«Спільна справа Полтавщини» про рік волонтерства: довелось багато пережити
Один з найвідоміших англійських просвітителів Джозеф Аддісон колись писав: «Якщо бажаєте досягти в житті успіху, зробіть наполегливість своїм кращим другом, досвід – мудрим радником, обережність – старшим братом, а надію – ангелом-хранителем».
Не знаю чи колись читав ці слова Віталій Башмаков – ініціатор і лідер Громадської організації «Спільна справа Полтавщини», але саме завдяки таким рисам, про які писав Аддісон, пан Віталій заробив собі авторитет людини, до якої можна звернутись по допомогу.
Вранці 24 лютого 2022 року російські війська нанесли безжальні ракетні та артилерійські удари по критичній інфраструктурі України. А далі росіяни розпочали широкомасштабне вторгнення на територію нашої країни. Пан Віталій зустрів ці події з телефоном в руках, з 6-ї ранку він консультував своїх рідних та друзів. А вже 27 лютого був готовий план дій.
План максимально простий, треба евакуювати людей з небезпечного місця в безпечне і надати їм необхідну допомогу. Що ж тут складного? Проста і буденна ситуація для звичайних українців.
Зв’язок?
Вдома облаштували колл-центр та активно вели діяльність в Телеграм-каналах.
Гроші?
Приватні, запозичені, пожертвувані.
Транспорт?
Приватний – буси друзів полтавчан, які першими відгукнулись надати допомогу: Романа Бовкуна та Сергія Калаптуровського.
І все запрацювало.
Дівчата: Віта Башмакова та її двоюрідна сестра Ольга, яка сама 24 лютого з сім’єю евакуювались з Сєверодонецьку, отримували замовлення на евакуацію з Харкова та доставку гуманітарної допомоги. Водії – Роман та водій везли допомогу до Харкова, а на зворотньому шляху забирали евакуйованих харків’ян.
Були моменти, які вимагали креативних та навіть божевільних дій. До прикладу, автобуси не могли ризикувати життями всіх пасажирів і їхати в дуже небезпечні райони міста, щоб забрати одну сім’ю. Тут на допомогу погодились декілька таксистів з Харкова та люди, які добре знали місто. Вони швиденько забирали людей і звозили їх в безпечне місце – автозаправну станцію, що знаходилась у Пісочині. Саме ця волонтерська-ініціативна група, майже єдина команда, яка вивозила навіть тих, хто не міг нікуди дістатись самі: сліпих, інвалідів, поранених, і навіть тварин.
Не обходилось без курйозів. Уявіть собі обличчя водія, який евакуйовував пітона!
Ближче до завершення березня, ситуація ставала більш контрольованою і з’явилась можливість впорядкувати справи. Так, 1 квітня 2022 родиною Башмакових, за власні кошти було орендовано і облаштовано приміщення на 3 поверсі торгівельно-розважального центру «Київ» у місті Полтава, де і було відкрито Центр гуманітарної допомоги «Спільна справа».
Першу допомогу для Центру надали «Київська міська організація ветеранів урядового зв’язку» та команда відомої і досвідченої волонтерки ще з 2014 року – Вікторії Мірошниченко.
Саме з цього і завдяки допомозі небайдужих полтавчас почалась щоденна робота Центр гуманітарної допомоги ГО «Спільна справа Полтавщини», який зміг забезпечити теплими речами, засобами гігієни, харчовими наборами, фруктами, овочами, питною водою, дитячим харчуванням, памперсами для дітей та дорослих, постільною білизною, ковдрами, спальними мішками, матрацами, посудом, харчуванням для тварин, та іншим тисячі родин.
Окрім того, Центр надавав допомогу ВПО не тільки в Полтаві, а ще і у деяких громадах і старостатах Полтавської області, а саме: Новотагамлицькій, Новоселівській, Диканській, Котелевській, Великобудищанській, Нехворощанській, Білецькій, а це більше 7000 переселенців.
Центр реалізував декілька масштабних проектів допомоги ВПО у партнерстві з іншими волонтерськими та громадськими організаціями і навіть міжнародними донорами: БФ «Горєніє», Полтавська обласна організація Товариства Червоного Хреста України, Республіканський (Громадянський) штаб Солідарності в Полтавській області, Релігійний центр «Церква Хліб Життя/Bread of Lafe Church», Мережа супермаркетів «МаркетОпт», ГО «Крим СОС», УВКБ ООН.
Майже за рік важкої і безперервної роботи волонтерам Центру, які самі теж усі ВПО, довелось багато пережити. В своїй діяльності – відсутності комунікацій з владою, компроміси з партнерами, пережиті емоції і переживання. В особистому житті – розлука з рідними, смуток за власними будинками та мирним життям. Але життя диктує свої умови і треба рухатись далі – саме так, говорить в камеру телефона пан Віталій. Він спілкується зі своєю дружиною Вітою та друзями з організації саме в такому форматі, адже зараз Віталій в новій ролі, він сержант Збройних Сил України.
Зараз Центр ГО «Спільна справа Полтавщини», завдяки своїм постійним 8 волонтерам Центру і новому керівнику – Віті Башмаковій, продовжує працювати, навіть намагається розвивається і надавати наступні види допомоги внутрішньо переміщеним особам:
- гуманітарну;
- психологічну;
- юридичну;
- інформаційно-консультаційну;
- допомогу у вирішенні житлових питань;
- забезпечення культурного відпочинку та соціальної адаптації.
На даному етапі найголовніше завдання для ГО «Спільна справа Полтавщини», – адаптувати переселенців до нових умов життя, зробити його комфортним і безпечним.
Уся команда Центру вірить, що внутрішньо переміщені особи свою «малу Батьківщину» покинули тимчасово, але намагаються робити все, щоб довести, що розбудова і турбота про «велику Батьківщину» – наша спільна справа.
\Іван Молдован
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь