Полтавський атовець розповів про санаторний відпочинок з мишами та в холоднечі: гризуни всю ніч по обличчю бігали

23 грудня 2016, 12:45   0
Полтавець каже, що миші в санторії як приручені: не тікають, не бояться людей. Фото: gadanienasudbu.ru

Олег Новицький відпочивав 5 днів у санаторії. Екс-атовець-розвідник нині вдома, не витримав лихої долі санаторно-курортного лікування на Сумщині в «Токарях»., поїхав додому на Полтавщину. Нині вчитель трудового навчання уже може розповідати про враження від такого оздоровлення, просив ділитись інформацією, аби хлопці з України не їхали отак за тисячі кілометрів, щоб на другий день вертати додому.

Із санаторію Олег Дмитрович повернувся позачора. Каже, що інші хлопці так довго не виримали, втекли у перші 2 дні, полтавець тримався майже 5.

– Я так зрозумів, що заклад літній був, бо там лише зараз монтують опалення. У приміщеннях холодно, десь дістали калорифери але однак холодно. Вода ледь літня, купатись у холоді і такою водою не можна. Дівчата у їдальні розносять їжу у куртках та шубах. Я їх і розумію, бо ж холодно, але не таким має бути обслуговування а й умови, – ділиться учасник війни на Сході. 

Годували там непогано, але ж порції дуже малі.



– У мене вдома кіт більше їсть, ніж нам давали, – констатує пан Олег. – У нас з столом не було однієї людини, то ту порцію віддавали мені, тоді наставала більш-менш ситість. Додам, що я невеликий, 170 зросту, їм не надто багато. 

Аби не сало, яке взяв із собою, то Олег Новицький залишив би такий відпочнок швидше, а так із натурпродуктом іще тримався.

Найбільше вражало усіх відпочивальників, які приїхали підлікуватись, засилля мишей.

– По оличчю бігали цілу ніч, не одна миша, – каже чоловік. – Одній я влаштував фотосесію: кинув пакетик чаю, вона його гризла, я фотографував. Узагалі вони бігають табунами і не бояться людей. Багато їх у сміттєвому баку в туалеті: відкриваєш – а вони врізнобіч! На війні ми, розвідники, боролись із гризунами, бо миші ж псують апаратуру, а вона вартісна, А тут таке сусідство...

Чоловік раніше був у санаторії, «Сосновий бір» на Полтавщині (Зіньківський район), каже, там було чудово у всіх сенсах. Поправити здоров’я був не проти у Миргороді, але нині путівку від соцзахисту у Великій Багачці давали лише в «Токарі» Сумської області. Сказали, що до Нового року нічого не буде, тому беріть. Подробиць про заклад не говорили, мовляв, поїдете- дізнаєтесь. А на сайті все ж красиво виглядало, тому поїхав.

Тож нині Олег дізнася і переконався, яким буває лікування для тих, хто захищав мир і спокій.

До слова, телевізор у санаторії був у кімнаті, але без пульта, бо той зламаний. Транслює 2 канали: «Інтер» та «1-ий національний», «1+1» дуже сніжить, дивитись ніяк.

Із хорошого у закладі: для хлопців організували турнір із шахів, тенісу, більярду. Був також концерт – із Лебедина приїздили артисти.

У санаторії журналісту пояснити ситуацію відмовляються: перекидають з одного телефона на інший. Бухгалтер, до якого скерували, каже, що скарг на малі порції не було. Про гризунів ані слова.Поклала слухавку.

Олег Дмитрович говорить, що головному лікарю на малі порції скаржився, той направив до старшої медсестри. А старшу  чоловік прочекав під її кабінетом півгодини та й пішов, бо чекати більше не було змоги.

Атовці між собою ділились, що викладуть фото в мережі, так і зробили.

– Це путівки, які закуповуються не коштом обласного бюджету і не за обласною програмою оздоровлення бійців. Це путівки, так би мовити, державні. Виникає запитання, як міг такий заклад виграти тендер на рівні держави? – прокоментувала Надія Діденко, прес-секретар Полтавської облдержадміністрації. – Область забезпечує путівками на санаторно-курортне лікування лише в межах Полтавщини, тому наші санаторії пройшли жорстку перевірку. Дається одна путівка на рік, але атовець може відпочити з родиною, тож у закладі має бути насичена програма, яка б задовольняла усіх членів сім’ї.

Автор: Ніна Король

Ситуація 23 грудня 2016, 12:45

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції