Рух «Дій з нами» у Полтаві: Найбільше місцеві князьки бояться національного розголосу

06 березня 2019, 12:00   0
«Дій з нами»: Юрій Гусєв, Микола Давидюк, Сергій Лещенко, Марія Барабаш. Фото - зі сторінки руху.

5 березня до Полтави приїхали лідери руху «Дій з нами». За кандидата у Президенти як і обіцяли – не агітували, натомість пропонували розповідати про проблеми.

Хто приїхав до Полтави?

«Дій з нами» – це група депутатів-єврооптимістів, чиновників, бізнесменів, які об’єднались у громадсько-політичний рух і тепер їздять по країні з меседжем: «Як зробити так, щоб у Верховній раді було більше порядних людей, а еліти, які 27 років нас обкрадають, пішли за бортом великої політики».
До Полтави приїхали:
Сергій Лещенко – нардеп, член Комітету з питань запобігання і протидії корупції.
Юрій Гусєв – заступник Міністра оборони в 2015-2016 роках.
Марія Барабаш – співзасновниця спілки українських підприємців, що об’єднує понад 700 компаній, інвестиційний банкір.
Микола Давидюк – політолог, засновник форуму нових політичних лідерів.


Які теми підняли – читайте підбірку цитат від «Коло».

Про корупцію в «Укроборонпромі» і Президента

Сергій Лещенко: Для багатьох це стало відкриттям, бо 5 років про корупцію в армії майже нічого не казали. Те, що воно викрилось, дуже добре, погано – що за місяць до зміни влади. Я думаю, що за таке треба платити не тільки посадою, а й свободою. Про те, що наш Президент нечистий на руку, я казав навіть гучніше за інших. Не уявляю, як він може обратись на другий термін.

Чим голосувати – серцем чи граблями?

Сергій Лещенко: Пам’ятаєте гасло, яке було популярне 10 років тому – «Голосуй серцем». Мені здається, що голосувати серцем – дуже погано, бо ти голосуєш емоцією: красива жінка, гарна зачіска, на Лесю Українку схожа – чому б не проголосувати. Інший варіант – показували вила чи граблі «уууу, скотиняки» – не треба нам таке, треба розумом голосувати за політиків, про яких ми знаємо: і чим займались, і що будуть залучати нормальних людей до себе. Але я не знаю хто стане Президентом, залишилось 3 тижні, багато що може помінятись, бо ці вибори непередбачувані, ніхто не може спрогнозувати результат.

Про ритуал відкликання депутатів

Микола Давидюк: Воно звучить як відклик депутата за народною ініціативою, але по факту – відклик за бажанням партійного боса і це ненормально. Люди часто мені кажуть – як зробити, щоб депутата, який нічого не робить, відкликати? Я відповідаю: не вірте, що відкличете, ви голосуєте – у вас одноразовий «постріл», 1 куля без права на помилку. У суспільстві є міфи, які культивуються і один з них – відкликання депутатів. Я цю норму не підтримав. Думаю, що до наступних місцевих виборів її не буде, бо вона не справила ефекту і не мала впливу на старанність депутатів. Треба систему міняти, а не формально-ритуальні речі виконувати.

Про армію і «совок»

Юрій Гусєв: У чому основна відмінність радянської армії від натівської? У радянській не було усвідомлення цінності людського життя, треба було рятувати зброю, а ти мав померти на полі бою і «баби еще нарожают». У натівській армії головний – солдат на передовій. Його треба захистити, нагодувати, оснастити найкращим. Зараз у армію зайшло ціле покоління українських офіцерів, які не проходили радянську школу, вони є у керівництві, вони проходили натівські школи, сьогоднішня армія дуже відрізняється від того, що було у 2014. Я був на фронті десятки разів і завжди залишав свій телефон бійцям, мені дзвонили і я знав, що видаються берци не того розміру і шоломи часів Другої світової війни. Повірте, зміни відбуваються. Ми трансформуємо армію «на марші», те, що ми зробили зараз – інші натівські армії не робили за 5 років.

Про корупційний скандал у Полтавській облдержадміністрації

Сергій Лещенко: Ви недооцінюєте резонанс, який відбувся по усій країні через Полтавську ОДА. Губернатора та його заступника – двоглавого орла: БПП і Народний фронт, спіймали на гарячому. Мені здається, це уже певний ступінь деградації – мерседеси, макбуки, телефони – беруть і не соромляться, навіть не думають, що телефон – це гірше ніж мічена купюра, його легко можна відстежити. Раніше ми б про це поговорили, поплювали б у дзеркало. Зараз же не думаю, що справа так просто замнеться, надто вже прямолінійна корупція.

