Сказали, якщо мережу сільських ФАПів не чіпатимуть, давайте щось міняти, бо сил уже немає. Запитав і колег-лікарів – жоден не написав мені звернення, де б сказав, чим не подобається реформа і як зробити краще. Коли говорив, чим мені не подобається, погоджувались. Але навіть у суботу жоден лікар не встав і не висловився.

Буде добре, коли законопроект позбавить людей добровільно-примусових благодійних внесків (це стосується діяльності псевдострахових і благодійних фондів при лікарнях). Водночас я не поділяю радості з приводу прийняття, бо я хочу бачити кінцеву мету. А її немає. В ідеалі ми повинні перейти на якісну модель медичного страхування.

Андрій Река, народний депутат України. Голосував «за» реформу.

– Медреформа викликала дискусію в тих, хто не бажає нічого хорошого українцям. Реформування не проводили 30 років. А лікарні залишилися лише для того, щоб виписувати довідки, а лікувати нікому і ні за що. І прийняття цієї реформи – це такий крок вперед до людей, до медицини. Головне, щоб хоча б 3% ВВП використали на медицину, щоб економіка росла.

Ольга Богомолець, народний депутат України, лікарка. Голосувала «проти».

– Геноцид розпочався: українців знищать за законом. День ухвалення медреформи – чорний день в історії українського народу. Верховна Рада, прийнявши так звану «медреформу» від МОЗ, узаконила та дала старт фізичному знищенню мільйонів соціально незахищених людей. Більшість українців буде позбавлена доступу до високоспеціалізованої повноцінної медичної допомоги відразу після того, як почне діяти цей закон.

Після тривалої кампанії, до якої входили чорний піар, залякування, підкилимні домовленості та відверта брехня – лобістам усе-таки вдалося проштовхнути ганебний закон, який позбавляє мільйони соціально незахищених людей можливості лікуватися, можливості вижити.

Їхня мета, яка прописана в законі, – забрати 100 мільярдів гривень у громад та сконцентрувати їх у себе. І саме заради цих грошей влада прирекла мільйони людей на смерть. Вона вважає всіх, у кого немає грошей – зайвими в цьому житті. Наслідком цього рішення стане закриття лікарень, скорочення лікарів, ліквідація «Швидкої допомоги», зникнення сільської медицини та жахливі ціни на лікування важких хвороб, які вимірюються сотнями тисяч гривень.

Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я України:

– Верховна Рада ухвалила головний законопроект медичної реформи, а сьогодні в медіапросторі вже підіймається хвиля «страшилок» та міфів про зміни. Що медицина начебто стане платною та дуже дорогою, що лікарі залишаться без заробітної платні, що медреформа призведе до закриття лікарень та звільнень медиків. Це неправдива інформація, яку розповсюджують популісти, щоби залякати людей, хоча насправді вони навіть не читали текст медичної реформи.

Олег Кулініч, народний депутат України, утримався під час голосування.

– Під час голосування за медреформу я утримався, адже, на жаль, запитань у запропонованій Урядом реформі більше, ніж відповідей. Є великий ризик того, що доступність медичної допомоги, яка в нас і так залишає бажати кращого, внаслідок її ухвалення стане більш низькою. Я представляю у парламенті 147-й округ, а він переважно сільський, тому для мене найважливіший саме аспект сільської медицини. Нехай рівень надання медичної допомоги у сільських амбулаторіях і ФАПах і не можна назвати достатньо якісним, але внаслідок медреформи ми можемо втратити навіть те, що є зараз.

Найбільше, що хвилює, це – непідкріпленість озвучених планів цифрами у держбюджеті. У проекті бюджету немає окремих цільових статей, які забезпечуватимуть фінансування реформаторських заходів. Також незрозуміло, яким чином громадяни зможуть оплачувати ті медичні послуги, які у нас стають платними. Адже йдеться про суми, які, очевидно, не відповідають доходам людей.

Сергій Каплін, народний депутат України, голосував «проти».

– Депутати підтримали урядовий законопроект про медреформу, проти якої повстала вся медична громадськість і якої боїться кожен простий пацієнт. Вони проголосували за платну медицину! Чимало тих, хто бив себе в груди, дали голоси «за» не для простих людей, а за «договорняки». Я від імені Соцпартії та на підтримку вимог Федерації профспілок України голосував проти ганебних новацій. 

Наразі ще не визначені тарифи на платні послуги, проте депутатка Ольга Богомолець на своїй сторінці у соціальній мережі виклала «прайси», розраховані трьома великими медичними закладами для затвердження МОЗом. Якщо їх затвердять, то згідно з оприлюдненими цінами на медичні послуги, українцям доведеться викласти майже 40 тисяч гривень за лікування перитоніту, 61 тисячу – за лікування забою коліна чи перелому гомілки. Щодо лабораторних аналізів та діагностики, то рентген грудної клітки може вартувати понад 70 гривень, кардіограма 55 гривень, а аналіз крові на гемоглобін 450.

Автор: Марина Левчук

Здоров'я 31 жовтня, 13:10

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції