Врятувати чиєсь життя, поділившись кров’ю: як це відбувається в Полтаві. ФОТО, ВІДЕО

07 серпня, 13:55   0
Максим вдруге здає кров, почувається чудово. Фото Ніни Король

На Полтавщині бракує донорів, особливо влітку. Тож станція переливання крові звертається до всіх, аби допомогли своєю життєво важливою рідиною і стали донорами – це рятує людські життя.

Щоправда, долучитись до донорства можуть не всі. Хто і чому здає кров, як усе відбувається, розповіли на станції переливання крові.

Пробую сама здати кров та переконатись, як це діє. Приходжу на територію обласної лікарні, саме там розміщена Полтавська обласна станція переливання крові.

Спочатку скеровують у реєстратуру, там заповнюєте бланк, потрібно мати з собою паспорт, питають, чи потенційні донори снідали.

Далі треба йти до терапевта.

Наталія Іванівна Цесля розпитує про те, чим хворіли, які операції і коли були, чи є татуювання і коли зроблене. Здійснює вимірювання тиску, зросту та важить, вираховує індекс маси тіла.

Коли чуєте вердикт лікарки «бути донором можна», йдете здавати кров із пальця на аналіз до медсестри. Після експрес-аналізу, який триває декілька хвилин, вже відомо, чи може здати донорську кров ця людина.

– Ви не можете бути донором, вам це шкідливо, – пояснює мені Наталія Цесля . – Після кроводачі відбувається стимуляція імунної системи і загалом всього організму. Це корисно, але зважаючи на проблеми зі щитоподібною залозою та перенесені операції (доброякісні пухлини) для вашого організму це може бути небезпечно. 

Лікарка також радить мені не приймати сонячні ванни та звичайні водні (надати перевагу душу).

Отже, мій похід не увінчався успіхом, адже вважала, що якщо не хворіла на гепатит та інші небезпечні недуги, то легко можу здавати кров. 

Далі мені показують, де і як все відбувається, тож передати атмосферу й відчуття можу хіба зі слів тих, хто цього дня здавав кров. Донори з досвідом радять не приховувати від лікаря своїх діагнозів та перенесених хірургічних втручань, аби в бажанні зробити хорошу справу не нашкодити собі.

Одягаю бахіли (тут знають про ініціативу в.о. міністерки охорони здоров’я щодо бахіл, але працюють із кров’ю та все здійснюється в умовах операційної, де має бути чистота). Йдемо у донорську залу. Там я дізнаюсь, що одну і ту саму кількість крові (450 мл) беруть за різний час.

– Це індивідуально, в одних людей процедура триває за 5-6 хвилин, у когось 12, залежить від вен та кровотоку, – пояснює медична сестра.

Лікар-трансфузіолог налаштовує апарат і готує іншого пацієнта для забору тромбоцитів.

Якщо беруть лише тромбоцити, то донору доведеться лежати під апаратом близько години.

– Принцип дії такий, що береться кров у донора, від неї відділяються тромбоцити, а решта крові повертається в організм, – розповідає трансфузіолог. – Обробляються від 2 до 3,5 літра крові, залежно від стану донора, ваги, зросту, – говорить Сергій Згонник, трансфузіолог.

Марині 24, вона нині уперше здає кров.

– Я побачила в «Інстаграмі», що потрібні донори, захотіла допомогти. Читала в Інтернеті, як треба підготуватись, яка вага і співвідношення до зросту, – ділиться Марина поки лежить на кушетці, а в цей час у неї беруть кров. 

– Оскільки дівчина уперше і вага недостатня, то сьогодні візьмемо 350 мл, – розповідає Наталія Цесля.

У Марини І група крові, яка постійно потрібна. Дівчина каже, що побачить за станом здоров’я, чи захоче знову ділитись кров’ю.

Максим Друзенко теж прийшов  на станцію переливання крові.

– Нині спонукав мене дзвінок друга, котрий сказав, що комусь моя кров потрібніша. Сьогодні я вже вдруге здаю кров. Перший раз почув про таке, а в мого друга мама – почесний донор, ну от і вирішив теж долучитись, – розповідає Максим. – Пішов, здав, поставив собі галочку. 

– А боялись уперше? Чимало людей бояться голок, шприців, – питаю.

– Я жити боюсь, а кров здавати не страшно! – каже молодий чоловік.

Аби стати почесним донором, людина здає протягом життя майже 18 літрів крові (тобто близько 40 процедур забору крові, може бути більше, якщо беруть менший об’єм).

Перед процедурою не бажано палити, бо ж нікотин токсично впливає на весь організм людини, зауважує трансфузіолог.

Після здавання крові варто утриматись хоча б півгодини-годину від керування траспортним засобом, фізичних навантажень, паління.


«Серологічне вікно» – що то?

Ідемо у кабінети, де із крові відділяють компоненти та кров чекає свого часу. Тут багато різного обладнання, приміщення вщерть заповнені холодильниками.

– Кров, яку взяли у донора (та компоненти крові), перебуває на карантині: її протягом 180 діб зберігають у холодильниках при низьких температурах. Через півроку беруть у донора ще раз кров на аналіз (людину листом запрошують на станцію переливання крові) і аж тоді, якщо все гаразд, кров і її препарати можуть використовувати. Доти – ні, адже людина могла за кілька днів до того чи того ж дня чимось заразитись, а аналіз цього ще не показав на момент забору, тому така процедура, – розповідає Інна Івахно, лікарка-трансфузіологиня.

«Серологічне вікно» – оці півроку, тобто якщо людина інфікувалася вірусом, тільки через 180 діб у її крові можуть з’явитись антитіла до нього. І якщо вона стала донором протягом цих шести місяців, тест, звісно,антитіла «не побачить» і гепатит С не підтвердить.

З цієї причини прямі переливання крові зараз проводяться лише в надзвичайних випадках, коли є безпосередня загроза людському життю.

Повністю шлях донора та всі подробиці – у відео.

У Полтаві найчастіше донорами стають студенти медичної академії, інституту зв’язку, військовослужбовці, правоохоронці та інші силовики.

– У нас постійно не вистачає донорів, є потреба завжди, бо ж найчастіше стають донорами чоловіки, – пояснює Наталія Цесля. – А де молоде і працездатне чоловіче населення нині? Одні на Сході боронять Україну, інші – на Заході, поїхали заробляти гроші, аби прогодувати родини. Тому ми раді всім донорам.

– А чому відмовляєте тим, хто мало важить?

– Тут дилема: як терапевт я вболіваю передовсім за здоров’я донора, мені треба, аби забір крові не шкодив людині. А деякі лікарі не бачать причини відмовляти охочим, якщо ті здорові і самі хочуть стати донорами – все індивідуально, і кожен випадок розглядаємо окремо, – резюмує лікарка. 

Здати кров можна з 8 до 14 години, вул. Шевченка, 23 (територія обласної лікарні).

Автор: Ніна Король

Здоров'я 07 серпня, 13:55

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції