Чума ходить пішки Україною: за три роки можемо лишитись без свиней

1. >
2. Ситуація >
3. Чума ходить пішки Україною: за три роки можемо лишитись без свиней

За минулий рік поголів’я свиней у Україні скоротилось на 300 тисяч, одна з причин – африканка». Фото: www.podilska.info

Африканська чума свиней (АЧС) активно косить цих тварин другий рік. Що це за хвороба, чим небезпечна й кому, та які прогнози, читайте далі.

В Україні на 1 березня зафіксували 48 випадків африканської чуми свиней у 17 областях, 10 із них – на Полтавщині (але якраз 1 березня зняли перший випадок з карантину, тому вже 9) Загалом спалах цього захворювання охопив 15 областей. Полтавська лідирує за цим показником. Про це розповів Геннадій Пікуль, керівник Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області. У яких районах карантин і які заходи проводять там читайте в статті Kolo.news.

За свиней, яких утилізують у рамках карантинних заходів, органи місцевої влади мають сплачувати компенсацію. 

У районах компенсація за свиней різна, залежно від суми, яку прийняла місцева влада (ОТГ чи рада). Наприклад, у Шишацькому – 24 гривні за кілограм, а заготівельники беруть живою вагою по 16 гривень. Подекуди у районах ціна 28 гривень.

Ліквідація ветеринарної міліції – помилка

Попри заходи, які проводяться в боротьбі з чумою, науковці не вельми оптимістичні, пояснюють, чому так.
– Раніше при ОДА було окреме ветеринарне управління, котре мало право все робити: забирати, конфісковувати, перевіряти. Нині служби об’єднали в Держпродспоживслужбу. У разі надзвичайних подій створюється протиепізоотична комісія, протягом 2-3 годин ухвалюється постанова, накладається карантин на 40 днів,встановлюється перша та друга зони загрози. Вводяться карантинні заходи, – каже Валерій Хандкарян, кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник лабораторії здоров’я тварин Інституту свинарства та агропромислового виробництва НААН.

Як зазначає ветеринар, чума поширюється, бо заходи не дуже ефективні, люди не довіряють владі, адже їм невчасно і небагато дають компенсації за свиней. Та і м’ясо заражених свиней можна споживати, для людини хвороба не страшна, хіба що, споживаючи, людина розносить збудник АЧС.

Валерій Миколайович жалкує, що ветеринарну міліцію ліквідували, натомість нічого нового не створили з її функціями тієї міліції.

– Коли стаються надзвичайні події чи ситуації, як-от поширення африканської чуми свиней, то дуже гостро відчувається брак цього контролюючого органу. Але про це ніхто не думав, коли ліквідовували. Нині ведуться розмови про відновлення ветміліції, але поки що лише розмови.

На АЧС хворіють і домашні свині, і дикі свині. Носієм є також африканський бородавочник, але має резистентність (опірність, імунітет) до чуми. Летальність свиней від чуми – 100%.

Історія африканської чуми свиней та мандри світом

1921 року відкрили АЧС як нозологічну одиницю. Її ще називають хворобою Монтгомері, за ім’ям англійського вченого, що виділив чуму як інфекційне захворювання. Виявлена була в Африці, звідти й назва.1960 року зареєстрували АЧС в Іспанії. Там боролись з нею 30 років.

До 1951 року чума свиней не реєструвалась у Європі.

Завезли її на континент у Португалію, звідки поширилась далі. Фіксували її й далі на Піренейському півострові.

У 1977 році був спалах чуми в СРСР, його швидко ліквідували.

У 80-их роках чумою захворіли свині в Німеччині та Польщі.

2007 рік – уперше зафіксували АЧС в Україні (Луганщина), там локалізували й не дали ширитись далі.

– Ще 1977 року в Одеському порту в харчових відходах моряків, які прибули з плавання, виявили чуму. Порт мав підсобне господарство, заразились свині. Тоді вдалось за 6 місяців подолати АЧС, – пригадує Валерій Хандкарян, котрий тоді був студентом Єреванського зооветеринарного інституту.

Валерій Хандкарян, кандидат ветеринарних наук

Профілактики й лікування АЧС поки не винайшли

Більше півстоліття вчені у світі б’ються над створенням вакцини від свинячої чуми. Поки що безуспішно.
– У Росії 2016 року мала вийти перша вакцина проти АЧС, але вона не вийшла: неможливо «піймати» той штам чуми, на який захворіла тварина. Одній роблять щеплення – вона починає одужувати, а іншій – заражається й гине. В Ізраїлі теж працюють активно над розробкою вакцини. Та поки що у найближчі 5 років вакцину не винайдуть, – каже Хандкарян. –Маємо надію, що генетики вичленують той ген, що відповідає за резистентність (як у бородавочника), і це допоможе створити вакцину.
На думку вченого, мають бути жорсткі карантинні заходи, влада повинна вчасно розраховуватися із людьми за свиней, які потрапили під знищення (де діє карантин) чи вже хворі.
– Якщо не буде розроблено державної програми боротьби з «африканкою», то свинини нам не бачити, – каже Валерій Миколайович.

– Асоціація «Свинарі України» порахувала: якщо такими темпами ширитиметься АЧС, то до 2020 року залишимось без свиней, – каже кандидат ветеринарних наук Валерій Хандкарян.

Минулоріч «африканка» вкрала в України 5 мільйонів доларів

За словами представників Асоціації «Свинарі України», поширення африканської чуми свиней в Україні впливає на роботу всіх, хто працює в галузі свинарства.
– Треба розуміти, що АЧС – це проблема не лише свинарів і держави в цілому, а кожного, хто долучений до ланцюга виробництва свинини. Адже йдеться про втрату ринку. Від моменту появи АЧС в Україні було ліквідовано 27 промислових свиноферм, а це понад 100 тисяч свиней. Якщо говорити у цифрах, то ветеринарні й кормові компанії продали продукції менше на 20 і 200 мільйонів гривень відповідно. А загалом, якщо будемо говорити про збитки, то лише за 2016-й «африканка» коштувала Україні в цілому 5 мільйонів доларів», – зазначила віце-президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко.

Карантинний пост перед Шишаками: як це діє

На карантинному посту між Шишаками та Перевозом ці люди вже більше місяця, із 25 січня. Дрова лежать тут для обігріву, їжу їм привозять.
– А оце дизбар’єр, тобто тирса, оброблена біокліном ( у деяких районах обробляють колеса автівок, бризкаючи на них додатково). Коли морози, ми трусимо сіллю і теж додаємо біоклін, тримаємо оцей килимок весь час вологим. Отже, колеса машин знезаражуються. От бачите, машина проїхала, а слід мокрий ще довго лишається, – розповідає завідувач Шишацької дільниці ветеринарної медицини Станіслав Самсоненко.
За день тут проїздить від 500 машин в один бік.
Такі пункти пропуску з написом «Карантин», запевняють ветеринари, є на всіх в’їздах у містечко. Щоправда, журналіст переконалась, що проїзд на Палагеївку перекритий просто бетонними блоками, а оминути їх ніяк, бо поле і там машина може загрузнути.

Як боролись у різних країнах із чумою і яких збитків зазнали

Перші повідомлення про появу АЧС з’явилися на початку ХХ сторіччя в країнах Африки, куди завезли свійських свиней з країн Європи. Імпортовані свині на той час хворіли і гинули у 100% випадків з клінічними ознаками та патологоанатомічними змінами, які нагадували класичну чуму свиней (КЧС), повідомляє «Агробізнес сьогодні».

До 1957 року АЧС була розповсюджена тільки на Африканському континенті. В квітні 1957 року захворювання вперше було діагностовано в Португалії. Вважають, що збудник хвороби потрапив з Анголи з харчовими продуктами. В результаті забою хворих і підозрюваних у зараженні свиней (більш ніж 17 тис. голів) хворобу було ліквідовано в червні наступного року.
Проте в квітні 1960 року АЧС знову зареєстрована у Португалії. В цьому ж році перші випадки захворювання на АЧС з’явилися в Іспанії у господарствах, розташованих на кордоні з Португалією. В Іспанії протягом перших трьох років епізоотії загинуло або вимушено забито 300 тис. свиней.
Тільки за 1960 рік збитки перевищили $9 млн. Ці дві країни залишалися неблагополучними з АЧС протягом 30 років, і лише в 1995 році проблему було вирішено. Однак у 1999 році знову в Португалії було діагностовано АЧС.
У подальшому випадки захворювання на АЧС тричі реєструвалися у Франції (1964, 1967, 1974 роки), двічі на Кубі (1971, 1980 роки), у Бразилії (1978-ий), Домініканській Республіці (1978 рік), Мальті (1978-ий), Гаїті (1978 рік), Бельгії (1985 рік) і Голландії.
В усіх зазначених країнах хворобу було ліквідовано. В Домініканській Республіці, Мальті і Гаїті забили всіх свиней. В Італії АЧС зареєстровано з 1967 року, коли загинуло і було вимушено забито більш ніж 75 тис. тварин.
Заборона на вивіз свинини спричинила збитки на суму $32 млн, а власникам сплачена компенсація в розмірі більш ніж 4 млрд лір. До кінця 1969 року хворобу було ліквідовано, проте в березні 1978 року АЧС діагностували на острові Сардинія, і дотепер її не вдалося ліквідувати.
Згідно з інформацією Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ), наприкінці 2007 року в Грузії було зареєстровано спалах АЧС. Захворювання зафіксовано в 56 із 58 адміністративних районів країни, внаслідок чого загинуло більш ніж 60 тис. свиней, знищено майже 90 тис. голів тварин.
У серпні цього року хвороба поширилася з Грузії на Вірменію, а згодом – на Росію (листопад 2007 року) та Азербайджан (січень 2008 року). В Росії перші випадки АЧС спостерігали в Чеченській республіці, згодом у Республіці Північна Осетія (липень 2008 року), Інгушській Республіці, Кабардино-Балкарській Республіці, Краснодарському краї, Оренбурзькій, Ростовській областях, Ставропольському краї.
На початок 2010 року в Російській Федерації нараховувалося вісім випадків АЧС, зокрема два -- серед диких тварин, шість – серед свійських свиней.
Отже, занесення збудника АЧС у благополучні країни розглядається спеціалістами як соціальна й економічна катастрофи. Це пов’язано з величезними економічними збитками, спричиненими епізоотією, які складаються із забою всіх свиней в епізоотичних вогнищах, проведенням ветеринарно-санітарних і карантинних заходів.
Так, в Іспанії тільки за останні 5 років на викорінення АЧС витрачено $92 млн. За оцінкою американських дослідників з появою хвороби в США і невдалою боротьбою з нею передбачувані збитки можуть становити $2-9 млрд 

Заходи, аби попередити виникнення АЧС:

• забезпечення роботи свиногосподарства в режимі «закритого типу»;
• проведення обов’язкового щеплення свиней проти класичної чуми;
• підозрілих на захворювання свиней піддати обов’язковому карантинуванню;
• виключити використання для годівлі свиней кормів тваринного походження без термічної обробки;
• забезпечити безвигульне утримання свиней та запобігання вільної злучки і контакту їх з іншими тваринами;
• не здійснювати подвірного забою свиней і використовувати з цією метою тільки спеціалізовані бойні;
• заборонити придбання живих свиней у місцях несанкціонованої торгівлі, без ветеринарних супровідних документів, що підтверджують благополуччя місця вивозу свиней і наявність щеплення проти КЧС.

Автор: Ніна Король

• #африканська чума свиней
• #АЧС