В Україні хочуть ввести штрафи за цькування в школі: що кажуть полтавські освітяни
В Україні розроблять план протидії білінгу в закладах освіти. За цькування у школах пропонують штрафувати. відповідний законопроект уже зареєстрований. Таким чином хочуть визначити на законодавчому рівні явища булінгу, шляхів протидії цьому явищу, захисту прав дітей, а також інших осіб, які працюють у закладі освіти.
Булінг – це моральне, або фізичне насильство, агресія, у будь-якій формі, або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення.
Автори документу пояснюють у документі законопроекті, що в Україні наразі серед підлітків у закладах освіти поширене явище булінгу (цькування), що виражається у психологічному тиску, жорстокому ставленні, фізичному насильстві, агресії, інших діях, вчинених з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам.
Законопроект планує встановити відповідальність за булінг, а також приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником, або засновником закладу освіти, у вигляді накладення штрафу від 20 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (залежно від виду вчиненого правопорушення).
Також планується зобов’язати заклади освіти забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти, плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, порядку подання та розгляду заяв про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків, тощо.
Крім того, проектом планується надати освітньому омбудсмену право здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу в закладі освіти, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти; отримувати інформацію від центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки щодо загального числа випадків булінгу у закладах освіти за визначений період.
– Сьогодні в Україні, як і в багатьох інших країнах Світу, серед підлітків, які навчаються у закладах освіти, набуло поширення явище булінгу (цькування), що виражається у психологічному тиску, жорстокому ставленні, фізичному насильстві, агресії, інших діях, вчинених з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам.
Так, за інформацією Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), із булінгом у колі однолітків в Україні стикалися близько 67% дітей. Причому, найбільш вразливими до булінгу є сором'язливі, зі зразковою поведінкою діти, а також діти, які, в силу різних життєвих обставин, «замкнуті в собі», закриті для спілкування, – йдеться у обґрунтуванні необхідності прийняття проекту Закону України.
Найчастіше діти, як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, піддаються цькуванню з боку однолітків за свій зовнішній вигляд, переконання, поведінку, пов’язану з особливостями виховання, а також через різні життєві обставини (неблагополуччя у родині, виховання дитини без батька (матері), тощо).
В той же час, за даними останніх опитувань, майже чверть українських школярів вважають себе жертвами булінгу, а близько 40% із тих дітей, хто зіткнулися з випадками булінгу, ніколи не розповідають про це своїм батькам При цьому, 44% із тих, хто спостерігав, як знущаються над їхніми однолітками, не реагували на такі факти через острах піддатися аналогічному знущанню. Такі дані зазначені у законопроекті.
Штрафи за булінг
Згідно із законопроектом, пропонується ввести штраф за булінг від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – це від 340 до 850 гривень. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, або вчинені відносно неповнолітнього, або вчинені з особливою жорстокістю - штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 1700 до 3400 гривень. Вчинення малолітніми, або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, правопорушення, відповідальність за яке передбачено цією статтею, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником, або засновником закладу освіти, пропонують стягувати штрафи у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позитивно сприймають законопроект у Департаменті освіти і науки Полтавської ОДА. У Департаменті переконані, що штрафи можуть стати доволі успішним важелем посилення відповідальності.
– Безумовно, штрафи мають впливати на ситуацію, – коментує Олена Ухань, начальниця відділу позашкільної освіти, виховної роботи, координації роботи закладів вищої освіти, науки та інноваційної діяльності Департаменту освіти і науки Полтавської ОДА. – Як на батьків, які відповідають за дітей, так і на учителів, якщо ті з певних причин замовчують проблему булінгу у навчальному закладі. Варто зазначити, що діють гарячі лінії, на які можна звернутися чи то із скаргою на насилля у сім’ї, чи то на цькування у школі (це і є прояв булінгу – прим. авт).
Нагадаємо, полтавка Настя Мельниченко разом зі своєю командою ГО «Студена» створила всеукраїнський проект боротьби з булінгом у школах. Це онлайн-курс«Недискримінаційний підхід в навчанні», розроблений спільно із Міносвіти. Проект створений в межах Нової української школи і спрямований на протидію дискримінації в освітньому середовищі. Курс для вчителів, керівників навчальних закладів, управлінців, батьків, а також тих, хто хоче більше дізнатися про недискримінаційне викладання. Він поділений на 9 модулів, які можна пройти у будь-який зручний час.
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь