Мер Полтави, Маша та Ведмідь посвячували полтавську малечу у школярі. ФОТО, ВІДЕО

1. >
2. Дозвілля >
3. Мер Полтави, Маша та Ведмідь посвячували полтавську малечу у школярі. ФОТО, ВІДЕО

Олександр Мамай з родиною. Онук Ваня нині йде у перший клас гімназії. Фото Ніни Король

Сьогодні, 30 серпня, полтавські першокласники, котрі за кілька днів переступлять пороги шкіл, приймали вітання. Серед першачків – онук мера Полтави Олександра Мамая Ваня, про що дідусь зазначив зі сцени.

Діти, батьки і наставники дивились мультик та спектакль із танцями й піснями впереміш, отримували подарунки, слухали привітання від міського голови. Мультфільм «Маша та Ведмідь» першокласникам показували не уперше, російською (хоча є з озвученням українською). А от герої мультика розмовляли на сцені українською та російською (Маша та Ведмідь – українською, Аліса з країни чудес – російською).

Перед гостями свята виступили дитячі колективи, із малечею погрались, кидаючи м’яч через увесь зал до сцени і влучаючи у ціль. Згодом діти дивились театралізоване дійство про час і вміння його цінувати (хоча навряд чи у 6-7 років малеча збагнула такі матерії).

Під оплески залу на сцену запросили Олександра Мамая. Міський голова із захопленням розповідав про вчительську працю  і її роль, дякував, що педагоги, попри невелику зарплатню, вчать дітей. А ще розмірковував про щастя і бажав усім присутнім бути щасливими і жити у спокої. Наголосив, що майбутнє нашого міста і держави – у руках дітей.

Також згадав зі сцени, що цьогоріч йде до школи його онук Ваня, помахав йому, а хлопчик у відповідь теж.

Слід відзначити, що мер щороку стає красномовнішим, кілька років тому його вітальні промови були не такими образними та менше потрапляли в цільову аудиторію. 

– Не принципово, хто ким буде, математиком, чи філологом, головне – щоб вони виросли людьми, – сказав у словах вітання міський голова. – І коли ти дивишся на своїх дітей, дивишся на їхні невеличкі, але здобутки, досягння, і бачиш там частинку свого вкладу, то, мабуть, тільки тоді починаєш розуміти, заради кого ти існуєш в цьому життя. Тому, шановні батьки, де б що не казали, хто б що не говорив, а наші діти – найкращі у світі.

– І як не звернутися до малечі? – продовжив мер промову. – Шановна наша молодь, шановна малеча! Ви ще до кінця не розумієте, що ви сьогодні зібрали нас усіх: батьків, вчителів у цій теплій затишній залі. Сьогодні у вашому житті ще один крок, я разом зі своєю творчою командою запрошую вас до нового навчального року, до перших класів. Можливо, хтось з вас стане великим математиком, хтось колись здобуде дві або й більше вищих освіт, але я точно хочу сказати, що ви всі, без винятку, здобудете у школі середню освіту. Я вам бажаю, щоб ви поважали своїх батьків, гарно навчатись, слухати своїх вчителів, а саме головне, що я вам хочу побажати, – щоб ви в школі знайшли справжніх друзів, і щоб ця дружба пройшла через все ваше довге життя. Бо ж дружба з дитинства – це найпрекрасніше, найвірніше, що є в житті. Тож, шановні батьки, хай всім щастить! А вам, шановна малеча, в добру путь!

Загалом дійство у палаці дозвілля тривало хвилин 40-45, а ще близько півгодини шикувались та налаштовувались на фотосесію.

А потім було вже традиційне фотографування разом із міським головою перед палацом дозвілля «Листопад». Класів багато, але роки практики даються взнаки: виходів із концертного залу кілька, діти з батьками ідуть організовано: клас вишикувався, фото, наступний клас.

Хлопчики й дівчатка супляться, ще не завжди знають, як їм поводитись, втомились після перегляду мультика, спектаклю та й холодно на вулиці. Але ж десятки камер дивляться на них і мер в синьому костюмі чекають усмішок. Тож дітлахи усміхаються, помахами рук вітають всіх. І передають естафету іншому класу.

Олександр Мамай вправно керує процесом, так і здається: дай йому можливість провести урок чи виховний захід – щось утне, бо ж роки практики вже.

– Дітки, чіз, а тепер – сасіські (мова оригіналу – авт.), – каже  Олександр Мамай.

Малі після цих слів не стримують емоцій.

Після цього класи отримують пакети з подарунками, де обов’язковий атрибут – м’яка іграшка та канцелярське приладдя на перший час навчання. Добре, що іграшки нині не співають писклявим голосом, і не розмовляють російською з китайським акцентом (кілька років тому такі іграшки закупили й дарували полтавським першокласникам).

Окрім подарунків, малеча отримала сертифікат на відвідування дитячого розважального центру.

– Міська влада, в моїй особі і депутатський корпус попіклувались, щоб гарно зустріти дітей, ми відремонтували усі школи, підготували харчоблоки, – розповів Олександр Мамай журналістам. – А головне – ми виділили вдвічі більше коштів на подарунки першокласникам, якщо минулого року було 300 тисяч, то нині це майже 700.

До слова, традиційно мер звітує про куплені за бюджетні гроші подарунки, які чомусь завжди у пакетах із символікою партії міського голови.

Посвята у школярі запланована на 10,12 та 14 години три дні поспіль, у четвер, 31 серпня, вітатимуть останній день. Вчора першокласники теж отримували вітання й подарунки.

Бабуся 7-річного Микити Кваші поділилась емоціями від свята та як збирали онука до школи.

– Свято сподобалось, мультик російською – ну то й що? Діти ж її знають і багато хто говорить російською, – каже жінка.

Додала, що мама Микити протягом року купувала все необхідне для школи, адже виховує дитину сама, тож так було найкраще –готуватись заздалегідь.

Мама й тато Іллі Микитенка дійством задоволені.

– Все добре, навіть попри те, що немає сонечка. Все було приємно, весело, – каже Галина Микитенко.

– А мультик російською як сприйняли? Є ж у перекладі.

– Є у перекладі, але діти розуміють обидві мови, чудово його декламували напам’ять обома, – говорить жінка.

Батьки розповіли, що одягти, взути й зібрати сина чи доньку до першого класу коштувало 5-7 тисяч.

До теми: дітей та батьків закликають не дарувати квіти, а пожертвувати гроші на благодійність.

Автор: Ніна Король