Як безкоштовно перевіряють на рак грудей у Полтаві, або Переконайся сама: репортаж з місця події

24 жовтня, 11:59   0
Інформація у коридорі онкологічного диспансеру. Фото Ніни Король

Я анонсувала безкоштовні обстеження жінок у Полтавському обласному онкологічному диспансері. Акція спрямована на профілактику раку грудей, раннє виявлення проблем та інформування. Тож вирішила перевірити на собі, як то діє.
Спеціально не йшла в диспансер у четвер, перший день акції День боротьби з раком грудей (четвер, 20 жовтня). У п’ятницю я чекала походу в лікарню, але відкладала, чесно скажу: мені страшно. Тому я розумію, що багато жінок не йдуть, відтягують момент, шукають причини чи узагалі не думають про огляд і потребу перевіритись. Дотягла я до 16 години. Оскільки писала попередньо, що запрошують з 14 до 17 години, то якраз година була в запасі.
Я знаю цей заклад і мені там не надто затишно, треба зібратись. А ще згадала, що паспорта якраз і не маю, лише 2 посвідчення, одне з них із фото, тож промайнуло у думках: «А раптом не приймуть?»
Коридор у поліклінічному відділенні на 1 поверсі практично порожній. У реєстратурі усміхаються привітно і так:
– А в нас нікого вже немає, приходьте з 11-ої у понеділок.
– Як це немає? То, виходить, я людям неправду писала, ширячи інформацію про ваші огляди? Адже нам надали так, я все перевіряла. Я ще спитала, чи зберігають у реєстратурі картки і скільки саме, бо я ж тут була на обліку. Відповіли, що лише рік, бо паперу багато, далі не зберігають. А в електронній формі інфу теж не зберігають (принаймні так запевнили реєстратурі). І додали, що у пацієнтів на руках є ж виписки.
Тут мене спитали, хто надав нам таку інфо, між собою перекинулись реєстратори словом і до мене:
– Є черговий лікар, ідіть у 4-ий кабінет.
Іду до 4-го кабінету. Трохи переживаю (не вперше ж тут, тому знаю про ці відчуття).
Фотографую коридори, написи, поки чекаю під зачиненими дверима.
І тут нарешті лікар на мої скарги, що я так довго чекала, каже:
– Я водив пацієнтку на УЗД.
Мамолог Шпигун веселий, чи то досвід, чи мені пощастило потрапити під гарний настрій. Він каже роздягатись, питає, чи маю рукавички. А рукавичок я якраз не маю (бо всі попередні огляди онкологів були без рукавичок, тому я про них навіть не подумала).
– Я заплачу за рукавички чи куплю, як краще?
– Я можу і без рукавичок оглядати, гарно помию руки, – каже лікар біля умивальника.
– А без рукавичок ви краще відчуваєте, що і як? – цікавлюсь.
– Не можна так сказати. Але за багато років роботи маю алергію на тальк,тому мені без рукавичок краще, – говорить Олександр Петрович.
Швидко оглядає, цікавиться циклом, які протизаплідні засоби використовую. Сідає за стіл і записує мене.
Потім веде у кабінет ультразвукової діагностики.
Поки роздягаюсь, вражена чую свій попередній діагноз.
– Звідки ви знаєте, я ж вам не говорила все достеменно?
– Ви ж казали, що оперовані і що доброякісні новоутворення були, – відповідає лікар.

Тут уточню, що я справді згадувала лікарю, як мала у 20 років пухлину, тоді фахівці диспансеру радили виходити заміж, якщо є за кого, народжувати дітей, і пухлина мала шанси розсмоктатись. Але через 15 років лікарі вже казали інакше, що без операції нічого б нікуди само не поділось, погляди в медицині змінились. Та й добре, що через таке не довелось виходити заміж і народжувати дітей.

Проходжу в інший кабінет, роздягаюсь, мене запитують, чи є пелюшка. І тут я збагнула, що на УЗД ж треба було взяти щось, на що лягати на кушетку та чим потім витерти гель. Мені дали одноразову. 

Процедура тривала швидко, лікарка повідомила, що переживати наразі немає чого.
Одягаюсь, йду в кабінет Шпигуна. Там лікар перечитує запис з УЗД, заспокоює. Питає про контрацепцію і радить інший метод.
Тут я вже вислухала, спитала, чи то мені не зашкодить, бо досі жоден лікар не радив. А ще запитала, чому лише один препарат, чи не доплачує йому виробник? Чи чим керується мамолог, радячи мені той засіб?
– Можете взяти аналог, але знаю й за відгуками пацієнток, і загалом аналог має запах, який мало кому подобається, – констатує Олександр Петрович.
Ну і тут він пояснює дію препарату (хоча я знаю, бо читала про це чимало) і записує на аркушику призначене.
Дякую. Бажаємо одне одному здоров’я. Лікар на прощання додає, що з понеділка не буде, бо йде у відпустку.
– То добре Вам відпочити! – бажаю я.
– Я буду доліковуватись, то не відпочинок,– каже Олександр Петрович.
Я тим часом вже виходжу, рада, що мамолог не позбавлений почуття гумору, але й межу не переходив, він не з тих, хто жартами змушує червоніти чи проявляє нетактовність. Принаймні я таке відчула за цей один візит.


Під кабінетом я побачила ще двох жінок. Обидві вони, як виявилось, інфу про огляди знають зі ЗМІ: одна по телевізору чула, інша на сайті kolo.news і в соціальних мережах. Поки одна зайшла, спілкуюсь з іншою.
– Я полтавка Таміла. Мені 29 років. Прийшла для того, щоб дізнатись стан своїх молочних залоз, – ділиться пацієнтка. – Нині вперше. Я б так не зважилась, бо завжди ж відтягуєш, не болить же, та і гривень 100 треба віддати за УЗД, а зараз же безкоштовно, то чого б не пройти обстеження? – розповіла пацієнтка.

Тож запам’ятайте: без потреби вас не направлять на УЗД чи мамографію (це обстеження після 40 років). Візьміть рушник чи пелюшку, аби мати на що лягти і чим витерти гель. Рукавички теж можете прихопити з собою.
Ну і всім здоров’я!

   

Детальніше про онкологічні проблем, міфи й реальність про рак буде на сайті згодом. 

Автор: Ніна Король

Здоров'я 24 жовтня, 11:59

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції