На фестивалі в Полтавській області приготували п’ятдесят видів борщу й варили самогон. ФОТО

11 серпня 2018, 18:15 0

Фото Ольги Матвієнко

Довгі столи просто неба з українськими народними харчами, напоями, а також піснями – в Опішні вже вп’яте проводять гастрономічний етнофестиваль «Борщик у глиняному горщику».

Гурманів з усієї країни зібрало дійство на території салону-студії «Лялина світлиця», де 38 учасників готували свої борщі в печах і казанах просто неба. Позмагатися у вправності сюди приїхали господині зі Львова, Житомира, Дніпра, Полтави, Гадяча, Лубен, Кобеляк тощо.

Організаторка фесту, кандидатка історичних наук Олена Щербань, яка досліджує українську етніку понад 16 років і захистила докторську дисертацію на тему «Глиняний посуд в українській народній культурі харчування», говорить, що ідея організувати захід у неї виникла в процесі наукового дослідження:

– Я наслухалася старожилок, перейнялася їхнім життям-буттям. З 50-х років минулого століття традиція готувати в глиняному посуді відійшла разом із давньою піччю, але інтерес до глиняного посуду не зник. Люди хочуть пхати свої писки до глиняної миски, смакувати борщ з печі в горщику.

Кульмінацією свята була дегустація, де презентували 50 видів борщів. Усі страви гарячі, лише один борщ холодний.

Куштували страви близько двох годин. Учасниці демонстрували борщі, а відвідувачі визначали найсмачніший. Найвправніша господиня отримала мікрохвильову піч.

Під час дегустації біля столів була чимала тиснява. Людей на фестивалі рік у рік стає дедалі більше, і територія "Лялиної світлиці" вже не вміщує стільки відвідувачів.

До речі, варили сьогодні борщі й чоловіки.

– У традиційній культурі харчування готувала жінка. Сьогодні ж біля казанів пораються два чоловіки, – розповідає пані Олена.

Господиня свята дещо упереджено додає:

– Я би ніколи не залучала чоловіків до приготування їжі, адже жінка тримає хату за три кути, а чоловік – лише за один. Але вони висловили своє бажання приготувати саме по-чоловічому свій борщ й подати особливим чином.

Після дегустації на святі презентували органічну продукцію: саморобні зефір, в’ялені томати, сир, печений хліб, паски, короваї.

– Ще ми робимо майстер-класи: качана каша, лялька-мотанка, ткацтво. До нас приїхали сьогодні заслужені майстри народної творчості: іграшкарка Ганна Діденко, ткаля Валентина Колінько. Також сюди прибули гості з Німеччини та США, – розповідає Олена Щербань. – Фішка нашого фестивалю полягає в тому, що ми тут гуляємо етно-весілля в чотирьох варіаціях: по-гадяцьки, по-опішнянськи, по-великопавлівськи, по-великобудищанськи. Покажемо людям в процесі приготування та куштування борщів весільний обряд, а також звичаї, які супроводжували обряди приготування та подавання їжі тощо.

Кулінарка пані Олена з Полтави на фестивалі вже втретє. Каже, що цьогоріч презентує страви, які на свята готувала її покійна бабуся, а також буде їжа за іншими сімейними рецептами, які передають з покоління в покоління:

– Сьогодні ми готуємо борщ із галушками, вареники з різними начинками. Солоні – з м’ясом, капустою, картоплею, солодкі – зі сливами. Ще в нас є пиріжки, святковий пиріг зі сливами та яблуками. Також приготуємо галушки з різними підливами.

Охоче ділиться своїм рецептом з нами вже другий рік поспіль Любов Діденко з Попівки. Цього разу господиня готує традиційний український борщ.

– Борщ як борщ, – каже жінка. – Вода, м’ясо, капуста, картопля, буряк, цибуля, сало, олія. Кидаємо все разом. Єдине, що готуємо ж у печі – то він набагато смачніший. Можна вкинути туди з десяток ягід малини або полуниці, для кислоти, щоб оцту не лити, то буде борщ смачний і запашний.

Качану кашу презентує сьогодні Оксана Манько з Полтави, сестра Олени Щербань. Також господиня проводить майстер-класи з приготування цієї страви.

Каша проста в приготуванні, немає якогось рецепта з витівками. Найголовніше – навчитися її качати. Щоб одну склянку пшона накачати, потрібно 2,5 години. Складність у тому, що коли вливаєш яйце у пшоно, це все злипається, і потрібно щоб рученята просто літали по тій мисці, – каже кулінарка. – Раніше таку кашу завжди готували на весілля, ювілеї, адже не було вермішелі тощо. У кожній оцій горошинці є пшонина, це як основа, ядро.

Український традиційний напій – самогон – можна було скуштувати на фестивалі, адже з традиційним борщем смакує міцна горілка. Не надто складне виробництво розгорнув просто неба пан Євген з Дніпропетровщини. Чоловік каже: рецепт простий, сімейний, домашній:

– Мене сюди запросили зробити самогону для колориту до борщу, ото й роблю таку справу. За півдня вже п’ять літрів є.

Тарілку борщу на території фестивалю можна було придбати за 30 гривень, вартість порції качаної каші – 50 гривень, а склянку узвару продавали по 15 гривень.

Деякі відвідувачі обурювалися, що вхід на захід коштував чимало – 100 гривень. Втім, як зазначили організатори, сюди входила дегустація 50 видів борщу.

Окрім харчів, на святі можна було придбати вироби народних майстрів: прикраси, глиняний посуд, плетиво з соломи тощо.

Усе життя виготовляє свищики та інші цікаві речі з глини Ганна Діденко з Опішні. Каже, що навчила її цього мати, а зараз жінка вже сама вигадує, що та як краще зробити.

Маленький свищик у майстрині коштує 10 гривень, великий – 40.

– Виготовляю свищик, потім проколюю його, можна вмочити у білий ангоб (білу глину). Потім виріб висихає, і його треба випалити за температури близько тисячі градусів у спеціальній печі, – каже Ганна Діденко.

Ірина Денис, українка, яка вже десять років мешкає в Німеччині, завітала на захід зі своїм чоловіком Бернсом Хартманном.

– Фестиваль чудовий. Ми сюди приїхали спеціально. Він завершальний етап нашої мандрівки. Ми подорожуємо з Німеччини, ось маємо карту, де пункти відзначені, і цей захід як завершення, родзинка нашої подорожі. До речі, Олена Щербань робить чудовий фестиваль не лише тут. Цьогоріч ми з нею разом організували «Борщик у глиняному горщику» у мене, у місті Ганенбах, на Заході Німеччини.

Сама ж організаторка заходу Олена Щербань каже, влаштовує фестиваль, щоб дізнатися давню рецептуру, технології та секрети приготування страв, а потім популяризувати їх. Господиня свята хоче, щоб його відвідувачі ввібрали в себе оте питоме, забуте, старе, згадали, хто вони є, та більше цікавилися традиційною культурою своїх предків.

Наступного року пані Олена обіцяє презентувати 60 борщів.

Гуляння триватимуть сьогодні аж до восьмої вечора.