Відпочити на Полтавщині: неповторна Пивиха та місця поблизу. ФОТО

03 липня 2020, 10:40 1

Закордон для багатьох досі закритий або ж недоступний через відсутність фінансів, море теж усміхнеться не всім наживо, а от внутрішній туризм більш доступний. Одне з місць, де варто побувати на Полтавщині – гора Пивиха, що у Глобинському районі. На мальовниче узбережжя Кременчуцького водосховища та пагорби їдуть звідусіль: хтось зупинитись із наметами дикунами, хтось заради фотосесій, інші таки заради води і всього, що йде бонусом до купання – ніжного піску, лісу, необжитої природи, чистого повітря.

Для тих, хто любить організовані пляжі, у Градизьку також є де купатись та зупинитись.

Трохи історії

Пивиха – ізольоване підвищення в межах Глобинського і (частково) Кременчуцького районів Полтавської області, ландшафтний заказник місцевого значення. Розташована на лівому березі Дніпра, неподалік від південної околиці селища Градизьк. Висота пагорба – 168 метрів. Площа природоохоронної території – 165,2 гектара. Підвищення утворилося внаслідок дії льодовика дніпровського зледеніння.

Гора має давню історію. За переказами, колись тут було поселення Пива, що належало руським боярам Пивам. У 1489 році король Польщі Казимир IV подарував землі і різні угіддя, розташовані довкола гори Пивихи, Київському Пустинно-Миколаївському монастирю, ченці якого в XVI ст. заснували тут Пивгородський Миколаївський монастир. Місцева фортеця-монастир мала форму подовженого чотирикутника, який охоплював площу в 5 десятин. Високі кургани на чотирьох її кутах служили сторожовими пунктами. Тут були зведені дерев’яні і кам’яні будівлі, келії для ченців. Монастир на Пивисі став релігійно-політичним осередком українського народу у визвольній війні за свою державність. Круті схили гори, порізані глибокими рівчаками, заліснені деревами й непрохідними чагарниковими хащами, були схованкою для повстанців Павлюка, згодом – для козаків Хмельницького. Пізніше монастир був зруйнований, – розповідає сайт Градизької селищної ради,

Після зведення в кінці 1960-х рр. Кременчуцького водосховища Пивиха поступово руйнується. Щороку вода поглинає близько 7 метрів гори. Сотні метрів гори вже розмила вода. Люди знаходять залишки древнього монастиря, які вимиваються дніпровськими хвилями. Гору всіляко прагнуть зберегти.

– У 2008 році Пивиха представляла Полтавщину на всеукраїнському конкурсі «Сім природних чудес України». Старожили кажуть, що глина з гори (жовта і блакитна) має лікувальні властивості, адже містить багато кремнію. Тому її можна застосовувати для лікування понад 30 хвороб. Проте медичний ефект офіційно ще не підтверджений, – зазначають на сайті Градизької селищної ради.

Нині на самій Пивисі можна розміститись хіба у наметах або ж відпочити день – і гайда додому чи на ночівлю у готель. Добиратись до води доведеться полем, потім лісом, дороги за селищем лише ґрунтові, тож це варто врахувати тим, хто їде автівкою та зважати на погоду, бо шляхи може дещо розмити у зливу. Машини відпочивальники залишають у лісі, а з речами спускаються по піску, що осипається під ногами.

Узбережжя біля гори нешироке, тож у вихідні тут може бути дуже людно: хтось засмагає, а за пару метрів смажать шашлик та варять куліш. За дітьми у таких випадках потрібно надто пильнувати: з такою кількістю люду можна легко загубити малюків. Однак багато хто примудряється усамітнитись, відійшовши подалі, та отаборитись там.

На тлі такої природи виходять гарні знімки, особливо якщо з погодою пощастило. Тож їдуть на Пивиху у всі пори року, адже тут є що знімати, і фото будуть неповторні.

Фото Ліни Денисенко

Їхати на Пивиху можна й громадським транспортом: до Кременчука потягом, далі – автобусом (маршруткою) до Градизька, потім пішки. Однак такий шлях надто втомлює, він для загартованих.

Перед дощем:

За кілька днів фестивалю – річний виторг для магазинів

Якщо ви побували на Пивисі, а далі хочеться більш організованого відпочинку неподалік, то можете проїхати у саме селище Градизьк – тут діють пляжі для дорослих і дітей.

У Градизьку організували фестиваль «Пивиха фест». Як розповів Мирослав Носа, селищний голова Градизька, минулоріч за кілька днів фестивалю магазини отримали річну виручку. Тому в селищі хочуть і надалі розвивати фестивальний рух, дбають про пляжі, які у вихідні заповнені – яблуку ніде впасти.

– Крім гори із заповідною зоною, у Градизьку є пляж, який генерально прибирається перед кожним сезоном, до літнього періоду встановлюємо контейнери для сміття, яке утилізується, залишаючи пляж чистим та охайним. Додатково встановлюємо атракціони та літні кафе, – розповідає Мирослав Носа.

За словами селищного голови, територія пляжу перекрита: шлагбаум обладнали для безпеки відпочивальників, аби ніхто не ганяв по піску на авто, мотоциклах. Також є тут рятувальники. Однак на пляж варто брати все з собою, купити зможете лише їжу і напої, пляжне приладдя не продають.

У селищі закликають поважати роботу та майно місцевої громади й не допускати засмічення туристичної принади – Пивихи і пляжів.