Олександр Мамай продовжує підтримувати дітей, які потребують особливої уваги
Бачити, як падає осіннє листя, вкриваючи місто золотою ковдрою, збирати його та підкидати високо-високо над своєю головою, відчуваючи на дотик кожен листочок, бродити в тому океані й чути його дзвінкий хруст під ногами – велике щастя. Більшість не надає цьому такого виняткового значення. А значення, справді, виняткове. Точно знає, що таке оті «щасливі миттєвості», уміє цінувати навіть найменші радощі малеча – юнаки та дівчата з Асоціації дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства. Бо щастя в простих речах.
Усі ці діти різні мають різні захоплення, уподобання, але мрії мають однакові: нічим не відрізнятись від інших. Шлях до здійснення цієї мрії тернистий та непростий. Кожен з них має величезний комплекс завдань, аби перемогти свою недугу. Уже не перший рік допомагає і продовжує допомагати дітям з інвалідністю повірити в себе і свої сили Олександр Мамай. Так, нещодавно майже 50 хлопчиків та дівчаток мали можливість пройти курси томатіс-терапії. Цьогоріч за програмою соціального захисту та соціального забезпечення міста Полтава «Турбота» на це виділили 300 тисяч гривень.
Терапія допомогла дітям поліпшити сприйняття всього, що чують, подолати труднощі адаптації у спілкуванні з оточуючими, заспокоїтись. Високі результати від терапії отримали діти з аутичними проявами поведінки та синдромом Дауна.
Найбільша радість для мам і тат, коли все добре у їхніх дітей. Батьки відзначають, що позитивні зрушення у малечі були помітні відразу. Організація постійних заходів, плюс підтримка увага та небайдужість – найкраща формула успіху. Поділитися історіями чергових перемог та подякувати за турботу Олександрові Мамаю до офісу «Совість України» завітали батьки діток, для яких організували томатіс-терапію.
– Донечка з великим задоволенням пройшли заняття з такої терапії. Метод Томатіса корисний для діток, із затримкою мовленнєвого розвитку, з аутичними проявами поведінки, із проблемами психомоторного розвитку тощо. Знаєте, позитивний результат помітний відразу, – розповіла Марина Кононенко, мама дівчинки Маші з синдромом Дауна і додала: – Такі аудіо-вокальні тренування поліпшують можливості центральної нервової системи сприймати та інтегрувати різноманітну сенсорну інформацію. Для людей, які не мають проблем зі здоров’ям, складно зрозуміти тих, хто їх має, відчути, як з тими проблемами живеться. Таке лікування вартісне, але ефективне й потрібне. Після такої терапії у словничку моєї донечки з’явилися нові слова – це велика радість для мене. Добре, коли поруч є ті, хто допомагає разом переступити через той соціальний бар’єр, де є «такі», а є – «інші».
Крок за кроком, з дрібних успіхів складаються великі перемоги. Нічого неможливого немає, якщо не опускати рук і впевнено йти до мети. Батьки виражають щиру вдячність за організацію постійних заходів та проектів, а найбільше за те, що не забувають про них, не зважаючи ні на що.
– Реабілітація наших дітей – це надзвичайно складний та тривалий процес. Аби досягти мінімальних результатів, треба постійно працювати з дитиною, щоб вона не втратила вже набутих навичок і отримувала нові. Це непросто фізично – це непросто морально. Складно, певно, зрозуміти, що для таких мам, як я, великим щастям є, коли дитина просто чує звуки природи, може слухати музику. З Олександром Мамаєм ми знайомі вже дуже давно. Дня нас це добрий друг родини. Для нашої дитини – добрий чарівник. На жаль, наше суспільство ще не готове прийняти у своє близьке оточення людину з інвалідністю. Так мало людей до наших дітей ставляться просто, як і до усіх інших. А ще менше тих, хто готовий допомогти. Інколи, достатньо звичайних слів: не турбуйтесь, усе буде гаразд, – наголосила мама Наталія Полюкович.
– Саме спілкування – найбільший рушій прогресу на шляху до одужання, поліпшення свого здоров’я, – переконаний Олександр Мамай. На його думку, завдяки налагодженню контактів з однолітками діти стають впевненішими у собі, сильнішими морально, знаходять друзів, з якими по життю завжди йти простіше. Тому перш за все будь-яка терапія, окрім реабілітації, – це згуртування дітей, можливість змінити їхню атмосферу, в якій вони перебувають.
– Більшість з цих дітей 90% свого часу проводить у своїх домівках. Їхнє спілкування – це спілкування з батьками, членами родин. Уявіть, наскільки їм хочеться поділитися своїми секретами з іншими однолітками, поговорити, провести разом час. Основна мета всіх заходів, які проводять для дітей з інвалідністю, – соціалізація. На жаль, є такі хвороби, які вилікувати неможливо. Але можливо у дитяче життя додати яскравих фарб. Маємо десятки прикладів, коли діти, зустрівшись в асоціації, стають найкращими друзями. Їх возять батьки одне до одного в гості, незважаючи на те, що живуть у різних кінцях нашого міста. Будь-яку проблему простіше вирішити разом, ніж поодинці, – переконаний Олександр Мамай.
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь