Як будують кардіодиспансер у Полтаві та що там робитимуть. ФОТО

12 червня, 17:00   0

Днями журналістам показали, як триває спорудження нового обласного клінічного кардіодиспансеру в Полтаві. Цю будівлю зводять із травня 2016 року, робитимуть такі маніпуляції, яких досі не було, і ті, котрі вже опанували кардіохірурги, врятувавши життя полтавців.

 – Тут  буде розміщено стаціонарний блок, діагностичний, операційні, реанімації, палати перебування пацієнтів. Якщо брати структуру смертності населення – 70 відсотків – це серцево-судинні захворювання, – розповів Віктор Лисак, директор Департаменту охорони здоров'я ОДА.

У диспансері працюватимуть 300-400 фахівців. 

Нині підрядна організація займається монтуванням усіх систем і мереж будівлі, почали встановлювати двері, на деяких поверхах є вікна.

– Близько 80% будівлі вже поштукатурено, у деяких приміщеннях починають класти керамічну плитку, – каже Тимофій Голбан, очільник Департаменту капітального будівництва області.

Загалом усі роботи мають завершити до кінця 2019 року, як зазначено в паспорті об’єкта.

Полтавщині спорудити й обладнати диспансер коштуватиме 360 мільйонів гривень. Левова частина грошей – на обладнання. Будується за рахунок обласного і державного бюджетів.

До слова, каріологічне відділення діє також  в обласній лікарні, але оскільки кількість пацієнтів не зменшується щороку, то потреба в фахівцях та обладнанні росте. Тож кардіодиспансер візьме на себе значну частину пацієнтів і функцій у лікуванні та оперуванні хворих. 

– На 10 мільйонів ми замовили стентів, – розповідає Григорій Оксак, головлікар обласної лікарні. – Але це для гострих станів. 

– Також ми закупили для області на велику суму кардіодефібрилятори, – додає Віктор Лисак. – Також у нас є навігаціно-абляційна система, яку закупили частково за кошти Світового банку, щоб людина приїздила і безкоштовно лікувалась.

Нагадаємо, навігаціно-абляційну систему закупили минулоріч. За допомогою обладнання знаходять осередок, де локалізується порушення ритму серця і знищують його шляхом припікання радіочастотними сигналами.

Також, перебуваючи у диспансері, Віктор Лисак нагадав, що всі райони мають аналізатори, всі витратні матеріали закуплені, тож аналізи для людей безкоштовні. Завдяки цьому, лікарі мають змогу побачити хвороби на ранньому етапі та не допустити ускладнень. Скоро районам вручать нові автомобілі, які вже стоять у Полтаві. Також в області створюють електронну базу даних пацієнтів з серецево-судинними патологіями.

На Полтавщині черга із 1500 пацієнтів, які потребують нагляду кардіологів та лікування. За ними необхідно спостергіати та лікувати, аби не довести стан здоров’я до інфаркту. Таких людей можна планово обстежувати й оперувати за потреби.

Як приклад, очільник департаменту наводить такі дані: придбали у Велику Багачку аналізатор крові, виявили одразу 250 нових хворих, а це означає, чим раніше виявили, тим краще – можна запобігти ускладненням.

Кожен сімейний лікар області має апарат для вимірювання добового показника артеріального тиску (для гіпертоніків це дуже важливий показник).

Головлікар крадіодсипансеру Костянтин Вакуленко розповів, що заклад вже нині має найкращу в Україні навігаційно-абляційну систему, яку використовують для лікування порушень ритму серця хірургічним методом за допомогою частотної абляції.

– Вона у нас працює півроку лише, люди вчаться. Для того, щоб бути асом, треба 3-5 років, тож до нас приїздять фахівці з інституту Амосова й діляться досвідом, – розповів Костянтин Вакуленко.  – У нас є відділення інтервенційної радіології і там фахівці Дмитро Дмитрович Павлицький, заввіділенням,  та Іван Миколайович Люлька, судинний хірург. Допомагає в лікуванні аритмії Олена Анатоліївна Моргун та Олександр Вікторович Єфіменко – от згадані 4 лікарі працюють у цьому відділенні.

Відкритих операцій на серці в Полтаві поки що не роблять. Можливо, у майбутньому будуть робити і їх.

Нині диспансер опанував стентування і вдало застосовує. Щоправда, більший досвід в кардіологічному відділенні обласної лікарні, адже працюють над стентуваннями з 2009 року, а диспансер – із 2016 року.

– Однак наші лікарі швидко опановують нове, стентують, – ділиться головлікар.

Нині стентування простим стентом коштує пацієнту близько 15 тисяч гривень. Раніше ці втручання були набагато дорожчими. Ургентним пацієнтам стентування проводять безкоштовно. 

Автор: Ніна Король

Здоров'я 12 червня, 17:00

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції