17:00
Акредитація вишів по-новому: студенти й роботодавці тепер вирішують, як навчати
Реклама
11 серпня 2021, 17:15 0
Поняття акредитації не нове, але два роки тому процес її проходження дуже змінився. Що це означає для всіх учасників освітнього процесу? Чому без акредитації студенти не отримають дипломи та які ще нюанси, розповіли у Полтавському державному аграрному університеті, який у цьому році пройшов акредитацію 14 освітніх програм.
Про акредитацію за новими правилами та в умовах карантину розповіла Юлія Вакуленко, керівниця навчально-наукового інституту комунікаційних та інноваційних освітніх технологій ПДАУ, та інші фахівці закладу, котрі цим займались.
– Коли відбувається акредитація та навіщо це закладу, студенту?
– Процес акредитації безперервний. Акредитація означає, що студент стане дипломованим фахівцем, матиме змогу продовжити навчання далі чи працевлаштуватися. Наш інститут багато займався саме питаннями акредитації, ліцензування та супроводженням такої діяльності вишу на документальному рівні, – пояснює Юлія Валентинівна. – Якщо говоримо про акредитацію освітньої програми, яка у виші запроваджена вперше, то вона відбувається перед першим випуском.
В ході акредитації заклад вищої освіти підтверджує, що є викладачі відповідного рівня, матеріально-технічна база, умови отримання освітніх послуг, відповідна соціальна інфраструктура (їдальні, буфети, місця для проживання студентів тощо).
– Чим нинішня акредитація відрізнялась від попередніх?
– Із 2019 року процес акредитації змінився кардинально. Досі процес здійснювало Міністерство освіти та науки. Вимоги були більш кількісні, тобто мала бути відповідна кількість професорів, доцентів, студенти повинні були написати контрольні роботи на відповідні оцінки тощо. А з 2019 року повноваження з проведення акредитацій перейшло до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
Заклад освіти готує самоаналіз, якісно обґрунтовує, чому саме він в межах конкретної спеціальності є унікальним. Саму процедуру акредитації здійснює 3 особи – експерти (два науково-педагогічних працівники – викладачі інших вишів, та здобувач вищої освіти, який навчається за тією ж спеціальністю, яка проходить акредитацію).
– Експерти вивчають ті матеріали, які ми подаємо. Для цього створена електронна система, у яку ми вносимо всі відомості, що передбачені для акредитації, з посиланнями на сайт вишу, офіційні сторінки закладу в соціальних мережах для підтвердження зазначеної інформації.
Якщо є питання для уточнення, то додатково маємо надати більше інформації, документів для підтвердження та обґрунтування. Потім 3 дні експерти працюють у закладі освіти – приїздять і дивляться все те, про що заклад написав. Загалом акредитація – тривала й копітка робота.
В умовах карантину ця процедура відбувалась у режимі онлайн-конференцій. Нині головна увага зосереджується на спілкуванні з людьми, які задіяні в освітньому процесі, мета – встановити достовірність наданої інформації. Експерти формують перелік тих груп, з якими бажають поспілкуватись та перевірити, як здійснюється освітній процес, чого бракує. Тобто це були конференції в режимі онлайн: говорили зі студентами, з випускниками, якщо такі були, студентським самоврядуванням, викладачами, адмінперсоналом (бухгалтерія, відділ кадрів, представники приймальної комісії тощо). Відбувається онлайн демонстрація матеріально-технічної бази.
– А як це відбувалось фізично?
– З використанням смартфону, в онлайн режимі, ходили по гуртожитках, аудиторіях, територією, навчальними корпусами. Технічний працівник іде зі смартфоном, аби було зручно, а людина, котра відповідає за освітній процес, коментує, відповідає на запитання, – ділиться Юлія Радочіна, керівниця підрозділу з організації виховної та іміджевої діяльності університету.
Загалом експертиза триває 3 дні – 2 з них – спілкування онлайн з представниками закладу освіти, а третій день експерти залишають зазвичай для роботи з документами і для комунікації з гарантом освітньої програми.
– Гарант – людина, котра повністю відповідає за зміст освітньої програми. Є поняття стандарту, а до цього стандарту виш додає свої родзинки. Маркетинг, наприклад, додав брендинг, HR-маркетинг, аби зацікавити сучасних здобувачів тим, що нині затребувано. Правознавство у нашому університеті – це програма, спрямована на правові аспекти в аграрній сфері. Агрономія обрала за родзинку органічне землеробство та те, що стосується нішевих культур. Інформаційні системи та технології зробили ухил у розроблення веб-застосунків (додатків), – зауважує Юлія Вакуленко.– Коли настала пора акредитації по-новому, що було найскладніше в цьому процесі?
