Комсомол – не компартія: як у Гадячі на Полтавщині оминули закон про декомунізацію

1. >
2. Суспільство >
3. Комсомол – не компартія: як у Гадячі на Полтавщині оминули закон про декомунізацію

Фото – www.memory.gov.ua

7 вулиць, 5 провулків і дві площі підлягали перейменуванню в Гадячі відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки».

Принаймні таку інформацію знаходимо в публікаціях за 2015-2016 рік без конкретного уточнення цих топонімів.

Частину старих назв усі змінили 2015-2016 року. Але й досі в Гадячі, що колись був резиденцією багатьох гетьманів України, залишаються вулиці, назви яких популяризують тоталітарний режим та безпосередньо пов’язані зі «світлим» комуністичним минулим.

Гадяцький міський голова: це зараз на другому місці

І досі в Гадячі є вулиці Комсомольська, Дзержинського, Крупської, Тельмана та інші, названі на честь інших діячів комуністичного режиму.

За роз’ясненням звернулися до Гадяцького міського голови Володимира Нестеренка.

– Наміри були. Ми перейменували вулицю 50 років Жовтня у вулицю Полтавську, площу 50 років Жовтня – у площу Миру, площу Революції – у Соборну, вулицю Леніна – у вул. Героїв Майдану, вулиця Комуністична стала вулицею Драгоманова, вулиця Карла Лібкнехта – Гетьманською. Так вирішила громада, а більше запиту такого не було, і побажання у мешканців, які проживають на цих вулицях, а ми робили опитування, – ніхто не виявив бажання перейменовувати вулиці, – пояснив Володимир Олександрович. – Наразі немає такої необхідності, щоб зараз розбурхувати (збурювати) громадськість.

Володимир Нестеренко наводить ще один аргумент не перейменовувати вулиці – це завдає незручностей підприємцям. Інша причина – на деяких вуличках живуть лише кілька осіб.

– Як воно на задвірках імперії – на вуличці живуть 5 пенсіонерів. Якби воно стояло нагально те питання, що інакше ніяк і все. А зараз у нас питання децентралізації основне, наповнення бюджету, виконання програми соціально-економічного розвитку міста, забезпечення шкіл і садків. А це зараз на другому місці, – резюмував очільник Гадяча.

До теми: Міського голову з Полтавщини нагородив Президент

Що говорить закон про декомунізацію

Гадяцький міський голова у розмові зазначив, що перейменували «найбільш комуністичні» назви, а ті, що більш «лояльні» вирішили не чіпати.

– Дзержинського – є, Тельмана вулиця – є. Але вулиця Тельмана не підпадає під закон про декомунізацію. Закон стосується тільки комуністичної партії Радянського Союзу. Комуністичної партії Німеччини, секретарем якої був Тельман, в законі немає, як і комуністичних лідерів інших держав з комуністичним чи соціалістичним режимом, – долучився до трактування закону Григорій Сафонов, секретар Гадяцької міської ради. – Тепер, вулиця Комсомольська. У законі немає стосовно ленінського комсомолу (комсомол – Всесоюзний Ленінський комуністичний союз молоді, – прим авт.) ніяких пунктів, тільки компартія, тільки лідери виконкому.

Нормами закону 2015 року визначений перелік назв та осіб, які підлягають декомунізації. У розгорнутому списку, складеному Українським інститутом національної пам’яті, бачимо понад півтисячі «заборонених» імен осіб, на честь яких і досі названі вулиці в місті: Крупської, Дзержинського, Тельмана, Свердлова, Калініна, Чапаєва. Те саме і з вулицею Комсомольською.

Немає двозначності й у частині закону про обов’язковість перейменування топонімів:

– Якщо назва підпадає під дію Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки», вона має бути обов’язково змінена. Закон тут не передбачає жодних винятків. Ані збори громадськості, ані орган місцевого самоврядування не може своїм рішенням таку назву залишити. Це буде порушенням закону. А відтак – відповідальність, згідно з чинним законодавством, аж до кримінальної (статті 4361 Кримінального кодексу України). Натомість місцева громада має цілковиту свободу у виборі будь-якої нової назви замість комуністичної або ж може повернути історичну. Це абсолютне право жителів села або міста. Однак у новій назві також не може бути пропаганди тоталітарних режимів або їхніх діячів. Отже, не може бути предметом обговорення «перейменовувати чи не перейменовувати» назву, що пов’язана з пропагандою тоталітарного режиму. Предметом громадського обговорення може бути тільки питання вибору нової назви, – роз’яснили в Українському інституті національної пам’яті.

