«Коханці» театру з Кам’янського змусили полтавців аплодувати стоячи

22 квітня 2018, 12:50   0
Фото – Ольги Коваленко

Днями полтавці мали змогу побачити легку стильну комедію Академічного музично-драматичного театру ім. Лесі Українки м. Кам’янського «Коханці, або Ох, уже ця Анна». Цей колектив вже підкорював полтавську публіку виставами «Одруження», «Тартюф», «Любов-любов, або Як ми влетіли!» та іншими. Нова ж творча зустріч була теплою, веселою та атмосферною.

Виставу «Коханці, або Ох, уже ця Анна» створив художній керівник театру – заслужений діяч мистецтв України Сергій Чулков. Режисер не вперше звертається до творів М. Камолетті, майстерно втілюючи комедії положень з «легкими на пійом» артистами, які довіряють режисеру. Не можливо бути байдужим до кожного в історії «Коханців», де за жартами, обманом, перипетіями все ж знайшлося місце коханню, хоча й такому швидкоплинному.

Жанр комедії положень надзвичайно тонкий та складний, адже існує ризик «награшу», або й того гірше – жартів «нижче пояса». Із театром з Кам’янського цього не сталося і більше того – вони зуміли тонко втілити легку комедію, стильно її подати, розіграти прекрасні акторські дуети, знайшли час для цікавих імпровізаційних моментів і підкорили полтавського глядача, який сміявся, радів, співпереживав, влаштував овації після закінчення вистави акторам.

Про акторів дійсно не можна не сказати окремо. Вони не мали змоги заховатися за театральним антуражем (декораціями, музикою, світлом, костюмами) і їм цього не потрібно, адже кожен з них – особистість з яскраво втіленим і зрозумілим глядачам характером. Кмітлива служниця Анна (заслужена артистка України Світлана Комарова), герой-коханець Бернар (Руслан Куксенко), красуня і розумниця його дружина Жаклін (Тетяна Петренко), її коханець – ловелас Робер (Максим Монастирський), коханка Бернара – наївна дівчина, що хоче вийти заміж, шукає справжнього чоловіка (Ольга Онискевич), за зв’язками яких протягом двох годин з радістю і посмішкою на вустах спостерігали присутні.

Після вистави – тільки гарний настрій і вдячність акторам, які так віддаються своїй справі і залюбки готові працювати для глядачів, що жваво і щиро діляться своєю енергетикою.

Діляться своїми думками про глядачів, Полтаву та театральними секретами і актори Академічного музично-драматичного театру ім. Лесі Українки м. Кам’янського:

Заслужена артистка України Світлана Комарова (Анна):

– Ми не вперше в Полтаві. Були з різними виставами, але кожного разу ваш глядача тепло нас приймав. Комедія, яку зіграли цього разу, легка, і нам хотілося, щоб люди відпочили, посміялися. До речі, у «Тартюф» та «Любов-любов, або Як ми влетіли!», я також граю служниць, але вони різні з моєю героїнею Анною. Кожного разу мене заряджає енергетикою ваш глядач і надихає. Я майже 20 років працюю в театру, граю різні ролі, надаю перевагу, характерним, але кожна роль для мене, то як дитина, — всі різні, але однаково дорогі. Мені важливо, що публіка сприймала цих персонажів, як сьогодні це сталося в Полтаві.

Руслан Куксенко (Бернар):

– У вас просто чудова публіка. Я вперше на цій сцені, але відчув енергію глядача, і від цього мені перехопило дух. Образ героя-коханця для мене не новий, мені подобається грати такі ролі». Тут не можна було не запитати Руслана: Чи обов’язково закохуватися у партнерку, щоб зіграти кохання? На що він як істинний чоловік сказав: «Обов’язково! Інакше буде дуже тяжко це зіграти.

Тетяна Петренко (Жаклін):

– Я у театрі з 2007 року, працюю в різножанрових виставах репертуару. Це і трагедії, і психологічні драми, і комедії. Цікаво грати в різних виставах, працювати з різними режисерами. Сергій Анатолійович Чулков – наш режисер, ми всі його любимо, він довіряє нам акторам. Сьогодні нам довелося грати на вдвічі більшій сцені, на вдвічі більше глядачів, адже в Кам’янському зала вміщує 530 глядачів. Нам приємно, що наша вистава у Полтаві зібрала так багато глядачів. До речі, ми боялися як сприйме нас полтавська публіка, але контакт було налагоджено майже з першого моменту, вона стала реагувати, співдіяти. Тому, грати було легко, це був стан куражу, піднесення, що ми почали імпровізувати, йти від глядача. Це приємне відчуття, тому сподіваємося на нові зустрічі.

Читайте також: Репертуар полтавського театру у квітні: казки, мюзикл і концерт

Ольга Коваленко

Дозвілля 22 квітня 2018, 12:50

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції