Браконьєрство на Полтавщині: через вбитих оленів перевірять єгерську службу товариства «Кречет»

1. >
2. Кримінал >
3. Браконьєрство на Полтавщині: через вбитих оленів перевірять єгерську службу товариства «Кречет»

Фото - poltava.depo.ua

У новорічну ніч в заповідному урочищі «Вільшане» браконьєри вбили одного оленя та поранили іншого. Шкура тварини лежала просто на землі, а внутрішні органи були знайдені неподалік у струмку. Виявив страшну знахідку біолог-мисливствознавець Петро Нос, який гуялв околицями зі своїм п’ятимісячним собакою.

Ця ситуація призвела до того, що 11 січня у Полтавській обласній державній адміністрації відбулася нарада з розгляду питання випадку несанкціонованого відстрілу диких тварин на землях природно-заповідного фонду мисливського господарства «Кречет» на території Тростянецької сільської ради Полтавського району. Саме на території цього господарства знаходиться урочище «Вільшане».

Максим Брехнич, мисливець, депутат Тростянецької сільської ради:
– Я хочу висловитися не як депутат, а як житель Тростянця. На сьогоднішній день, на нашу думку, становище у «Кречеті» зовсім жахливе. Більше того, наразі висновки про їхню діяльність беруться тільки з паперів, котрі лежать на столах, красивих слів. А я бачу все власними очима, бо проживаю в тих угіддях. Тому наші погляди на стан речей можуть розходитися. Ми є свідками фактів недбалого господарювання. Про це свідчать всі ті постійні систематичні порушення, пов’язані з браконьєрством. І випадок з оленями вже став останньою краплею. Якщо так піде далі, то скоро дітям вже нічого не лишиться. Я особисто є мисливцем. Але те, що зараз відбувається, важко назвати нормальним полюванням. Постріли лунають вдень та вночі, проте єгерська служба ставиться до цього пасивно.
 Убиту тварину 2 січня знайшов біолог-мисливствознавець Петро Нос. Про знахідку повідомив депутату Тростянецької сільської ради Максиму Брехничу, який одразу звернувся не до єгерської служби, а до журналістів. Єгері почали діяти вже наступного дня опісля оприлюднення відзнятого ролика. Із цього приводу, у мисливців виникає питання: чи тим людям довірили господарювати у «Кречеті»?
– Ми дуже сподіваємося, що постійна екологічна комісія при Полтавській обласній раді розгляне це питання, проведе розслідування та публічну перевірку діяльності єгерської служби, щоб ми були впевнені, що це все здійснено об’єктивно і правильно, – каже Максим Брехнич.

Із поясненнями виступив голова ради Полтавської обласної громадської організації мисливсько-рибальського товариства «Кречет», Сергій Шебітько:
– Товариство існує на теренах Полтавщини близько 12 років. За цей час ми зробили дуже багато чого корисного: звільнили ряд недобросовісних працівників, розслідували багато браконьєрських справ. 31 грудня єгерем Макаренком Андрієм було виявлено сліди в урочищі «Вільшани», про які він тут же доповів мені. Я дав наказ провести розслідування двом штатним працівникам єгерської служби. Акт внутрішнього розслідування з подробицями обстежень місця злочину від них був складений ще до випуску ролика, котрий викликає більше питань, аніж дає відповідей. На яких підставах біолог міг знаходитися за 5 кілометрів від населеного пункту з мисливською собакою? Якщо він побачив слід крові, чому не оповістив одразу місцевих єгерів, які проживають з ним в одному селищі? За словами Брехнича, в тому урочищі людина не може нормально пройти, а от біолог чомусь може. Як йому це вдалося? Чому досвідчені єгеря не знайшли покинутих вбитих тварин, а от біолог зміг? І помітьте, що шкіри навіть не лежали на землі, а були акуратно підвішені на дерево. Стріляючи оленя, щоб його розробити нормально, так як це було зроблено, треба втекти з місця події, зробити все, що треба, а вже потім зі шкурами повернулися. Особисто я вважаю, що це все підла підстава і замовна справа. Дивно те, що в день створення ролику було звернення у поліцію від браконьєра – колеги біолога Петра Носа. Про це сказано у доповідній записці за 31 грудня.

За словами Сергія Шебітька, «Кречет» переживає складні часи. Зараз через браконьєрство проти «Кречета» відкрили дві кримінальні справи. Перша – відстріл п’яти свиноматок у немисливський сезон, дві туші вагітних благородних оленів, 142 зайця. Єгерями були знайдені речові докази, вистежені зловмисники тощо. Одначе справа ще відкрита. Проте Сергій Шебітько каже, що як голова, робить усе від себе залежне, аби унеможливити наступні браконьєрські напади і довести розслідування щодо відкритих справ до кінця. Другою справою став випадок з відстрілом вагітної косулі. Винуватцем став один із працівників єгерської служби.
Нижче ви зможете переглянути ролик, відзнятий ОДТРК«Лтава», у якому вище згадуваний біолог розповідає про свою жахливу знахідку – вбитого оленя та сліди двох підстрелених кабанів.

Максим Брехнич опісля виступів опонентів та своїх однодумців висловив вимогу щодо проведення публічної перевірки діяльності єгерів:
– Я не маю на меті добитися звільнення тих, хто сумлінно виконує єгерську справу. Я хочу розігнати лише тих, хто нічого не робить або навпаки псує. Я підкреслюю, що дане становище призведе до того, що замість лісу ми матимемо лише пустку. Тож я вимагаю лише спеціалізованої  перевірки.

У що виллється ця справа і чи відбудеться справжня перевірка, проведення котрої підтримали на засіданні, побачимо згодом.

Читайте також: Мешканець Карлівського району може сісти за ґрати за крадіжку зерна

Автор: Ярослава Фоніна