Децентралізація на Полтавщині – чому одні об’єднуються і розвиваються, а інші вичікують

1. >
2. Суспільство >
3. Децентралізація на Полтавщині – чому одні об’єднуються і розвиваються, а інші вичікують

Чимало громад кошти з місцевого бюджету та субвенцію на розвиток інфраструктури спрямували на вирішення нагальних питань у соціальній сфері: будівництво дитмайданчиків, ремонт садків, шкіл тощо. На фото – дитячий майданчик в с. Кобелячок Пришибської ОТГ.

Про децентралізацію в Україні говорять ледь не щодня. Беруться про неї розповідати не лише експерти, а й політики, чиновники та депутати. Одна з найголовніших складових реформи децентралізації – створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Як розвиваються об’єднані територіальні громади Полтавщини, що стає на заваді формуванню та чи є кінець у добровільного об’єднання – про це та інше, ми поговорили з консультантами Полтавського регіонального відділення асоціації міст України (РВ АМУ).

ДОВІДКА «КОЛА»

Об’єднана територіальна громада – це коли кілька рад згуртовуються навколо однієї найбільш спроможної фінансово, кадрово, економічно тощо, яка стає центром ОТГ. У громадах, що ввійшли до неї, ліквідовують сільські ради.

Нині маємо 23 ОТГ на базі 78 рад. Із них 2 міські – Пирятинська та Глобинська, 6 селищних – Скороходівська, Шишацька, Семенівська, Решетилівська, Великобагачанська, Новогалещинська і 15 сільських– Білоцерківська, Клепачівська, Недогарківська, Омельницька, Піщанська, Пришибська, Покровсько-Багачанська, Знам’янська, Клепачівська, Засульська, Сергіївська, Великосорочинська, Дмитрівська, Сенчанська, Рокитянська громади.

– До складу цих ОТГ входять 324 населені пункти і в них проживає 162 тисячі населення. Без врахування міст обласного значення – це 25% населення області, – говорить Олександр Полупан, консультант із правових питань Полтавського РВ АМУ.

Найбільша серед усіх Засульська об’єднана територіальна громада, населення якої 18 833 особи (згідно з Перспективним планом формування територій громад Полтавської області – прим. авт.).
Нині вибори відбулися в 14 ОТГ області. Решта обиратиме голів та депутатів ради об’єднаної територіальної громади області 11 та 18 грудня, за винятком трьох громад – Сенчанської, Новогалещенської та Дмитрівської, яким Центральна виборча комісія відмовила у проведенні виборів, мотивувавши це відсутністю правових підстав. До складу цих громад входять населені пункти, що розташовані на території не одного, а кількох (суміжних) районів. Як зазначається у відповідній постанові Центральної виборочої комісії, згідно з законодавством України, спочатку необхідно внести зміни до меж суміжних адміністративно-територіальних одиниць. Це належить до повноважень Верховної Ради України.
За новими бюджетними правилами з усіх вищеперелічених тергромад живуть 12. Тому що на момент формування бюджету 2016 року відбулися вибори і повністю сформовані лише 12 ОТГ. Ще в двох вибори відбулися в березні, і громади сформували вже після прийняття Закону «Про державний бюджет України». Загалом, згідно з законодавством, новостворена об’єднана територіальна громада живе за тим бюджетом, який вона й мала до завершення бюджетного року. Із Нового року всі громади, в яких відбудуться вибори, вступлять у нові бюджетні відносини з державою.
В Україні на сьогодні 368 об’єднаних тергромад. За прогнозами Уряду, до Нового року ця цифра наблизиться до 400.

Як визначається центр об’єднаної територіальної громади?

Згідно з методикою, центром може бути нинішній районний центр, селище, що було колись районним центром, або населений пункт із розвинутою інфраструктурою. Зокрема, бажано, щоб у центрі громади було 100 дітей дошкільного віку, 250 учнів. Навколо центру, в радіусі 20 кілометрів по  дорожній мережі, утворюється об’єднана територіальна громада. Важливо, щоб об’єднана громада була спроможною фінансово, кадрово, економічно, аби вона могла надавати всі потрібні послуги населенню.

Як змінюється ресурсна база та бюджет ОТГ?

Об’єднана громада отримує додаткові фінансові та майнові ресурси. Найсуттєвіші з них:

– 60% податку на доходи фізичних осіб ( ПДФО).

–    25% екологічного податку.

–    5% акцизного податку з реалізації підакцизних товарів.

–    100% єдиного податку.

–    100% податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності.

–    100% податку на майно (нерухомість, транспорт, земля).

–    інші види доходів (кошти, отримані в процесі здійснення держзакупівель, різноманітні трансферти, власні надходження бюджетних установ тощо).

–    освітня та медична державні субвенції.

– Крім того, лише об’єднані територіальні громади отримують таку державну підтримку як субвенція на розвиток інфраструктури. Ця субвенція розподіляється відповідно до площі та кількості сільського населення в територіальних громадах, – пояснює Олександр Полупан. – Цього року в державному бюджеті на неї передбачено мільярд гривень. Частка Полтавської області – 57 мільйонів гривень на 12 об’єднаних громад.

Дані для інфографіки взяті із загальнонаціонального опитування "Визначення рівня обізнаності та ставлення населення до змін, які відбуваються або очікуються: в організації місцевого самоврядування, в системі надання публічних послуг та в інших сферах місцевого самоврядування" проведеного на замовлення Асоціації міст Українив рамках проекту USAID "Розробка курсу на зміцненя місцевого самоврядування (ПУЛЬС)"

Як використовують гроші, спрямовані на розвиток інфраструктури ОТГ?

Переважно об’єднані територіальні громади спрямовують гроші на ті проблеми, які не вирішували багато років. Це ремонт твердого дорожнього покриття, амбулаторій, ФАПів, будинків культури, придбання шкільних автобусів тощо.

Нині вже всі 12 ОГТ Полтавщини отримали субвенцію на розвиток інфраструктури та повністю або частково її освоїли.
Найперше, що береться до уваги під час формування бюджету, – це фінансова спроможність ОТГ. Вона визначається за рахунок того, чи дорівнює середній по території рівень ПДФО середньому по Україні. Якщо не відповідає, тоді громаді надається базова дотація, якщо перевищує – реверсна дотація або вилучення.

– Маємо таку картину нині: у трьох об’єднаних громадах йде вилучення коштів до державного бюджету, бо ПДФО в них перевищує 808 гривень, яка є середньою сумою по Україні. Це такі громади як Глобинська, Білоцерківська та Шишацька, – розповідає Анжеліка Саідова, консультант із бюджетних питань Полтавського РВ АМУ. – Найбільше вилучення в Глобинській ОТГ – 8 мільйонів гривень, у Шишацькій – два і в Білоцерківській – близько мільйона гривень. Ще з трьох об’єднаних територіальних громад кошти не вилучають, але вони не мають й базової дотації з держбюджету – це Піщанська, Покровсько-Багачанська і Омельницька тергромади. Інші три – Недогарківська, Пирятинська й Клепачівська – отримують базову дотацію з  державного бюджету. Найбільша дотація в Пирятинської міської ОТГ – 1 мільйон 400 тисяч гривень. Порівняно з загальним бюджетом цієї громади – майже 30 мільйонів гривень – це незначна сума.

– Фінансова децентралізація збільшила 2016-го власні доходи місцевих бюджетів об’єднаних громад більше ніж утричі – із 418 млн до 1,3 млрд гривень. Доходи на одного мешканця відповідної території у середньому підвищилися на 667 грн (з 288 до 955). Об’єднані громади запланували кошти на здійснення видатків розвитку обсягом 149 млн грн, зокрема на ремонт доріг, будівництво, благоустрій територій та ЖКГ– 93 млн грн, ремонт та реконструкцію закладів соціально-культурної сфери – 31 млн, – Геннадій Зубко, віце-прем’єр міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ.

Читайте також: На Полтавщині може з’явитися ще одна об’єднана громада

Що стає на заваді об’єднанню містам обласного значення?

