Жінка з Лубен, яку судили за вбивство та розчленування матері, намагалася оскаржити вирок

26 грудня 2019, 11:20   0
Жінку засудили за вбивство на 15 років позбавлення волі. Фото – kg.ua

Лубенка Віта Гринь, яку засудили за вбивство рідної матері та розчленування її тіла до 15 років ув’язнення, намагалася оскаржити вирок в суді апеляційної інстанції. Про це стало відомо з єдиного реєстру судових рішень.

Історія одного вбивства

Як встановило слідство, вбивство сталося 5 жовтня 2016 року близько 8.30 ранку. Між 44-річною підсудною та її 70-річною матір’ю виникла сварка, зокрема свідки розповіли, що конфлікти між ними виникали через небажання жінки прописувати у власній квартирі доньку, яка повернулася до неї після розлучення з чоловіком.

Під час сварки донька вдарила ножем матір в шию. Цей удар став смертельним. Після цього, щоб приховати вбивство, розчленувала тіло загиблої за допомогою ножа та молотка та розвезла частини по різним місцям в Лубнах. Пакети з останками вбитої вона викидала до сміттєвих баків та в приміській зоні.

В суді жінка своєї вини не визнала, заявила, вона пішла на роботу, а коли повернулася ввечері то її матері вдома вже не було. Вдома, за її словами, знайшла записку із текстом по те, що мати поїхала до свого брата в місто Черкаси. Записку вона не зберегла. При цьому мобільний телефон та банківська пенсійна картка залишилися вдома.

Жінка визнала, що сварилася з матір’ю, попри це вона заповіла їй квартиру.

10 жовтня підсудна пішла до поліції з заявою про зникнення матері. Примітно, що в цей період вона встигла зробити в квартирі невеликий ремонт, зокрема, пофарбувати підлогу в кімнаті загиблої.

19 жовтня до підсудної прийшов сусід та слідчий, які повідомили, що в місті знайшли голову її матері. Наступного дня в квартирі були проведені обшуки. Підсудна заявила, що під час слідчого експерименту її примушували говорити.

Що розповіли свідки

Онук вбитої, якого визнали головним потерпілим, розповів, що підсудна, яка є його рідною тіткою, постійно скаржилася на свою матір, його бабусю. Чоловік зазначив, що загибла була останнім близьким родичем, так як батьки його померли.

Брат та сестра загиблої в суді розповіли, що знали про конфлікти між загиблою та донькою. Про запланований ремонт в квартирі не чули.

Голова будинкового комітету, де проживала загибла з донькою, розповіла, що про зникнення жінки дізналася від її доньки. За кілька днів після цього прийшла до підсудної, щоб віднести документи, в квартиру не заходила, але із квартири відчула різкий запах фарби, вікна в квартирі були відчинені, незважаючи на холодну погоду.

Свідок бачила зафарбовану частину підлоги у спальній кімнаті, де жила загибла. Додала, що сварки між підозрюваної та її матір’ю виникали через те, що остання не хотіла прописувати доньку в квартирі.

Поняті, які були під час слідчого експерименту, розповіли, що підсудна добровільно розповіла про обставини та механізм вбивства її матері в квартирі та по місту. Працівники поліції, чи інші особи, ніхто не примушував її давати показання. За словами свідків, жінка також добровільно розповідала, що викинула в люк ніж, яким вбила матір, при цьому добре орієнтувалася на місцевості, була в задовільному стані.

Вирок суду першої інстанції

Київський районний суд Полтави в складі колегії суддів вироком від 17 грудня 2017 року визнав підсудну винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України та призначив покарання у виді 15 років позбавлення волі. Крім того, вона мала сплатити онуку загиблої 20 тисяч гривень моральної шкоди.

Апеляція

До апеляційного суду Полтавської області надійшли апеляційні скарги від захисника засудженої та від онука вбитої.
В апеляційній скарзі захисник в інтересах обвинуваченої просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, закрити у зв`язку з недостатністю доказів для визнання винуватості.

Адвокат вказує, що його підзахисна надавала покази під час досудового розслідування під фізичним та психологічним тиском працівників поліції, під тиском також був проведений слідчий експеримент. Зазначає, що в дні зникнення матері, підзахисна працювала на виробництві і тому у неї не могло бути часу на розчленування тіла матері. При цьому, звертає увагу на те, що жоден з доказів, наданих до суду стороною обвинувачення, не доводить вину обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Щодо часткового задоволення цивільного позову потерпілого, вказує на те, що ним не був сплачений судовий збір, а колегією суддів не взято до уваги той факт, що у потерпілого з бабусею були напружені стосунки, а тому ставить під сумнів моральні страждання останнього.

Сам же онук вбитої в апеляційній скарзі просив вирок суду змінити та збільшити розмір відшкодування завданої йому моральної шкоди з обвинуваченої з 20 тисяч гривень до 100 тисяч.  Вказує, що суд не в повній мірі врахував те, що він був рідним онуком вбитої, більшість свого життя проживав разом з бабусею, яка після смерті його матері виховувала його, а зі смертю бабусі, він втратив останнього кровного родича, з яким постійно спілкувався і яка мала для нього велике значення.

Рішення апеляційного суду

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду 11 грудня 2019 року ухвалила апеляційну скаргу захисника в інтересах обвинуваченої залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу потерпілого року суд задовольнив та ухвалив збільшити розмір моральної шкоди до 100 тисяч гривень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженою, що тримається під вартою в той самий строк, з дня отримання копії судового рішення.

Читайте також:  На Полтавщині судили жінку, яка погрожувала підірвати будинок сусідки

Автор: Марина Левчук

Кримінал 26 грудня 2019, 11:20

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції