Полтавка отримала другу категорію судді зі скелелазіння

1. >
2. Спорт >
3. Полтавка отримала другу категорію судді зі скелелазіння

Фото Ольги Матвієнко

Євгенія Ткаченко нещодавно стала суддею 2-ї категорії зі скелелазіння. Наразі дівчина – єдина рефері з цього виду спорту в Полтаві, яка може судити дитячі й дорослі регіональні та національні змагання.

Нетривіальне хобі полтавки – альпінізм – поступово стало справою життя. Найвища гора, на яку піднялася Євгенія, – Ельбрус (5642 метри), а своїм найцікавішим альпіністським маршрутом вона вважає похід на Північний Доломит. Цього літа дівчина хоче додати ще одну вершину до своєї спортивної альпіністської кар’єри – зійти на Монблан (4810 метрів).

Євгенія Ткаченко – вихованка так званої пострадянської школи альпінізму, завдячує своїми спортивними досягненнями голові Полтавського осередку Федерації альпінізму і скелелазіння України, майстру спорту з альпінізму та судді національній категорії з альпінізму, Михайлу Загірняку. Спортсменка каже, що спочатку були просто сходження в горах, а вже потім до тих навичок додалися знання та вміння зі скелелазіння.

Дівчина розповідає, щоб захистити суддівську категорію, потрібно мати відповідну теоретичну базу, досвід роботи на всеукраїнських змаганнях зі скелелазіння тощо.

– Спочатку треба відвідати відповідні семінари. Далі скласти іспити на знання психологічних правил та техніки безпеки тощо. І, звісно, беруть до уваги кількість проведених  суддівств регіонального та національного масштабу, – розповідає полтавка. – Усього є три категорії: друга, перша й національна.

Уже протягом чотирьох років Євгенія – тренерка полтавського гірського клубу «Ірбіс», який представляє Полтавський осередок Федерації альпінізму і скелелазіння України в місті Полтава.

Євгенія Ткаченко тренує здебільшого малечу.

Наразі дитячу секцію відвідує близько 30 осіб.

Віковий діапазон – від шести до 18 років.

– Раніше ми набирали дітей за системою різновікових груп, з 6-7 років, – розповідає тренерка. – Але трапляється, що і в п’ять років фізичні та психологічні можливості дітей дозволяють брати участь у тренувальному процесі, то беремо й у такому віці. Якщо малі скелелази дотримуються техніки безпеки на скеледромі та витримують повноцінне тренування, то можна без батьків, якщо ж ні – то з наглядом старших членів родини в залі.

Але вже з вересня цього року в дитячу секцію зі скелелазіння набиратимуть дітей з 10 років.

– Ми не ДЮСШ й не маємо технічних можливостей та кількості тренерів, щоб тренувати різновікові групи, – пояснює Євгенія Ткаченко.

Втім малеча зможе відвідувати зал та лазити на стенді разом з батьками або на індивідуальних тренування під наглядом інструктора.

Юні скелелази – учасники багатьох обласних та всеукраїнських змагань.

Серед вихованців гірського клубу – переможці та призери  регіональних та національних стартів. Зокрема, Дамір Мамонов у квітні цього року посів перше місце в Молодіжному чемпіонаті України зі скелелазіння серед школярів, який відбувався в Кременчуці, а вже 18 травня хлопець переміг у Молодіжному чемпіонаті Полтавської області зі скелелазіння.

Ще один вихованець, Северин Максим, став четвертим на Молодіжному чемпіонаті України серед школярів у Кременчуці.

Офіційно малеча може брати участь у національних стартах зі скелелазіння з десяти років, а в регіональних – з восьми років. Наразі в Полтаві є юні скелелази, які мають другий та перший юнацький розряди, та такі, які отримали третій та другий дорослий розряд.  

Для зовсім маленьких спортсменів, навіть подекуди з трьох років, організовують місцеві змагання й фестивалі. У таких спортивних заходах можуть брати участь усі охочі полтавці.

– Для молодших це просто свято, щоб долучити їх до скелелазіння, весело провести час. Адже спорт-спортом, але основне – здоровий спосіб життя, – каже тренерка. – Бо спорт великих досягнень – це вже трохи інша категорія, інший підхід, професійна робота. Дітям у більшості потрібна просто фізкультура.

Періодично тренери гірського клубу «Ірбіс» виїжджають зі своїми вихованцями на скелі чи в гори. Такі спортивно-тренувальні збори відбуваються в різних куточках України: узимку спортсмени роблять сходження на Говерлу та Петрос,  навесні, влітку та восени підкорюють скелі Южноукраїнська, Буцького каньйону, Хортицю та інші.

– Для успішного сходження на Говерлу починаємо протягом місяця – півтора до виїзду в гори більше уваги на тренуваннях надавати специфічній фізичній та психологічній підготовці дітей, адже найголовніше для гірського клубу «Ірбіс» та Полтавської обласної федерації альпінізму і скелелазіння – це безпека вихованців. Усі наші діти підготовлені, мають відповідне якісне спорядження, спеціальне взуття, одяг тощо, і, звісно, відповідну фізичну підготовку, щоб отримати якнайбільше задоволення від перебування в горах та на скелях, – говорить тренерка.

Пані Євгенія зазначає, що дуже хотілося б залучати до спорту більше людей.

– Нині в Полтаві на базі гірського клубу функціонують два невеликі скеледроми. Скелелазіння сьогодні представлене трьома видами: швидкість, складність та болдеринг. Швидкість – це яскраві, видовищні забіги спортсменів на 10 та 15 метрів угору. На жаль, у Полтаві сьогодні немає відповідного скеледрому для тренувань з цього виду. Складність – це досить складні траси, які проходять спортсмени з використанням нижнього страхування. Тренування зі складності проходять на нашому скеледромі «Ірбіс», що розташований у спортивному залі МНС, на зупинці «11-а школа», але лише у вихідні. Болдеринг – найцікавіший та найяскравіший вид скелелазіння – передбачає проходження дуже складних невеликих трас. Болдеринговий зал ON-SITE – на сьогодні головна спортивна база гірського клубу, де тренуються юні полтавці.

– Скелелазіння – це олімпійський вид спорту. Ми маємо мету побачити наших вихованців на Кубках світу та на Олімпіаді. Але для цього потрібен сучасний скеледром у Полтаві. Дуже сподіваємось, що керівництво міста та області, а, можливо, небайдужі меценати, нам у цьому посприяють, – говорить Євгенія.

Із 16 до 21-ї години щодня і дорослі, і малі можуть прийти полазити на скеледромі у приміщенні спортивного комплексу «Олімп» Полтавського університету економіки та торгівлі (вулиця Коваля, 3). Інший скеледром можна відвідати за адресою вулиця Маршала Бірюзова, 28.

Скелелазіння – це спорт поза віком.

– Цим видом спорту можна почати займатися в будь-якому віці, це не спортивна гімнастика чи балет, – каже тренерка. – Ти можеш прийти студентом або ж почати в 50 років. Обмежень за станом здоров’я практично немає.

Читайте також: Сила та грація: у Полтаві відбувся чемпіонат з черліденгу. ФОТО, ВІДЕО

Автор: Наталка Сіробаб

• #новини Полтави
• #спорт