Нова українська школа: чого чекати учням та вчителям

1. >
2. Освіта >
3. Нова українська школа: чого чекати учням та вчителям

Фото – zib.com.ua

Не новою поліцією єдиною: держава планує створити нову українську школу. Про те, що зміниться, «Коло» поговорило із директоркою Департаменту освіти і науки Полтавської ОДА Оленою Харченко.

За рік змінять стандарти освіти

На початку 2016 року на засіданні Кабміну представили  політичну пропозицію «Нова українська школа». Цей документ – стратегічна основа для подальшої діяльності Уряду щодо реформування середньої освіти до 2029 року. А уже до кінця 2017 року держава планує затвердити новий Державний стандарт початкової загальної освіти та 80 навчальних програм, провести моніторинг якості початкової освіти та визначити стан математичної і читацької компетентності учнів на етапі закінчення початкової школи. Крім того, розроблять Концепцію розвитку педагогічної освіти, галузеву рамку кваліфікацій педагогічних працівників, професійний стандарт вчителя початкової школи та 40 стандартів вищої освіти для педагогічних спеціальностей та спеціалізацій. Заплановане розширення мережі опорних шкіл на 100 закладів. Усе це – найголовніші етапи змін. Реформа освіти розпочнеться із річною затримкою. Адже процес реформування навчального процесу мав розпочатися ще минулого 2016 року. Дещо встигли розпочати, однак основна маса новацій очікує школярів із січня цього року. Імовірно, процес буде проходити дуже інтенсивно. І, як показує практика впровадження реформ в Україні, із численними змінами та правками.
Ми обрали топ-найголовніші етапи реформи і пропонуємо дізнатися про них.
Що таке нова українська школа

Основна зміна – 12-річна школа, яку вже запроваджували раніше.

– Зміниться не лише термін, протягом якого навчатимуть дітей – 12 років. Реформування середньої освіти передбачає модернізацію змісту освіти. Необхідно перейти від «школи знань» до «школи компетентностей». Отже, зміниться сам підхід до навчання, усе навчання базуватиметься на формуванні компетентностей, тобто знань, умінь, практичних навичок, що їх набувають у процесі навчання, які дозволяють дитині орієнтуватися на практиці і вирішувати будь-яку життєву ситуацію. Це важливо для того, аби дитина не лише просто визубрила урок, отримала знання, а навчилася  з цими знаннями працювати, використовувати й класифікувати, а також, як знаходити знання, потрібні для розв’язання конкретної ситуації.  У цьому полягає  основна ідея нової школи, – пояснила головне нововведення Олена Харченко.

Головна освітянка Полтавщини розповіла, що зміниться структура школи.

– Проект Закону «Про освіту» передбачає запровадження 12-річної школи з 2018 року для початкової та профільної середньої освіти. Законопроект передбачає, що повна середня освіта буде тривати 12 років і складатиметься з початкової освіти тривалістю 4 роки, базової середньої освіти тривалістю 5 років, яка здобуватиметься в гімназії, і профільної середньої освіти тривалістю 3 роки, яка здобуватиметься в ліцеї чи закладах професійної освіти. Профільна середня освіта (старші класи) може бути двох напрямків – загальноосвітньою і професійною. Загальноосвітня передбачає поглиблене вивчення деяких предметів з урахуванням потреб і здібностей учня. Професійна освіта передбачає велику орієнтованість учня на потреби ринку праці з урахуванням його здібностей, – говорить Олена Харченко.
Таким чином дитина уже після закінчення гімназії зможе визначитися, чи далі продовжуватиме навчання в ліцеї, чи, можливо, піде у заклад професійної освіти.

12-річна школа – це не додатковий навчальний рік, за словами Олени Харченко. Дитина сама обиратиме навчання: зможе 3 роки навчатися, здобуваючи і професійну освіту, і загальну освіту. Навчання у школі відбуватиметься за принципом навчання у ПТУ.

– Школярі, які розраховують після школи йти до вищого навчального закладу, останні 3 роки вчитимуться в академічних ліцеях. Ті, хто не планує отримання вищої освіти, закінчуватимуть школу за професійними напрямами в закладах професійної освіти і отримуватимуть першу професію при закінченні школи,  – пояснює Харченко.

Що буде із ПТУ

Директорка Департаменту освіти і науки запевняє, що через реформування навчання  у школі ПТУ не закриватимуть, а дещо реорганізують їх.

– Закриття ПТУ не буде. Навпаки, зараз очікуємо нового закону про професійну освіту. Він передбачає два рівні професійної освіти: професійно-технічну та вищу професійну, а також визначає, що професійна освіта буде управлятися на обласному рівні та на рівні міст-обласних центрів. У цьому законі закладено три типи закладів професійної освіти: професійний коледж, професійний ліцей та центр професійної освіти. Тобто   самої назви ПТУ не буде, але самі заклади працюватимуть звичайно, – запевнила Олена Харченко.– Мережа професійно-технічних навчальних закладів буде модернізована,– додала вона.– Але як саме це будуть робити –  покаже час.

– Матеріальна база в таких закладах (в ПТУ – прим. авт.) застаріла, – говорить Олена Харченко. – Але попри це є чим похвалитися. Наприклад, 2016 року в область надійшли 330 тисяч гривень держсубвенції на створення навчально-практичного центру із професій «Швачка. Кравець. Закрійник.» на базі Полтавського ліцею сфери послуг. Виділені кошти використані на закупівлю сучасного обладнання для майстерні навчального центру, орієнтовний перелік якого підготував Департамент професійної освіти МОН України спільно з Мінагрополітики, представниками роботодавців та професійно-технічних навчальних закладів.  

«Пряники» для вчителів

Реформи торкнулися не лише учнів, а й вчителів, і  стосуються  заробітної плати. Парламент підвищив зарплати вчителям на 50%.
У середньому вчителі щомісячно додатково отримають від 1672 до 2140 гривень.
– Базовий посадовий оклад вчителя становив 2189 гривень, а зараз підвищиться на 33% і становитиме 2912 гривень. Якщо це буде вчитель вищої категорії, то його посадовий оклад становитиме не 2830 гривень, а 3872 гривні, тобто на 35% більше, аніж раніше,  – говорить Олена Харченко.

Вчителів на півставки переводити не будуть

У зв’язку із зростанням мінімальної заробітної плати з 1 січня до 3200 гривень в державі заговорили про можливі скорочення. Зокрема, з’явилася й інформація про те, що працівників закладів освіти будуть переводити на півставки.  Керівництво Департаменту освіти і науки Полтавщини заперечує це. За непослух обіцяють «впаяти» штраф до 100 тисяч гривень. 

– У жодному разі цього не буде! Не буде ані скорочення, ані переведення на неповний робочий день. Це стосується не лише вчителів чи викладачів, а й усіх працівників закладів освіти– прибиральників, технічних працівників тощо, – говорить Олена Харченко.

Також вона додала, що такий варіант усе ж можливий, але лише за бажанням працівника.

– Можливо, хтось працював, пішов на пенсію, але хоче ще попрацювати  на півставки. Тобто все це індивідуальні випадки, – каже Харченко.

Освітня субвенція повинна закривати лише освітню складову, а утримання шкіл має лягати на місцеві органи влади. В освітню субвенцію входить заробітна плата педагогічних працівників і підручники. Державна субвенція покриватиме лише освітню складову, зокрема, заробітну плату лише педагогічних працівників, каже Харченко. Раніше ж субвенція повністю забезпечувала фінансування шкіл, покривала виплату заробітної плати усім працівникам. Тому основне навантаження зараз буде на місцеві бюджети. На запитання, чи може ситуація потягти за собою нову, додаткову, хвилю переатестації вчителів, а отже, і ймовірне зниження категорій, Харченко запевнила, що ні.

– Відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників чергова атестація здійснюється згідно з перспективним планом один раз на п’ять років. Керівником порушується питання про позачергову атестацію у разі зниження вчителем рівня професійної діяльності, тобто, якщо вчитель не відповідає тій категорії, яка йому була встановлена атестаційною комісією. Атестаційна комісія комплексно вивчає роботу вчителя і за результатами вивчення на своєму засіданні або підтверджує встановлену раніш кваліфікаційну категорію, або знижує. Це буде звичайний процес, як і завжди, додаткових позачергових переатестацій не буде, – запевнила директорка Департаменту освіти і науки Полтавської ОДА.

Ще один цікавий нюанс, який теоретично може призвести до звільнення працівників – введення електронного документообігу. Наприкінці минулого року Міносвіти та Американська  Рада з міжнародної освіти ACTR/ACCELS підписали Меморандум щодо впровадження в Міністерстві освіти і науки модернізованої системи електронного документообігу. Тож Міносвіти отримає допомогу у вигляді послуг, необхідних для модернізації, адаптації та постачання відповідного апаратного й програмного забезпечення, а також потрібне обладнання. За основу візьмуть систему електронного документообігу Адміністрації Президента України, яку безкоштовно передадуть і адаптують під потреби Міносвіти. Адмініструванням системи займатиметься державне підприємство «Інфоресурс». Передбачається, що в рамках розвитку електронної системи фінансової звітності партнерами проекту в майбутньому стануть вищі навчальні заклади. Як це впроваджуватимуть у Полтавській області – поки що під знаком запитання.

– На сьогодні у Полтавській області є пілотний проект, поки що наш департамент туди не включено, а лише кілька районів. Іде адаптація. Зараз нічого не можу сказати. Як  буде результат, тоді і будемо говорити, – не пояснює деталей Олена Харченко.

До теми: Полтавські молоді вчені можуть отримати іменну стипендію від міського голови

Автор: Надія Кучер

• #Міністерство освіти та науки