«У Трускавці всі дуже стараються говорити українською»: полтавка про відпочинок на відомому курорті

1. >
2. Дозвілля >
3. «У Трускавці всі дуже стараються говорити українською»: полтавка про відпочинок на відомому курорті

У Трускавець полтавка Тетяна поїхала у другій половині липня. На 2 тижні, щоб відпочити і повернутись до Полтави. Про свої враження розповіла журналісту:

– Трускавець не порожній. Багато чула по телевізору суперечливої інформації: і що курортні міста переповнені, бо там живуть переселенці, і що курорти порожні, бо не їдуть з-за кордону відпочивальники через війну. Так от, місто не порожнє, дуже багато авто на дорогах, паркінгах, не пройдеш, у кафе людей дуже багато – удвічі більше ніж було за словами місцевих. А з іншого боку, у міні-готелі, де я жила, було зайнято на момент мого приїзду з 10 всього 2 номери: я і переселенка з Харкова у іншому. А коли уже виїжджала через 2 тижні – то уже багато людей почало заселятись.

Вартість проживання у міні готелях у Трускавці зараз – від 250 гривень за ніч за кімнату на двох – це кімната з окремою на кілька кімнат кухнею і душ по коридору.

– Мій номер коштував 400 гривень на добу: з туалетом, душем, холодильником, телевізором і чайником. Сніданків у готелі спочатку не було, бо всього 2 гостей. Згодом, коли почалась хвиля заїздів, кафе при готелі запрацювало на повну: комплексний обід: перше – борщ чи суп (півлітрова миска), друге – каша чи картопля з відбивною чи котлетою, салат і компот – 90 гривень.

Вартість води у Трускавці як була так і лишилась – 24 гривні за літр. Людей на бюветі багато при відкритті, потім менше. Концерти є, але на відкритому просторі і благодійні – всі зібрані кошти ідуть на ЗСУ.

– Я ще ходила на концерт органної музики у Костелі Успіння Пресвятої Діви Марії, так його анонсували. Але по факту, то органної музики було дуже мало, більше релігії, тож я залишила пожертву на ЗСУ і пішла.

Вулична торгівля у Трускавці процвітає.
– Дуже багато вуличної торгівлі, на кожному кроці сидять бабусі з домашніми овочами-фруктами-сирами. Але я все купувала у АТБ, – каже Тетяна.

– Екскурсій багато, і куди хочеш. Неподалік бювету стоять 8-10 туристичних палаток у ряд, і звуть туристів і на Синевір, і на Скелі Довбуша, і на Карпатський трамвайчик, і у Тустань. Я була у Тустані – 180 грн за автобус і гіда, окрема плата за вхід у заповідник і обід. 300 грн заплатила за автобус до Карпатського трамвайчика і 200 грн – за сам трамвайчик.

Дуже відома екскурсія "Карпатський трамвайчик"

Середньовічна наскельна фортеця Тустань

Найбільше полтавку вразило за ці 2 тижні, як старанно гості курорту намагаються говорити українською мовою, а місцеві їх до цього усіляко заохочують. Усюди, на вході до магазинів продуктових, на ринку висять таблички «Тут говорять українською мовою».

– Люди, які підходять до кас, говорять українською, а потім відходять і між собою говорять російською, – згадує Тетяна. – Навіть діти, видно, що російськомовні, українізуються – звертаються до батьків: пара слів українською, потім російською швидко, потім знову старанно українською. Не те, щоб прямо заставляють місцеві прибулих говорити державною мовою, але усі дуже стараються, і це чути з ламаної старанної української, яку тут дуже часто чула.

Автор: Тетяна Цирульник

• #відпочинок