Виставка про не жіночу справу та 6 тез про фемінізм: у Полтаві відбулася зустріч із гендерною експерткою. ФОТО
Не жіноча справа та чому не варто боятися фемінізму – у Полтаві сьогодні, 27 травня, відбулася зустріч-дискусія із Тамарою Марценюк, кандидаткою соціологічних наук, доценткою кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія», гендерною експерткою Української Гельсінської спілки з прав людини. Вона презентувала свою книгу «Чому не варто боятися фемінізму», проект із інтерв’ю «Безстрашні: вони творять фемінізм в Україні». Зустріч відбулася у приміщенні Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка.
В університеті, до слова, можна переглянути фотовиставку, облаштовану як презентація конкурсу листівок «Не жіноча справа». Мета виставки – показати, що попри формальне скасування наказу, на практиці не всі професії ще доступні українським жінкам.
Тамара Марценюк розповідала студентам та тим, хто зацікавився заходом (вхід був безкоштовним для усіх) про те, що таке насправді фемінізм, які є хвилі фемінізму; пояснила, що таке ліберальний, а що таке радикальний фемінізм; говорила про те, наскільки є важливою видимість жінки у професії, а відтак, важливо використовувати фемінітиви. Крім того, говорили і про те, чи поєднуваний фемінізм із націоналізмом.
«Коло» записало кілька тез із дискусії, сказані Тамарою Марценюк.
1. «Хто підтримує ідею рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, і вважає, що жінка –теж людина? Якщо ви визнаєте, що жінка теж людина, вітаю – ви феміністка/фемініст у найпоширенішому розумінні».
2. «Біблія фемінізму – праця Симони де Бовуар «Друга стать». Якщо вас цікавить фахові філософські знання, ця книга обов’язкова до прочитання».
3. «Частіше феміністки (авторки) мають до чоловіків мінімальні претензії. Тобто звертаються до жінок. Щоб жінки мали критичні вимоги до чоловіка».
4. «У радянські часи усі жінки були інтегровані до ринку праці. Тобто держава використовує жінок як резервну армію праці. Жінки працювали повний робочий день, були відповідальні за сферу догляду за дітьми, були активістками, три в одному. І у радянські часи був такий стиль супержінки, яка сама все може. Жінки не завжди делегували обов’язки».
5. «Якщо вагаєтеся стосовно того, що варто робити чи ні (у поведінці із протилежною статтю, наприклад, цілувати руку незнайомій жінці при привітанні, – прим. авт.) використовуйте систему дзеркала».
6. «Пралка не вмикається статевими органами. Борщ не вариться статевими органами. Дуже мало у світі робіт, які можуть робити лише чоловіки чи лише жінки» (мова про запліднення та народження дитини відповідно – прим. авт.).
До теми: Жінка в професії, або Чи треба боятися фемінітивів
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь