Про фільм «Інфоголік» вустами акторів і режисерів: «Найкраще грала верблюдиця – справжня Анджеліна Джолі»

13 березня 2017, 19:00   0
Афіша фільму "Інфоголік"

Якщо ви постійно «залипаєте» у екран свого планшету чи телефону, у вас постійна необхідність отримувати свіжі новини і бути в курсі усього-усього, у вас хвороба – «інфоголізм». Саме так стверджують автори фільму «Інфоголік», прем’єра котрого відбулася у Полтаві 12 березня.

Прем’єрою кіно цю подію назвати можна лише умовно – у прокаті фільм з 2 березня. Це була радше зустріч із шанувальниками, на яку приїхали два головних актора студії «Мамахохотала» і за сумісництвом «Інфоголіка»: Євген Янович і Олег Маслюк, а також два режисери цього фільму: Валентин Шпаков і Владислав Климчук.

– Ідея створити такий фільм прийшла у грудні 2015, і після нового року ми взялися за втілення. Спершу було три ідеї, серед яких ми обрали одну. Кожна з них була пов’язана зі смартфонами, гаджетами, проте ми вирішили знімати саме про «інфоголізм», як ми це назвали. Це зараз дуже актуально, оскільки багато з нас витрачає свій час на те, на що не треба було б, – розповів Євген  Янович, актор і сценарист стрічки.

Валентин Шпак додав про те, що Євген Янович якомога краще відповідав головній ролі «інфоголіка». І навіть зараз, після того, як фільм вийшов на великі екрани кінотеатрів, Женя постійно моніторить стрічку з новинами, пов’язаними з фільмом «Інфоголік». Наче і не виходив з ролі.

– Після «Інфоголіка» прокляття впало на мене і в реальному житті: я по 5-6 годин на день проводжу «в телефоні», – жартує Євген Янович, – Фільм про те, що з цим треба боротися, а у мене якось вийшло все навпаки.

Ні для кого не секрет, що часто під час знімального процесу окрім оригінального сценарію, з’являються імпровізовані сценки, дії, які потім входять в основну стрічку.  «Інфоголік» багатий на такі імпровізовані моменти: здебільшого це були жарти, які виникали просто в процесі зйомки.

– При перегляді зважте на сцену з головною героїнею під час того, як вона працюватиме у фотошопі, редагуючи фото вагітної жінки: те і подальший смішний момент був зімпровізований, – розповів Валентин Шпаков.

Разючої відміни між реальними акторами і персонажами немає: вони стали збірними образами якостей сучасного суспільства: є і типовий мобільно-залежний (Макс), є і типовий кращий друг, який буде готовий прийти на допомогу головному героєві – у даному випадку, простий і милий хлопець Сєня.

– Коли ми знімали серіал «Як загартовувалася сталь», мені часто казали, що я надто вжився у роль: навіть у реальному житті поводжуся як ідіот. А у випадку «Інфоголіка» я сам частково Макс. Тож немає великої різниці між нашими особистостями, – прокоментував Євген Янович.

– У мене також не було такого, щоб я так вжився в роль, що потім кілька місяців ходив лисим, – жартує Олег Маслюк. По сюжету його герой Сєня облисів через прокляття Макса.

За словами Владислава Климчука, найкраще в роль вжився верблюд. Нана, а так звали самку верблюда,  – природжена акторка.

Крім прес-конференції, у програмі заходу організатори передбачили вручення подарунків активним відвідувачам презентації іавтограф-сесію. Перший подарунок вручили за конкурс «сфотографуйся на фоні прес-конференції, виклади фото в мережу «Інстаграм» і опісля конференції власнику фотографії з найбільшою кількістю лайків вручатимуть флешку і футболку з логотипом «Інфоголіка». Переможницею стала Ольга Роєнко.  А інші два подарунки дали за найцікавіше питання.

Захід пройшов у дружній атмосфері, актори лишили після себе приємні враження та позитивний настрій.

Міні-рецензія від журналістки «Кола» (увага, наявні спойлери):

Назва: «Інфоголік»

Жанр: українська романтична комедія

Режисери: Владислав Климчук і Валентин Шпаков

Продюсери: Іван Букреєв, Валентин Шпаков.

У головних ролях: Євген Янович, Олег Маслюк, Олена Березовець.

Основою сюжету фільму слугує факт того, що сучасні люди надто багато часу приділяють своїм смартфонам. Не важливо що це: ігри, соцмережі тощо. З героєм фільму Максом, який постійно сидів на новинарних сайтах, сталася халепа: його дівчина, сама того не розуміючи, прокляла хлопця, і з тих пір будь-яка новина, про яку він дізнається, починає справджуватися. При перегляді стрічки більшість з глядачів може пізнати себе: дуже вже багато таких, які, як і Макс, не уявляють свого життя без постійного потоку інформації.

Цікаво спостерігати за самим головним героєм і його змінами у поведінці та пріоритетах. Спершу він зарозумілий, егоїстичний (зовсім не зважає ні на своїх колег, ні на свою кохану, котра безрезультатно намагається повідомити Максу про свою вагітність). Він самовпевнено просуває свої ідеї у фірмі, не зважаючи на інтереси інших. Та і увесь світ навкруги йому замінив смартфон, де постійно оновлюється новинна інформація. Проте через події, які стали наслідком прокляття дружини Макса, хлопець починає задумуватися, що він робить зі своїм життям. Спершу він переживає лише за себе і за те, як новини впливатимуть на його світ, а потім помічає, що вони можуть нашкодити й його оточенню. Так кращий друг Макса облисів, а колега захворів Еболою. Макс намагався ізолювати себе від потоку новин, проте у сучасному світі це виявилося неможливим. Усе ж таки, у фінальній частині стрічки, головний герой усвідомлює, що найголовніше – це сім’я, кохана людина і її безпека.  

Окремої уваги заслуговує Сєня – кращий друг Макса. Він простий, цікавий та дуже смішний і колоритний персонаж. Спостерігати за ним було саме задоволення, оскільки герой був такий теплий, рідний, знайомий кожному: мабуть, майже всі мають такого ж знайомого, який завжди зможе підвищити настрій. Або своїм оптимізмом, або фразочками типу «Срака-мотика» або «Тебе зглазили, як гімном запечатали».

Стрічка викликає теплі і позитивні емоції. І нехай вона не може претендувати на титул «Шедевр 2017» чи то «Оскароносний фільм», усе одно змушує замислитися про важливість гаджетів і поглянути на себе з боку.

Автор: Ярослава Фоніна

Дозвілля 13 березня 2017, 19:00

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції