«Оскар і Рожева Пані» в Полтаві зібрали повен зал та дев’ять тисяч для хворих дітей. ФОТО

1. >
2. Дозвілля >
3. «Оскар і Рожева Пані» в Полтаві зібрали повен зал та дев’ять тисяч для хворих дітей. ФОТО

Фото зі сторінки OscarAndPinkLady у соціальній мережі

Днями в Полтаві вкотре побував арт-проект «Оскар і Рожева Пані», що вже два роки допомагає онкохворим дітям. Вистава зібрала повен зал.

У залі Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Миколи Гоголя було велелюдно (полтавцям виставу привезли втретє). Глядач знову сприйняв спектакль, й ідея відгукнулась у присутніх: актори кілька разів виходили на біс, полтавці не втомлювались дякувати, особливо улюбленій багатьма Ірмі Вітовській-Ванца, ініціаторці проекту, та юному актору Владиславу Балюку, виконавцю однієї з головних ролей. Багато хто не стримував сліз.

У виставі за однойменним романом Еріка-Еммануеля Шмітта йдеться про останні дні 10-річного хлопчика Оскара, якому жити лишилось зовсім мало. Дія відбувається в лікарні, де є й інші діти. Але тяжкий пацієнт лише Оскар. Зі сцени глядач бачить, як нелегко родині пережити горе, усвідомити і навіть поговорити з єдиною дитиною. Як бентежить лікарів, що вони безпорадні, зробили все, що змогли. І які сильні та розумні діти попри юний вік. А ще – яке швидкоплинне життя, і як важливо любити, підтримувати, обіймати. Багато підтем і нашарувань розкриває вистава, зачіпає чимало струн у душах глядача, словом, не залишає байдужими

Монологи Оскара, адресовані Богу, та діалоги Оскара з Рожевою Пані – внутрішній сюжет емоційної та катарсисної книги Еріка-Еммануеля Шмітта.

Актриса Ірма Вітовська-Ванца, режисер Ростислав Держипільський, гурт «Океан Ельзи», художник Андрій Єрмоленко, балетмейстер Ольга Семьошкіна та актори Івано-Франківського театру імені Івана Франка зробили виставу такою, що виконує значущу соціальну роль. «Оскар і Рожева Пані» привертають увагу громадськості до проблеми створення в Україні доступної системи паліативної допомоги для тяжко хворих дітей: під час гастролей відбуваються прес-конференції, де інформують про ситуацію в Україні з паліативом, також глядачі жертвують гроші на ці потреби. У Полтаві відбувався збір коштів на придбання перфузора для онкогематологічного відділення дитячої міської лікарні. Той, який хоче лікарня, коштує близько 40 тисяч гривень.

Перед спектаклем журналістам розповіли, яка мета та як народився задум, а чиновник від Департаменту охорони здоров’я поділився, яка в області ситуація з паліативними дітьми. Ігор Пирогов, представник Департаменту охорони здоров’я з питань материнства і дитинства Полтавської ОДА, відзначив, що в Полтаві навчились успішно лікувати багато онкозахворювань, онкогематологічне відділення має нову апаратуру. Однак є й чимало проблем у галузі, одна з них – у світі для знеболення паліативних хворих використовують 400 препаратів у різних лікарських формах, в Україні лише 5. І це питання до законотворців, адже багато препаратів не зареєстровані в нашій державі, а вони б могли суттєво допомогти в лікуванні та порятунку від болю. Пирогов сподівається, що медична реформа, яка нині відбувається, змінить на краще ситуацію в медицині.

– Щороку на Полтавщині помирають одна-дві паліативні дитини. Але і втрата одного дитячого життя – це величезна трагедія.

Цієї осені виставі два роки. За своє існування проект зібрав більше мільйона гривень. У різних містах на ці гроші придбавали те, що було найбільш нагальне для паліативних дітей.

Ірма Вітовська-Ванца зауважила, що театр може бути не тільки мистецьким продуктом, а й інструментом впливу. 

Кіно – це дуже дорогий продукт. На соціальне кіно хтозна, чи дадуть кошти. Але є театр, де можна зробити виставу, і таким чином показати, що таке дитина, яка проживає останні свої дні, – розповіла виконавиця ролі Рожевої Пані.

До слова, роман інтерпретували у багатьох країнах світу, але вперше в історії сценічних втілень твору Шмітта саме в українській версії головні ролі виконували діти – Марко Кирильчук та Влад Балюк. У Полтаві роль Оскара зіграв Владислав Балюк.

Замість Оскара не буде ляльки, якогось художнього прийому чи дорослого актора. Я знала, що це має бути реальна дитина – ровесник Оскара, який на очах глядача проживе свої 12 днів і піде, – сказала Ірма Вітовська-Ванца.

Владислав Балюк розповів, що вже два роки грає на сцені Оскара, нині йому 13, він вчиться у школі №15 Івано-Франківська. Коли прийшов на проби, не зрозумів, що то насправді кастинг. Його відібрали. Спочатку вчителі і батьки (які, до слова, далекі від театру) не розуміли захоплення Влада театром. 