Гадяч – єдине місто в області з неперейменованими вулицями

Законом прописаний механізм дій для того випадку, коли місцеве самоврядування не бере на себе відповідальність і не перейменовує вулиці. Це може зробити облдержадміністрація. Це відбулося й на Полтавщині в травні 2016 року.

Тоді низка місцевих голів не хотіла брати на себе відповідальність за ухвалення непопулярного рішення. Адже не таємниця, що перейменування вулиць і населених пунктів громадяни не завжди сприймали позитивно. Така ситуація склалася, наприклад, коли Олександр Мамай, колишній очільник Полтави, відмовився перейменовувати топоніми в місті.

– Ми просили надати інформацію про наявність у населених пунктах вулиць, які підлягають перейменуванню. Відповідно до отриманої нами інформації від органів місцевого самоврядування, рішенням голови Полтавської ОДА від 20 травня 2016 року водночас дали нові назви 367 вулицям на Полтавщині і 125 топонімів у Полтаві. На цьому повноваження ОДА були вичерпані, – розповів Олександр Отич, заступник начальника управління – начальник відділу комунікацій з громадськими об’єднаннями управління з питань внутрішньої політики Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА.

Листи про отримання інформації надсилали тоді й у Гадяч. На що отримали відповідь – не перейменованих вулиць у місті немає. В облдержадміністрації до списку внесли лише одну вулицю – 50 років Жовтня, що перейменували на Полтавську.

Лише згодом в ОДА надійшов лист від місцевого мешканця Гадяча, в якому той зазначив – декомунізація не завершилася, у місті й досі є вулиці зі старими назвами, які мали б декомунізувати.

– Ми надсилали листи в Гадяч, просили перейменувати вулиці. Таких звернень, зокрема, за підписом голови ОДА, було щонайменше три. Ніякої реакції немає, жодних відповідей, – зазначив Олександр Отич.

За словами посадовця, було звернення й у поліцію з проханням притягти до відповідальності за порушення закону про декомунізацію відповідальних осіб у органах місцевого самоврядування. На що отримали відповідь – справу не порушували через відсутність складу злочину.

У Полтавській ОДА зазначили, що Гадяч, за їхньою інформацією, останній населений пункт області, де залишилися комуністичні назви вулиць.

Можна звернутися в поліцію, а можна й одразу до суду

Богдан Короленко, начальник відділу аналізу регіональних особливостей та політики національних меншин Українського інституту національної пам’яті, прокоментував:

– Передбачена кримінальна відповідальність, бо це може бути потрактовано, як популяризація комуністичного тоталітарного режиму. Це питання до органів місцевого самоврядування. Якщо ж вони не виконали закон, рішення про перейменування мали приймати облдержадміністрації, бо вулиця Дзержинського – це надто очевидно, щоб вона не була перейменована. На жаль, вимушені констатувати, що часто Нацполіція порушує кримінальну справу за фактом звернення, проводить опитування сільського голови, наприклад, і закриває справу за відсутністю складу злочину, оскільки не малася на увазі пропаганда комуністичного режиму, не вистачало коштів у бюджеті тощо. Але завдання поліції все ж відкрити кримінальне провадження, оскільки зараз вже 2019 рік, і є свідчення порушення і саботажу Закону України.

За даними УІНП, в Україні випадки невиконання закону про декомунізацію не поодинокі, рахунок іде на десятки. Але за всіма зверненнями до правоохоронних органів в Інституті отримували відповідь – справу закрито. Про випадки притягнення конкретних посадових осіб до відповідальності невідомо.

В обласному управлінні поліції конкретний випадок із перейменуванням вулиць у Гадячі не взялися коментувати.

– Будь-який громадянин може звернутися до суду для судового зобов’язання виконати вимоги закону. У такому випадку суд зобов’яже органи місцевого самоврядування привести у відповідність до закону ті питання, які не виконані по закону. Тобто не обов’язково це повинне бути одразу звернення в поліцію. Якщо орган місцевого самоврядування не виконає ухвалу суду, то тоді вже є кримінальна відповідальність і за це, – пояснив Юрій Сулаєв, речник обласної поліції.

Нагадаємо, що на Полтавщині це не єдиний випадок недотримання закону про декомунізацію. Наприклад, на початку осені пам’ятник лідеру комуністичного режиму Михайлу Калініну виявили у селі Байрак Диканського району. А влітку в Зінькові виявили приймальню «недозабороненої» компартії.

Автор: Ольга Матвієнко

• #декомунізація
• #Гадяч