У Полтаві в школи намагались пропхнути скандальний курс «Основи сім'ї»: що з ним не так

1. >
2. Освіта >
3. У Полтаві в школи намагались пропхнути скандальний курс «Основи сім'ї»: що з ним не так

04 лютого 2022, 17:50   0

Опублікований допис спричинив хвилю обурення: це не пройшло повз пильне око громдськості та журналістів, адже свого часу книга «Основи сім’ї» спричинила скандал: батьки та педагоги обурились змістом підручника, адже він містить антинаукові твердження, заперечує контрацепцію та дошлюбний секс, також містить дискримінаційні тези, просочений релігійною тематикою та маніпулятивний.

Що ж сталось на комісії зі слів ініціаторки

Полтавка Надія Войткевич-Запара, яка не має ніякого стосунку до освіти, але має відношення до релігійної організації, намагалась довести депутатам важливість книжки та доцільність викладання курсу в школах.

Вона написала, що вчора (2 лютого) «на гуманітарній комісії була презентована і рекомендована до введення в школи, технікуми та коледжі програма «Основи сім’ї», яка затверджена МОН»....

На скринах видно все це та як пані Надія подала інформацію, що курс нібито рекомендований і вже цьогоріч його будуть вивчати як дисципліну на вибір чи на гуртку:    

Яке відношення пані до освіти і чому вона просуває цю ідею?

Нашому виданню Надія Войткевич-Запара розповіла, що вона щаслива жінка, дружина, цікавиться питанням щасливої сім’ї з дитинства. 

Чи має власних дітей та хоче, щоб у школі вивчали цей курс, не вказала. Педагогічної освіти жінка не має, не викладає. На сторінці в соцмережі зазначено, що вона агроном-еколог, займається ландшафтним дизайном. Згодом додала нашому виданню інформацію, що вчиться на психолога.

Ініціаторка вважає, що курс Буковинського допоможе створити щасливі родини.

Як було насправді

Маріанна Соліман, очільниця гуманітарної комісії, розповіла, що пані Надія приходила з ідеєю сферичного розвитку сім’ї двічі. Перший раз не могла нічого запропонувати по суті, свого бачення не мала, тож комісія ніяких рішень не виносила. А от вдруге вона також звернулась до комісії, вказала, що має презентацію. Звернення громадян комісії мусять розглядати, згідно із законом.

– Оскільки ми не були в темі, не вивчали питання це, а лише за день до засідання дізнались про презентацію, то вивчити матеріали і критику не мали часу і можливостей, тож ми скерували це питання на розгляд Департаменту. Там є фахівці, які можуть розібратись, що це за курс і чи вартий уваги і запровадження у школи, – розповіла Маріанна Соліман.

Голова комісії каже, що комісія не має важелів впливу, не може ввести такий чи інший курс у школи. Може хіба що дати якісь рекомендації – не більше.

– Тож пост не зовсім точний. Чи пані Надія не зрозуміла, чим закінчився розгляд її питання, чи чому вона так написала і сприйняла, я не знаю, але ми не ухвалювали рішення про вивчення курсу в навчальних закладах, – резюмувала Соліман.

Як додала Маріанна Соліман, члени комісії не розуміли, хто має викладати цей курс, за чиї кошти, де будуть вчити педагогів, які мали б в уяві ініціаторки викладати згадану дисципліну.

Як відреагували відомі в Полтаві люди та експертки

Юлія Городчаніна, депутатка міської ради:

«Молитва за чоловіка та шкода контрацепції...
В 2019 році не пройшло, може в 2022 вийде?
Це я про факультативний предмет «Основи сім'ї» авторства Адріана Буковинського для школярів 10-11 класу, який презентували на гуманітарній комісії.

Декілька тез з підручника:

– контрацепція - це вбивство;
– мати здебільшого займається хатніми справами і разом з дітьми молитвами стимулює потенціал чоловіка;
– рівень розлучень серед пар, які мали статеві стосунки до одруження, більше як на 50% вищий, ніж серед тих, які утримувалися до одруження.
-–цивільний шлюб - зло,
– гендерна ідеологія - зло,
– розлучення -ні-ні.

Курс про сімейні цінності певно є важливим. Але він має бути нормальним, без дискримінації гендерної та релігійної, висвітлювати різні думки, не суперечити науково доведеним і статистично підтвердженим фактам замість домислів і нав’язувань автора.
Ще варто згадати!
У комісію, яка рекомендувала цей курс, входить Леся Корецька – рецензентка книжок Буковинського та співавторка курсу "Сімейні цінності", який раніше заборонило міністерство.
У 2016 році МОН спочатку рекомендувало, але згодом відкликало рекомендації щодо підручника “Сімейні цінності” (8–9-й класи). Той містив низку ґендерних стереотипів. Наприклад, про те, що “справжня жінка ніколи не сперечається”, “завдання жінки полягає в тому, щоб подобатися чоловікові, і саме тому вона повинна намагатися бути привабливою для нього”.
Без критики до людей, хто це просуває, сподіваюся Ви це робите з добрих помислів, але не достатньо промоніторили ситуацію та самі книги. Бо вони в певній частині досить добрі, але в іншій частині - геть кепські.
Подяка Olena Strelnyk, яка була однією з експертів та експерток, хто інспектував та оцінював курс на сексистські, дискримінаційні та антинаукові твердження.
Дяка Ніна Король за те, що привернули увагу громади до цього питання!

Сьогодні Юлія вивчає книгу, ось що вона нам відповіла:

Також Юлія зазначила, що посібник маніпулятивний у багатьох питаннях.

Катерина Бабіч, депутатка міської ради, відреагувала так:

«Пояснення від членкині комісії з гуманітарних питань та депутатки Полтавської міської ради Катерини Бабіч щодо зради, що її розганяють навколо останнього засідання гуманітарної комісії, зокрема — питання щодо «сферичного розвитку сімʼї».

«Чи потрібно звертати увагу на питання інституту сім’ї? Звичайно. Чи мають члени комісії реагувати на пропозиції та звернення громадськості? Певна річ. Мені дуже хочеться, щоб зараз не розганяли зраду щодо цього питання. Тому ще раз наголошую: нічого не було включено до освітнього процесу. Важливо, щоб департамент освіти дослідив це питання, і членам комісії пояснив, що нам пропонується, у якому вигляді та що вони думають щодо цього», – сказала членкиня комісії та депутатки Полтавської міської ради Катерина Бабіч.
Ось офіційні пояснення щодо питання та рішень комісії:

По-перше, щоб отримати коректну інформацію, важливо звертатися до членів комісії.
По-друге, у порядку денному засідання не було питання щодо включення конкретної програми до освітнього процесу.
По-третє, депутатська комісія не має права давати оцінку коректності програми.
По-четверте, викладену представниками громадськості інформацію члени комісії взяли до відома. Це означає лише те, що людину було заслухано.
По-п’яте, члени комісії зауважили, що це питання мають відпрацювати Департамент освіти Полтавської міської ради разом із ініціаторами, експертами та фахівцями шкільної галузі.
По-шосте, члени комісії мають реагувати на будь-які звернення та ініціативи громадськості.

Отже, добро на цей курс ніхто не давав, люди не знали деталей ні про автора, ні про курс. Тому наразі протягнути «Основи сім’ї» в такому вигляді у навчальні заклади не вдалось.

Думки експертів

Основне зауваження антидискримінаційної експертки та докторки соціологічних наук Олени Стрельник щодо підручників стосувалося того, що «робочі зошити або явно, або приховано транслюють релігійний погляд на сім’ю, про що не згадано в анотації цього підручника», про вона вказала для видання «Українська правда».

– Якщо автори задекларували б, що це курс з релігійним спрямуванням, то принаймні були би чесними. Але це би не зняло інших проблем зі змістом, – зауважує Стрельник.

«Дані, на які спирається авторський колектив зокрема щодо кількості абортів, щодо впливу розлучень на соціальні проблеми, неперевірені, не наведено жодних посилань на такі дослідження, і використання частини цих даних носить маніпулятивний характер.
Наприклад, я зробила зауваження щодо наведених хибних даних про кількість абортів в робочому зошиті для 10 класу.
Дані були застарілими, і нові дані, доступні в центрі медичної статистики, не відповідали тим, які були подані в підручнику», – каже експертка Олена Стрельник.

Нині пані Олена написала таке:

Як в інших містах: Черкаси

У 2019 році в школах Черкас почали викладати згаданий курс, пише для видання 18000 Вікторія Феофілова. 

Феофілова – людина з психологічною освітою, мама 2-х підлітків (один якраз 10-го класу), дружина з 20-річним стажем у шлюбі, має 5-річний досвід реалізації освітніх програм для підлітків, феміністка. Виклала свої думки у блозі «Що не так з курсом Буковинського або чи такі вже правильні ті основи сім’ї”?»

«Згодом низка батьків та батьківських організацій, обурених змістом цього курсу, звернулися до тодішньої міністерки Ганни Новосад із вимогою провести антидискримінаційну експертизу. Ця експертиза була проведена і її висновки були наступні: підручники не відповідають недискримінаційному підходу в освіті, містять значну кількість юридичних помилок та необґрунтованих трактувань законодавства, а тому експерти вважали за неприпустиме їх використання у закладах середньої освіти до усунення всіх зазначених недоліків. Тож курс перестали викладати.

Нещодавно з’явився оновлений варіант підручника, якому знову повернули дозвіл на викладання, хоч автор вимоги експертів врахував лише частково. В поновленому дозволі, однак, зауважили, що курс може бути лише факультативним і ці підручники не можуть купуватися за кошти батьків. Тож автор тепер подорожує Україною та намагається вмовити міські ради купити їх за бюджетний кошт й поновити викладання курсу. Вартість комплекту – 270 грн» – ідеться в інформації видання.

Як пише Феофілова, про хороше в посібнику: там справді є цікава і корисна інформація! Наприклад, про необхідність усвідомленого планування шлюбу, важливість комунікації між партнерами, довіри і поваги, ведення сімейного бюджету, ролі батьків у вихованні дітей і т.п. Є багато інтерактивних і творчих вправ, завдань на дослідження та розмірковування, тощо. Найбільше мене порадувало, що я навіть знайшла про книгу Чепмена “П’ять мов любові” і саме тут подумала: от, це дійсно було б корисним, адже я про неї дізналася не так давно. Тож приблизно 60-70% підручника – цілком «годні» речі.

Натомість, якщо перейти до недопрацювань, то загалом ці книги – досить неякісний продукт. І я не про поліграфію – із цим якраз все ок. Просто з точки зору наукового підходу, логічного викладання і причинно-наслідкових зв’язків тут купа недоліків. Книжка написана різними стилями: таке враження, що частини писали різні люди й це переплетіння досить хаотичне. Один стиль цілком простий і зрозумілий. Інший – пафосно-архаїчний, складний і менторський. Наприклад: “Сім’я – невсипуща хранителька моральних чеснот, національних звичаїв і традицій, невтомна плекальниця родоводу, совісті і честі минулих, сучасних і прийдешніх поколінь. Як вам це барвінково-калинове визначення? Як воно 16-річкам? Інколи оцей, другий автор, транслює відверту маячню: «Зі страхом очікуючи апокаліпсису зовнішнього світопорядку, ми не помітили, що апокаліпсис повною ходою рухає всередині нас».
Загалом у світогляді автора існує ідеалізоване минуле, де осяйні наші предки, наділені усіма можливими чеснотами, жили в любові і злагоді. А потім прийшли темні сили (які уособлюють ЗМІ, Інтернет, індивідуалізм, контрацептиви, аборти і позашлюбний секс) і цю ідилію зруйнували та ведуть нас до кінця світів. І саме це транслюють інші 30% підручника. І це абсолютно не є науковим підходом, адже будь-який притомний дослідник, який вивчав проблеми сім’ї у минулому, знає, що в селянських родинах були зовсім інші традиції та культура стосунків: толерувалося та легітимізувалося насильство, панувала нерівність, а причиною створення родин було зовсім не взаємне кохання чи свідомий вибір вибір молодят, а економічний та соціальний примус. Грубо кажучи, все було цілком НАВПАКИ від тих принципів родини, яку цей самий підручник і сповідує.

Як пише пані Вікторія Феофілова, насправді книга в багатьох випадках суперечить сама собі або штучно протиставляє непорівнювані речі. І це помітив навіть мій 16-річний син, якому я теж давала почитати. Наприклад, завдання: дітям слід вибрати одне з тверджень: «спільнота – це добре» або «індивідуалізм – це добре». І далі стверджується, що перше твердження – духовно-моральна цінність, а друге – нав’язане соціумом, ЗМІ та іншими чортяками… Але ж, що поганого в другому твердженні і чим воно суперечить першому? Чи не з поваги до індивідуальності розпочинається повага до спільноти? І так часто дитину ставлять перед вибором там, де обирати не потрібно. Постійно апелюють до якихось «традиційних, національних, морально-духовних цінностей», хоча звідки беруть той перелік – невідомо. На одних сторінках розповідають про особистість, свободу, волю і те, що всі люди різні. На других пишуть, що «одна з головних проблем сьогодення – це світоглядна розгубленість перед величезною кількістю можливостей вільно обирати цінності, ідеологію спосіб життя». Тобто вільний вибір для авторів є суспільною проблемою і дитину свідомо запихають в свою «традиційну рамку», погрожуючи інакше болем і стражданнями, стресами і депресіями.
Ця книга є цілком про-релігійною та про-християнською. Адже там час від часу згадують церковні традиції, Христа, пропонують обдумати цитати з Біблії і т.п. Наприклад, є цілий розділ про церковний шлюб і християнські засади шлюбу (інші шлюбні традиції взагалі не розглядаються). І такого там приблизно 10%. Тож батькам, які виховують дітей нерелігійними або згідно традицій інших релігій, цей курс не підійде. Однак знаменитої фрази «Бог – єдиний дороговказ» я не знайшла, можливо, її замінили на більш м’яке формулювання.

Щодо рекомендацій антидискримінаційної експертизи, то значна частина недоліків так і залишилася в тексті. Так само сім’я розглядається лише як шлюб чоловіка і жінки, а цитування «Сімейного кодексу» дуже перекручене, маніпулятивне і неповне. Наприклад, свідомо ігнорується, що сім’єю також вважається «будь-який інший союз людей (кровний, шлюбний та інший), який забезпечує спільний побут та взаємні права і обов’язки», а також той факт, що живучи в незареєстрованому шлюбі майнові права людини також захищені. Залишаються на місці твердження, що діти з так званих «неповних сімей або діти-сироти виростають потенційними злодіями, алкоголіками та іншими асоціальними людьми.

Феофілова також зазначила, що загалом найнеприємніше, що автор пропонує лише один догматичний шлях створення родини – познайомились цнотливими, рік «пізнавали одне одного» духовно, одружилися, народили дітей. Ідеальна родина – як сферичний кінь у вакуумі! Розлучення, громадянські союзи, дошлюбний секс і навіть контрацепція – все це засуджується, а як докази наводяться цифри з досліджень, на які немає посилань. Наприклад: «ті, хто вступає в інтимні стосунки до шлюбу, набагато частіше виявляються невірними своєму подружжю».

І ще одне тривожне: в підручнику є розділ про насильство в сім’ї. І в ньому приводяться види і ознаки насильства, що є плюсом. Однак, розглядається насильство виключно по відношенню батьків до дитини! І жодного слова нема про те, що найчастіше жінка є жертвою! Більше того:
із 4-х практичних кейсів, які там пропонується обміркувати, у трьох агресором є саме жінка, а ще в одному – обидва батьки. Тож цю проблему подано викривлено і жодним чином ніде немає такої важливої інформації про те, як жінці захищати себе в шлюбі.
Загалом, як на мене, курс явно недопрацьований: наприклад, у підручнику для 11 класу автори пишуть, що несправедливий розподіл домашніх обов’язків входить в 5-ку найчастіших причин розлучень, але самі такій важливій темі не приділяють уваги. Зате багато часу присвячують абстрактним темам типу «духовні основи життя людини». 

Також список використаної літератури містить лише старі джерела, в основному 90-х років, а статистика, яку ми також бачимо в підручнику, є несвіжою. Тож наукова база курсу виглядає сумнівно сучасною.

На думку Вікторії Феофілової, батькам передовсім вирішувати, чи навантажувати свою дитину цією мішаниною корисної та шкідливої інформації, авторських фантазій та релігійних догм.

– Я абсолютно згодна з Буковинським в тому, що саме в сім’ї закладаються основні моделі поведінки людини, а отже, втручання в це діло школи або релігії вважаю недоречним. А щодо купування підручників за бюджетний кошт, то впевнена: більшість батьків були б раді, аби школи краще придбали підручники з іноземних мов, які більшості доводиться купувати самим, – резюмує експертка.  

Отже, автор курсу так бажає відбити гроші за свою працю ще й отримати кошти з бюджетів громад, що для цієї мети діє сайт, де є інформація про цей курс, можна замовити книжки.

Наразі Буковинський про цей курс пише:

– Відновлено дію схвалення програми. 30 квітня 2020 року Інститут модернізації освіти МОН поставив крапку у тривалій історії навколо блокування програми «Основи сім'ї», офіційно повідомивши її автора А.Буковинського, що відновлено схвалення програми (гриф) і вона може тепер знову викладатися.

А батьки можуть відмовитися від цього курсу і мають знати, про що посібник та як він маніпулює свідомістю.

Читайте також:

Які виші Полтавщини потрапили до міжнародного рейтингу Ranking Web of Universities.

Автор: Ніна Король

• #гендерна рівність
• #дискримінація