 Об’єднана територіальна громада отримує статус міста обласного значення, вона переходить на прямі міжбюджетні відносини з державою, забирає до себе соціальну інфраструктуру і відповідну ресурсну базу.
– Міста обласного значення вже мають всі ці преференції. А створення об’єднаної територіальної громади з центром в місті обласного значення – це ще й вибори голови та ради. Голови, яких обрали лише трохи більше року тому, звісно, не зацікавлені у проведенні нових виборів, а, отже, і в створенні об’єднаної громади, – зауважив консультант із правових питань.
Крім того, міста обласного значення не бажають забирати до себе села, які значно бідніші за них і в яких треба буде утримувати соціальну інфраструктуру.

Чому люди бояться об’єднуватися?

Основне, що стає на заваді об’єднанню, – страх, що чергова реформа, ініційована державою, не буде доведена до кінця.
Серед головних пересторог можна виокремити й те, що люди бояться стати периферією. Побутує думка: не буде сільської ради, зникне село, не буде розвитку без власних грошей: зараз місцеві бюджети, завдяки бюджетній децентралізації, мають доволі непогані надходження. Часто селяни порівнюють процес створення ОТГ з укрупненням колгоспів за радянських часів. Тоді невеликі села та хутори почали занепадати, не вистачало кваліфікованих кадрів, які могли б ефективно управляти господарствами, що стали більшими в кілька разів.
Олександр Полупан говорить, що єдиний варіант розвінчати міфи та побороти страхи – роз’яснення, інформаційно-просвітницька робота, висвітлення успіхів уже створених ОТГ. Тому Асоціація міст України започаткувала всеукраїнську масштабну акцію «Децентралізаційний марафон» (розпочалася наприкінці червня, прим. авт.). Мета марафону – не лише стимулювати та активізувати процес об’єднання, а й інформувати мешканців сіл, міст і селищ  про переваги децентралізації, роз’яснювати алгоритм об’єднання, розповідати про перебіг реформи в країні, консультувати й допомагати готувати відповідні документи та проекти рішень тощо. До кінця року в Полтавській області заплановано здійснити 50 виїздів, нині консультанти побували вже в сорока громадах області.
– Ще один дієвий спосіб убезпечити себе від побоювань опинитися на периферії – записати «правила гри» щодо розподілу бюджетних асигнувань між центром ОТГ та населеними пунктами, що ввійшли до неї в статуті громади, – розповідає Олександр Анатолійович. – Крім того, під час створення об’єднаної територіальної громади, крім рішення про об’єднання, створюється такий документ як план організаційних заходів, в якому можуть бути розписані всі заходи, яких вживатиме територіальна громада протягом, наприклад, перших кількох років. Кожен населений пункт ОТГ отримує свою частину коштів із бюджету розвитку громади залежно від території та кількості населення.

Процес добровільного об’єднання територіальних громад закінчиться вже через рік?

У Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» недарма фігурує слово «добровільне». Згідно з ним, процес створення ОТГ не має термінів. Нагадаємо, закон був прийнятий 2014 року, 2015-го в нього внесли зміни. Об’єднані громади Полтавської області влітку-восени цього року святкували першу річницю з часу створення. Утім уже нині лунають заяви від урядовців та експертів про те, що 2017 рік, можливо, стане останнім для добровільного об’єднання громад. В’ячеслав Негода, перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, під час наради з координаторами регіональних Центрів розвитку місцевого самоврядування на початку листопада заявив:

–    Цілком можливо, що 2017 рік стане останнім для добровільного об’єднання громад. Наголошую, можливо.
Він зазначив, що з прийняттям Верховною Радою України законів, які врегулюють питання приєднання територіальних громад та питання зміни меж районів у процесі добровільного об’єднання громад, робота з об’єднання набере ще більших масштабів.
Експерт із питань реформи місцевого самоврядування Юрій Ганущак зазначив, що з прийняттям проекту закону щодо добровільного приєднання територіальних громад (№4772) буде пройдено рубікон реформи.
–    ЦВК розраховує на 550 нових громад 2017 року. Якщо додати вже створені громади – вийдемо десь на цифру 900… Це означає, що на листопад буде вирішене питання об’єднання громад. Це цілком можливо, бо дозрівання на місцях йде достатньо швидко. Звичайно, спротив є, але з прийняттям цього закону рубікон буде пройдений, – сказав Юрій Ганущак.
(Інформація взята з сайту «Децентралізація влади»).

Автор: Ольга Правденко

• #децентралізація