– Як перший проректор я координую акредитаційні еспертизи, які відбуваються у нас в закладі, також беру в них безпосередню участь, доводжу експертам відповідність тим вимогам, які нині ставляться до кожної освітньої програми, контролюю виконання усіх вимог нашими викладачами, гарантами освітніх програм, – каже Олександр Галич, перший проректор, професор. – Не скажу, що було найскладніше. Було по-новому, по-іншому. Треба було змінити світогляд наших викладачів, керівників усіх структурних підрозділів до процесу акредитації, адже сьогодні в ній беруть участь не лише гарант освітньої програми, викладачі дисциплін, а й задіяні всі структурні підрозділи – починаючи від адміністративно-господарської частини, бухгалтерії, відділу кадрів, які відповідають на питання експертів щодо дотримання прав при прийомі працівників на роботу, умов проживання в гуртожитках, а також щодо фінансування освітньої діяльності.
– Нині в цьому процесі задіяні і здобувачі освіти – студенти мають підтвердити, що вони отримують освітні послуги, на якому рівні вони отримують їх, чи задовольняє якість викладання, умови, в яких вони навчаються та живуть. Тобто процес акредитації дуже змінився, тож важливо було організувати команду викладачів, здобувачів, студентського самоврядування, які працюють в одній системі та розуміють, для чого все це потрібно, а також, що це – відповідальність не лише однієї людини – гаранта освітньої програми, – а колективна. Як от, Валерія Осташова, яка є гарантом освітньої програми «Правознавство», готувала документи, але сам процес вивчення експертами тривав із залученням усіх ланок вишу, людей, про яких ми вже згадували, – зауважив Олександр Галич.– Тепер до процесу акредитації залучені й роботодавці. Яким чином? А яка роль студентів, вони можуть впливати на навчання? Розкажіть про це більш детально.
– До процесу акредитації залучаються й потенційні роботодавці – ті люди, які підтвердять, що освітня програма потрібна, випускників беруть на роботу – це обов’язкова частина спілкування експертів з підприємствами, що зацікавлені у майбутніх кадрах, – додає Юлія Вакуленко. – При цьому враховуються такі нюанси: які компетенції цей фахівець повинен мати для ринку праці, що можна удосконалити, а від чого, можливо, треба відмовитись. Це свідчить і про зацікавленість ЗВО ринком праці, тим, що випускники будуть потрібні, матимуть роботу.
Олександр Галич (зліва), співпраця з роботодавцями
– Коли формуємо зміст освітніх програм, то участь у цьому процесі беруть і роботодавці, і студенти. Під час анкетування ми дізнаємось від здобувачів освіти, що ми робимо не так, на які дисципліни треба більше акцентувати увагу, а які нецікаві й вони рекомендують їх прибрати. Тож ми повинні на це реагувати: або довести, що, можливо, студенти помиляються, або ж змінити те, що пропонують здобувачі освіти, – ділиться Олександр Галич. – До того ж під час акредитації заклад має довести, що заклад освіти залучає роботодавців до формування освітньої програми.
Акредитація коштує грошей, а без неї студенти не отримають дипломи
– Скільки коштує акредитація однієї освітньої програми?
– Акредитація однієї освітньої програми коштує вишу близько 60 тисяч гривень, – зауважує Валерія Осташова, відповідальна секретарка приймальної комісії Полтавського державного аграрного університету, гарант освітньої програми «Правознавство».
Валерія ОсташоваЯкщо ж освітня програма має деякі недоліки, то експерти дають висновок про умовну акредитацію на рік. Протягом цього часу заклад має усунути вказані недоліки. Якщо ж експерти доходять висновку, що виправити помилки протягом року неможливо, освітню програму не акредитують. Тоді студенти залишаються без дипломів. Тож заклади, зокрема агарний університет, дбають про те, щоб акредитація була проведена вчасно, ретельно готуються до цього відповідального процесу.
У Полтаві траплялись випадки: студенти не могли продовжувати навчання далі, бо виш провалив акредитацію. Випускники мусили здобувати освіту в Харкові, аби отримати диплом.
Дані про акредитацію містяться у загальному доступі, їх можна знайти в єдиному реєстрі суб’єктів освітньої діяльності МОН України.
Як пройшли акредитацію вищі навчальні заклади Полтави
На сайті Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти можна побачити, скільки освітніх програм виш акредитував цьогоріч, кому дали умовну акредитацію та зі скількох освітніх програм. Наприклад, аграрний університет та політехніка акредитували (чи в процесі нині) по 14 освітніх програм, в аграрному університеті умовну акредитацію не отримала жодна програма, тоді як політехніка умовно акредитована з 4-ох програм. Педагогічний виш акредитував 18 освітніх програм, із них дві отримали умовну акредитацію. Полтавський університет економіки і торгівлі мав 3 акредитації, одна з яких умовно акредитована на 1 рік.
(Інформація з єдиного реєстру суб’єктів освітньої діяльності МОН України, дані на 29 липня 2021 року).
Отже, акредитація – необхідна складова освітнього процесу у вищій школі. Вона дає зрозуміти прогалини та переваги, побачити, як працюють інші виші, що у них можна почерпнути, запозичити з кращих практик, а що не підходить. Також ця перевірка не дає розслаблятись, стимулює до розвитку і співпраці всіх ланок, які є у закладах вищої освіти.
Більше про університет – на сайті.
Раніше ми писали, що у Полтаві дві академії стали університетами: у чому суть змін.
До теми:
Полтавський державний аграрний університет – територія успіху зі сторічною витримкою. ФОТО.
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь