Освіта в умовах постійних тривог і відключень світла: як навчаються діти у школах Полтави
Полтавським школярам доводиться навчатися в надскладних умовах. Область лишається однією з тих, де найчастіше лунають повітряні тривоги, тому велику частину шкільного життя діти проводять в укриттях. Плюс все це супроводжується відключеннями світла.
Від батьків школярів постійно надходять скарги, що діти навчаються в темних приміщеннях, та навіть якщо в закладі є генератор, в більшості випадків або немає палива до нього, або ж ніхто з працівників не вміє чи не хоче його вмикати.
Часто, питання адекватних умов під час навчання та перебування в укриття х знов улягло на плечі батьків – вони закуповують лампи та павербанки.
Ми поцікавилися в Департаменті освіти Полтавської міської ради, що вже було зроблено в цьому напрямку та чи вистачає цього, щоб діти мали освітлення за будь-яких умов, ось яку інформацію ми отримали.
«На сьогодні усі заклади дошкільної та загальної середньої освіти забезпечені різними альтернативними джерелами постачання електроенергії. Так за 2024 рік за рахунок бюджетних коштів було придбано 65 пристроїв по типу Eco Flow, які використовуються для забезпечення роботи інтернету, кабінетів інформатики, освітлення в укриттях тощо, на суму — 2085180.00 грн. Також придбані світлодіодні лампи для закладів дошкільної освіти на суму — 86506.00 грн», – йдеться у відповіді.
В цілому, станом на 20.12.2024 рік на балансі в закладах освіти територіальної громади, знаходиться понад 2 тисячі освітлювальних приладів різних модифікацій (лампи, ліхтарі, прожектори, тощо), які використовуються в укриттях, пунктах незламності, в навчальних кабінетах, коридорах тощо при відключенні електроенергії.
Обсяг видатків на придбання альтернативних джерел освітлення для закладів дошкільної освіти у наступному році буде визначено бюджетом Полтавської територіальної громади на 2025 рік, який станом на момент підготовки публікації не прийнятий.
В Департамент спростували інформацію, що паливом не забезпечили.
«На обліку у закладах освіти знаходиться 103 генератори потужністю від 3 до 9 кВт, які в першу чергу передбачені для роботи пунктів незламності, котелень, теплопостачання, насосів, харчоблоків, тощо. Генератори такої потужності не можуть забезпечити повноцінну роботу закладів. Усі генератори забезпечені паливно-мастильними матеріалами».
При цьому наголосили, що генератори – це не панацея, оскільки мають ряд протипоказань щодо використання в закладах освіти.
«Заклади освіти не можуть працювати на побутових генераторах, так як вони не передбачені для постійного забезпечення електроенергією будівель. Слід відмітити, що генератори далеко не найкраще рішення для забезпечення енергетичної безпеки шкіл та дитячих садочків в умовах відключень. Вони не лише пожежонебезпечні, а й потребують спеціальних підключень, уважного обслуговування, догляду й регулярної профілактики. Їхні викиди шкідливі для здоров’я, а пальне (якщо дотримуватись усіх норм пожежної безпеки) не має зберігатися в школах, про що постійно попереджає ДСНС. Тому придбання генераторів, як альтернативного джерела живлення для організації освітнього процесу є недоцільним».
Один з доцільних варіантів для освітніх закладів – встановлення накопичувачів енергії. За даними Департаменту, у грудні 2024 року для Початкової школи №43 Полтавської міської ради вул. Стрітенська, 20, м. Полтава придбано та встановлено інвертор і накопичувач енергії.
Рішення щодо придбання інших альтернативних джерел освітлення (кількість та типи) буде прийнято після розрахунків потужності, окремо кожному закладу наданих спеціалістами.
ЩО ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ АЛЬТЕРНАТИВНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ КАЖЕ ОФІЦІЙНА СТАТИСТИКА
За даними МОН, отриманими за зверненням медіа “Нова українська школа”, на підконтрольній Україні території функціонує 12 061 школа державної та комунальної форми власності. З них трохи більше ніж 10 тисяч працюють в очному чи змішаному форматах.
842 школи (7 %) повідомили, що на них не впливають стабілізаційні відключення (ймовірно, тому що вони заживлені від ліній критичної інфраструктури).
Майже 8 тисяч шкіл мають генератори. Але, якщо подивитися на потужність цих генераторів, то в переважній більшості це не більше ніж 5 кВт, тобто можна заживити або невелику школу за умов зробленої енергозбережувальної домашньої роботи, або лише критичні потреби великої – освітлення в укритті, вентиляцію, розетки, можливо, критично важливу каналізаційну помпу.
У столиці лише 41 % шкіл повідомили, що мають генератори. Менший рівень забезпеченості – 35 % – лише в Закарпатській області. Показовим також є факт, що 46 % київських та 54 % закарпатських шкіл не надали інформації. І це два найбільші показники по країні з великим відривом.
А ЯК ПРОБЛЕМУ З ВІДКЛЮЧЕННЯМИ ВИРІШУЮТЬ В ІНШИХ ГРОМАДАХ: УСПІШНІ КЕЙСИ
Медіа Нова українська школа дослідило успішні кейси громад, які знайшли вихід із ситуації.
На Дніпропетровщині. Тут, у селищі Солоне, є опорна школа-ліцей, яка має не лише генератори, а й сонячну електростанцію і системи накопичення електроенергії. Усі школи Солонянської громади мають генератори, забезпечені пальним і обладнанням для обслуговування. Ба більше, тут ще з 2022 року централізовано закуповували лампи на акумуляторах, як альтернативне освітлення для укриттів шкіл.
Ще до повномасштабного вторгнення місцева влада активно працювала над енергозбереженням – у всіх закладах освіти були встановлені теплозберігаючі вікна. У всіх навчальних класах лампи були замінені на енергоощадні. Це суттєво зменшило витрати електроенергію в школах.
“Коли у 2022-му почалися атаки на енергосистему, ми розробили чіткий список пріоритетів, що має бути заживлено насамперед, щоб школи могли продовжувати працювати, – розповідає Ірина Грекова, перша заступниця селищного голови Солоного. – Це укриття, котельня, їдальня, навчальні кабінети. Їдальня дуже важлива для нас, адже ми оптимізували мережу й до наших 13 шкіл дітей підвозять 17 шкільних автобусів. Тобто харчування в школі важливе, а кухні споживають багато електроенергії”.
У шкільні укриття закупили лампи з акумулятором ще позаторік. Тому генератори шукали насамперед на котельні – потужністю від 5.5кВт до 7.5кВт. Наступні 6 генераторів поставили для забезпечення кухонь і їдалень.
Усі генератори біля шкіл Солонянської громади розміщені на відстані від будівлі школи, огороджені й захищені
Грекова акцентує – з 20-ти наявних у школах громади генераторів лише один придбаний за бюджетні кошти. Усі інші надали донори, благодійні фонди. Або ж школи отримали їх як технічну допомогу. “Ми працюємо з усіма, хто готовий підтримувати Україну та освіту”, – додає заступниця селищного голови.
Така активність місцевої влади дає результати: минулого літа в опорній школі Солоного за кошти німецького уряду встановили сонячну електростанцію загальною потужністю 27,5кВт. На жаль, без акумуляторів згенеровану в сонячні місяці електроенергію треба було або використовувати, або безплатно віддавати в мережу. Однак, економію школа відчула одразу – з липня до жовтня заклад освіти спожив з енергомережі на 11 800 кВт/год менше, ніж за ті ж місяці минулого року. А це понад 100 тис. грн економії, згідно з актуальними цінами на електроенергію та її транспортування.
ЯКА СИТУАЦІЯ ЗАГАЛОМ
На запит “Нової української школи” в МОН надали інформацію, згідно з якою 66 % шкіл оснащені генераторами, 3 % – системами накопичення енергії, а 12 % шкіл не надали інформацію. 69 % зі встановлених у школах генераторів бензинові, майже 29 % – дизельні, решта – газові чи газо-бензинові.
За даними відомства, середня потужність генераторів, наявних у школах, приблизно 14 кВт. Цієї потужності далеко не всюди вистачить, аби забезпечити безперебійність освітнього процесу. Адже, за словами директора Центру енергетичних досліджень Олександра Харченка, потужність споживання середньої школи (до 500 учнів) – 30–40 кВт, великої (до 2000 учнів) – 100–150 кВт. За відкритими даними, вартість генератора потужністю 30 кВт варіюється в діапазоні 8–10 тис. доларів.
Читайте також: З ліхтариками і павербанками: як навчаються школярі Полтави під час відключень світла
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь