Волонтери облаштовують ігрову кімнату в дитячій лікарні Полтави і просять підтримки

23 грудня 2018, 15:35 0

Обшарпані стіни, потріскана стеля, іграшки та меблі, яким багато літ – таке побачили волонтери в ігровій ендокринологічного відділення й не змогли залишатись осторонь. Уперше дізнались про цю локацію, коли привезли іграшки: замість квітів гості на весілля дарували їх.

Після цих відвідин волонтери загорілись ідеєю і взялись за справу.

Отже, нині у дитячій міській лікарні, що на Леваді, волонтери роблять ремонт, зокрема – в ігровій кімнаті ендокринологічного відділення. До свята Нового року намагаються встигнути, однак коштів їм бракує, тому просять фінансової підтримки.

Про ідею та втілення розповіли волонтерки Тетяна Безотосна та Анат Бондаренко.

– У волонтерського центру Poltava Volunteer Community є проект «Здоров’я у фарбах», ми в рамках нього розфарбовували стіни у відділеннях лікарень. Коли побачили дитячу кімнату, у якій немає ні іграшок, ні умов, тріщини на стінах і стелі, вирішили, що потрібно зробити дитячу, адже діти у відділенні ендокринології лягають на лікування і проводять там кілька тижнів, і їм дійсно важливо відволікатися від крапельниць, прийомів ліків і обстежень, – говорить Тетяна, координаторка Poltava Volunteer Community. – Частину коштів ми змогли знайти – пожертвували знайомі, котрим не байдуже. Та нині ми зрозуміли, що далі не впораємося, вирішили попросити допомоги.

Хлопці й дівчата вже зібрали іграшки та ігри для дитячої, замінили вікно, почали шпаклювати стіни. А попереду – фарбування стелі, замазування тріщин.

Також волонтери планують купити меблі, шафу для ігор та іграшок, стіл и стільці, Вже знайшли де замовити, лише бракує коштів.

– Відкоси маємо доробити до кінця тижня. Мріємо завершити ремонт до нового року й організувати дітям свято.

А почалося все це з того, що волонтери приїхали до дітей у відділення, аби подарувати іграшки. Коли побачили, в якому стані ігрова, не могли так все лишити – виникла ідея облаштувати кімнату так, щоб дітям тут було добре.

Волонтерство зі школи: як воно?

Анат Бондаренко багато років займається волонтерством, батьки підтримують її в цьому, як морально, так і фінансово.

Анат нині студентка, навчається не в Полтаві, їй 23. Коли приїздить у Полтаву, бере участь у всіляких волонтерських проектах.

– У мене дуже добра сім’я, я росла в Ізраїлі, це країна просякнута атмосферою взаємодопомоги, без якої б вона просто не змогла б існувати. Допомога людям – це, скоріше за все, потрібно мені для існування більше, ніж людям яким я допомагаю, – ділиться дівчина.

Анат займається благодійністю ще зі школи, між школою і університетом була невелика перерва.

Анат в онкологічному відділенні

– Я мала багато вільного часу і просто пішла в онкологічне відділення дитячої лікарні в Полтаві і сказала, що хочу бути у них волонтеркою. Там працюють милі люди, ми полюбили одне одного з першого погляду. Протягом 2-3 місяців я проводила там дуже багато часу, гралася з дітьми, сиділа з ними, якщо мамам потрібно було виїхати в місто, мені навіть довіряли ходити на прогулянку з маленькою Танею. Потім я поїхала на навчання, але кожен раз, коли я в місті, ми з подругою Тетяною Безотосною, за сумісництвом директором волонтерської організації, їздимо до дітей, проводимо майстер-класи. Взагалі ця організація робить дуже багато для дитячої лікарні! – ділиться волонтерка.

– Цієї осені моя сестра виходила заміж, у неї і її чоловіка виникла геніальна ідея: вони написали в запрошеннях і і попросили всіх гостей не дарувати їм квітів на весілля, а замість цього приносити іграшки, які потім передадуть у дитячу лікарню. Результат шокував – дві великі машини бути забиті просто до даху. Того дня Таня вперше завела мене в цю саму кімнату, де вона хотіла поміняти шафи і шори. Та коли ми придивилися до цього місця ближче, зрозуміли, що шафою та шторами не обійтися. Стіни всі в тріщинах, зі старого вікна дме, шафа розвалюється – словом, жах. Тоді й зародилася ідея переробити кімнату повністю! – додала дівчина.

Як розповіла Анат, гроші почали збирати серед знайомих.

– Самостійно розсилала повідомлення своїм друзям, так і зібрали перші 10 000 грн, 350 євро пожертвували дві українські сім’ї, котрі живуть за кордоном. Моя найкраща подруга допомогла донести інформацію до людей за допомогою мереж «Інстаграм» і «Фейсбук», ще тисяч 5-6 зібрали працівники IT компанії Beetroot – тож з миру по нитці, – каже дівчина. – Нам поки бракує коштів, щоб усе завершити, але я вірю, що за пару тижнів ми зберемо ці 20 тисяч гривень.

До слова, мами з Відня, знаючи про таку ініціативу, передали у дитячу кімнату близько 40 кг іграшок. А хлопці з Полтави погодились безкоштовно довезти це все своєю вантажівкою.