Про публічність корупції

Микола Давидюк: Найбільше місцеві князьки бояться національного розголосу. Бо тоді вартість вирішення питання для них у Києві буде у десятки разів дорожча. Тому мало просто іти голосувати, треба іти і самим обиратись, допомагати партіям – бути спостерігачем на дільниці та набити морду сусіду, який бере гречку і продає голос.
Голос з залу: Беріть гречку, а голосуйте по совісті!
Микола Давидюк: Ні, яка ж тоді совість? Не треба вважати, що гречка – це гроші, які кандидат уже вкрав, ні, це наші гроші, які будуть украдені.

Про «дивну поведінка СБУ», скраплений газ і як повертається Медведчук

Сергій Лещенко: Минулого року СБУ почало дуже дивно поводити себе стосовно бізнесу по скрапленому газу для авто. На майже 20 українських компаній було відкрито справи про фінансування тероризму. З них 2 полтавських: «Надєжда» і «Автотранс». Їм вміняли фінансування тероризму, вибухівку у вагонах і отруйні речовини у цистернах, вони не могли ні розмитнити, ні завезти свій товар у країну. Коли ми почали з’ясовувати, чому був наїзд, виявилось, що ринок газу дуже сподобався Медвечуку і поки 3 місяці товар інших компаній стояв, він зайшов на ринок. Ми ці підприємства захищали, ходили до віце-прем’єра Кубіва, виступали у Парламенті, зрештою цистерни відпустили. Отак за допомогою СБУ заходять у бізнес, наживають гроші, фінансують медіа, і через півроку Медведчук буде у парламенті, хоча я думав, що у 2015 році ми з ним попрощались назавжди...


Про середи і п’ятниці у Верховній раді

Сергій Лещенко: Цей парламент уже ні на що не спроможний. Раніше п’ятниця була днем, коли тільки я і ще кілька депутатів лишались і виступали у розділі «Різне». Але зараз уже і в середу немає роботи, і у вівторок – бо усі пішли агітувати. Уточню – цей тиждень, коли я приїхав до вас, не парламентський, це тиждень роботи з виборцями.


Про залучення бізнесу у розвиток технічної освіти

Марія Барабаш: Ми бачимо жалюгідний стан технічної освіти в Україні. Моя думка – треба звертатись напряму до підприємців – щоб вони створювали академії, спеціальності, корпоративні університети. Є компанії, які уже зараз створюють свої школи бізнесу, технічні спеціальності, спонсорують факультети. Але для цього потрібне звернення громади.

Про ДТП, у якому загинув школяр Артем Левченко

Сергій Лещенко: Ми направляли на Генпрокурора Юрія Луценка звернення і маємо відповідь, датовану 21 лютого про те, що розслідування триває і вони повідомлять про результат. Це проміжна відповідь і, звісно, відписка мене не задовольнить. Сподіваюсь, що отримаю і іншу відповідь, де уже буде йти мова про обвинувачення.

Про полтавську антикорупційну суддю

Сергій Лещенко: Я б хотів, щоб пані Лариса Гольник була у антикорупційному суді, її історія – про те, як система вчиняє розправу над людиною, що з нею бореться.

Про транспортну проблему в Полтаві

Сергій Лещенко: Знизили вартість проїзду і народ не задоволений – це унікальна ситуація. Але, якщо разом з тим перевізники прибрали половину транспорту на маршрутах  – питання серйозне, не знаю, правда, чи може депутат Верховної Ради щось вказувати депутатам міської ради у транспортних питаннях, але як третя сторона можу спробувати допомогти.

Замість епілогу

Сергій Лещенко: Сьогодні у Полтаві ходив на базар – було непросте спілкування, люди бачать «живого нардепа» – і уже ніхто не буде з’ясовувати, хороший ти чи поганий, чим займався – якщо депутат, отримуй порцію претензій. І сварили мене, і посилали – я це терпів, бо я маю знати, що люди думають про владу: побачив депутата – скажи йому в лице все, що хочеш. Я наслухався сьогодні…

Автор: Тетяна Цирульник

Суспільство 06 березня 2019, 12:00

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції