Костянтин Грубич просить міністра освіти врятувати полтавську школу

29 січня 2026, 11:47 0

Попри заяви чиновників що оптимізація школи не дорівнює її закриття, процес у Полтаві проходить болісно і з великим дискомфортом для учнів, батьків та педагогів. Адже, будьмо реалістами, батьків, які обурюються і просять "не закривати школу", в яку ходить їх дитина, цікавить перспектива її роботи саме у найближчі 2-3-4 роки. Тому заяви чиновників на зразок "та не закриємо ми школу, повернетесь туди за 4 роки" нікого не влаштовують. Потрібно тут і зараз бо потім уже не потрібно.

Не забуваємо і про те, що учителі й керівництво навчального закладу на період реогранізації знаходяться також у невизначеному становищі. Саме така ситуація відбувається з комунальним закладом «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23 Полтавської міської ради Полтавської області», яку понизили до рівня гімназії. Тут планують почати ремонт, тож учні тепер вчаться у іншій школі. Між тим, ходять уперті чутки, що школу не будуть ремонтувати, її просто закриють.

У ситуації розібратись просить Міністра освіти відомий український ведучий та уродженець Полтави Костянтин Грубич, він опублікував йому відкрите звернення на своїй сторінці у Фейсбуці:

– Так багато горя навколо, що інколи його сприймаєш як тло. Це не нормально, але хто сказав, що війна це про норму? Руснявські шахеди і ракети зносять все, що для людей, зокрема, українськІ школи і дитсадки. Але тут хоч розумієш, хто варвар і звідки прийшла біда. А коли, наприклад, школу на рівному місці нищить не ворожа бомба, а своя рідна жадібність і чиновницьке свавілля? Схоже, ганебна історія закрутилася навколо Полтавської середньої школи #23.

Вона одна з найдавніших в обласному центрі, багато поколінь моїх земляків там вивчилося. Але чомусь ця освітянська тяглість перервалася. Повторюю, не через московитський обстріл, а через зло всередині міської верхівки. Ще кілька років тому там навчалося понад 700 учнів, останнім часом - 470. З різних причин - обʼєктивних і штучно створених - кількість дітей зменшувалася катастрофічно.

Мені написала болісного листа мама двох дітей, один з яких 23 школу вже закінчив, а інший ходить до 5 класу. Точніше, ходив донедавна. Бо з старовинною школою на очах всієї Полтави відбувається нехороший детектив. Небайдужа жінка стверджує, що улюблений освітній заклад "тимчасово" перевели в приміщення іншої школи - 28-ої. Батькам обіцяли, що після проведення капітального ремонту школа повернеться в своє приміщення, але ремонтом і не пахне, при цьому керівник закладу та міська рада на думку батьків роблять все, щоб ліквідувати заклад. А це єдина школа на весь район міста!

Після нового року, вже цього січня з якогось дива звільнилась директор школи Іванченко Валентина Іванівна. Також разом із нею звільнились і бухгалтери. Заступники директора також написали заяви на звільнення.

Батьки панікують: діти та персонал покинуті! Вони слушно ставлять риторичне запитання: «Як ми можемо приводити дітей в школу, якщо відсутні уповноважені особи?

Так, будуть класні керівники, але :
1. Хто вчителям та персоналу буде нараховувати зарплати?
2. Хто буде робити проплати за харчування дітей (у нас кейтерінг)?
3. Хто буде платити за комунальні послуги?»

Я не маю змоги і ресурсу «копати вглиб» і шукати причини свавілля. На перший погляд, школу хочуть ліквідувати, щоб на її місці звести новобудову. Це якщо спрощено, але, мабуть, так і є, бо подібна ганьба притаманна новим часам навіть під час війни.
Як допомогти ошуканим учням і батькам? Перше: розголос. Звертаю увагу міської очільниці Катерини Ямщикової на кричущу несправедливість у центрі міста! До речі, на початку лютого захисники 23 школи збираються мітингувати під стінами міськради. До пекла в їхніх душах додасться ще й скажений мороз на вулиці, який знову прогнозують якраз на першу декаду лютого.
Оксен Лісовий - не дайте перемогти свавіллю!