– Коли вони потрапили на виставу, зрозуміли, для чого це все і чому я там. У школі часто гладять по голові, пробують мою лисину. Вчителі вже не проти, що я граю в театрі, діти у школі теж ставляться до моєї роботи добре, – розповів Влад.

Ірма Вітовська зазначила, що хлопці жертвують місяцем своїх канікул і місяцем навчання у вересні заради справи.

Я побачила, із чим насправді стикаються родини, де є тяжкі діти. Як їм необхідно, щоб хтось навідав у лікарні, заплатив за таксі, коли їдуть на обстеження, підтримав словом чи якось дією.

За ці роки арт-проекту вдалось досягти самоокупності і ще й допомогти дітям. 

Трохи історії 

Твір «Оскар і Рожева Пані» вперше опубліковано 2002 року, і він швидко здобув мільйони шанувальників у світі. А  у 2009 читач побачив книгу українською мовою. У багатьох країнах є постановки за цією книгою.
У 2009 році книга була екранізована, режисером – сам автор.
Восени 2015 року – вперше у світі саме на українській сцені «Оскар і Рожева Пані» були втілені  у виставі-дуеті (досі існувала у форматі моновистави). Українська версія поєднала два світи: документальний та анімаційний.

Перед спектаклем не всі знали про задум і благодійну мету проекту. У кінці вистави Ірма Вітовська-Ванца виголосила промову: влучно, коротко. Дякувала глядачам.

Потім вони мали нагоду вкинути кошти у скриньки.

Вистава очима полтавського глядача

Ігор Пирогов написав так на своїй сторінці:

Восхищён Ирмой не только как талантливой актрисой и красивой женщиной, но и как человеком с твёрдой гражданской позицией. Этот спектакль в Полтаве очередной шаг привлечь внимание к проблеме паллиативной помощи безнадежно больным детям.

Валерій Довженко, колишній учасник АТО, написав таке:

Наталя Цвєткова, лікар, викладач медакадемії:

Перехоплює дух, емоції зашкалюють. Навіть важко й говорити. Сумно від самого сюжету. І радісно, що люди втілили такий проект. Це неперевершений спектакль, який я ще довго не забуду. якщо буде нагода, я ще раз прийду. Хочеться вклонитись Ірмі, хлопчику, лікарю, дітям. Це для мене близькі й болісні питання, дай Боже, щоб такого було менше.

Юля – п’ятикласниця, батьки привели її на виставу, дівчина не шкодує, що прийшла:

– Дуже зворушлива вистава, сподобалось. Особливо Ірма Вітовська. Бачила, що багато жінок у залі плакали. 

Алла Іващенко – вчителька, приїхала спеціально в Полтаву з Козельщинського району на цей спектакль. З дітьми на уроках позакласного читання із зарубіжної літератури вивчають цей матеріал. 

Знала про цю виставу, читала книгу. Але ніколи не думала, що дитина так може грати. Від Ірми я у захваті, але я сподівалась на це від неї. А от від дитини не очікувала – приємно вражена! Добре, що вони роблять таку справу, не знала, що гроші йдуть для онкохворих дітей. Твір складний, тому досі є суперечки, чи варто з дітьми говорити про це. Але говоримо.

Пані Алла розповіла, що хотіла привезти й учнів, але дорога неблизька, та й кошти. Однак цікаве було б сприйняття учнів. Також поділилась, що є інтерпретація уроку, коли вчителі запускали кульки з кожним бажанням Оскара до Бога.

Розуміється чи ні цей твір учнями, частково – ні, мабуть, через те, що, дай Боже, щоб діти цього не відчували. Твір вчить нас бути добрими. Мої учні не залишились би байдужими, я впевнена.

А ще я чула точку зору, що не варто дитині їздити містами України і кожного разу дитині проживати це на сцені, переживати емоційно, що це великий тиск на психіку дитини. Та в мене склалось враження, що цей хлопчик знає, що він робить, яка в нього місія. А місія велика, мене це найбільше вразило, – сказала Алла Іващенко.

На цій сторінці за посиланням ви дізнаєтесь більше інформації, як відбувались гастролі в інших містах, на що глядачі жертвували гроші.

Якщо ви не змогли потрапити на виставу, але хочете допомогти хворим дітям, полегшити їхні страждання, можете зробити це, зазначила Вікторія Лоза, модератор заходу в Полтаві.

Залишилося зібрати 30 774 грн
Долучайтесь!
ПРИВАТ БАНК 331401
Р/р 2600 8054 6040 51
отримувач: БО ВЗАЄМОДОПОМОГА ЄДРПУ 38324510 призначення платежу: на перфузор для ДМКЛ.

Більше про паліатив, права пацієнтів та страхи лікарів і законодавчі важелі впливу читайте у нашому матеріалі.

Автор: Ніна Король