Агроексперт Алекс Ліссітса в Полтаві: «В усьому світі земля – це товар, який купують і продають»

1. >
2. Суспільство >
3. Агроексперт Алекс Ліссітса в Полтаві: «В усьому світі земля – це товар, який купують і продають»

У суботу, 6 липня, до Полтави з робочим візитом завітав президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», генеральний директор компанії ІМК Алекс Ліссітса. Цього дня він зустрівся з викладачами й студентами аграрної академії, а також із представниками ЗМІ.

Довідка «Кола»
Алекс Ліссітса – український громадський діяч, провідний фахівець аграрного та харчового секторів економіки. Деякий час навчався та працював у Німеччині. Повернувшись до України, створив «Український клуб аграрного бізнесу», пізніше – очолив компанію ІМК.
Зараз це підприємство котирується на Варшавській фондовій біржі, обробляє 123,9 тисячі землі на Полтавщині, Сумщині та Чернігівщині, має елеваторні потужності 550 тисяч тонн. Алекс Ліссітса регулярно коментує ситуацію на аграрному та харчовому ринках України для провідних вітчизняних та світових ЗМІ. Він автор понад 40 наукових публікацій українською, німецькою, англійською та російською мовами. Також є автором підручника для студентів «50 запитань і відповідей про агрополітику». Дивне як для українця прізвище пан Ліссітса має через особливості оформлення закордонних паспортів, адже він виїжджав з країни ще в радянські часи й тоді транслітерували з російської на французьку мову. Коли ж повертався назад, виникли перипетії з транслітерацією та, відповідно, з документами. Тож агроексперту довелося залишити єдиний можливий варіант імені та прізвища, щоб англійською це читалося не надто складно.

Ринок землі в Україні треба відкривати, зазначив пан Ліссітса на зустрічі зі ЗМІ. Те, що в усьому світі землю вважають товаром, який купують і продають, – беззаперечний факт. Тож треба дати можливість власникам паїв їх продати, якщо вони цього хочуть.

Питання ринку землі в Україні наскільки заполітизоване, що вийшло за межі нормальної дискусії та перетворилося на лозунги на кшталт «Рятуємо землю!», «Не дамо вкрасти», вважає агроексперт. Але додає, що треба продумати всі інструменти цих дій.

– Такі інструменти ще три роки тому напрацювала робоча група консолідованими зусиллями всіх учасників ринку, зокрема й профільною асоціацією фермерів під керівництвом Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. І їх важливо не помножити на нуль, а якнайшвидше втілити в життя новому парламенту, – зауважив президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Думка, що всю землю розкуплять іноземці, досить хибна, вважає пан Ліссітса, і нам треба боятися не китайців, а місцевих ідіотів та популістів, адже ринок землі не може бути самоціллю. Ринок землі – це інструмент у досягненні агрополітичної мети країни, каже агроексперт.

На думку пана Ліссітси, децентралізація – це одна з найважливіших реформ Уряду за останні роки, і без її завершення українському селу буде досить складно. Адже завдяки законодавчим змінам гроші залишаються в місцевих бюджетах.

– Якщо голова громади порядний, чесний, відповідальний і розпоряджається коштами правильно, то в таких ОТГ є сучасні центри надання послуг, там ремонтують школи, є конкуренція за бізнес, немає спекуляції та хабарництва на землі. Я бачив громаду, де люди отримують 30-45 тисяч і, відповідно, тримаються за це місце, – каже Алекс Ліссітса. – Як на мене, реформа справді важлива. Але її перекреслити можна одним ухваленням нового бюджету, де просто заберуть кошти з місцевих бюджетів.

На думку агроексперта, потрібно найближчим часом внести зміни до Конституції та ліквідувати райдержадміністрації та оптимізувати роботу ОДА, адже зараз відбувається дублювання повноважень в цих організаціях та ОТГ.

– Треба завершувати цю реформу. І я маю надію, що в новому парламенті знайдуться конструктивні політичні сили, які допоможуть це зробити, – резюмував Алекс Ліссітса.

Для розвитку агробізнесу в Україні важлива також і вдала освітня реформа, адже за останні 25 років як вища, так і професійно-технічна освіта значно деформувалися.

– Сьогодні висококваліфіковані спеціалісти в агросекторі після закінчення вишу отримують менше, аніж слюсарі. Це зумовлено тим, що в професійну освіту не вкладали кошти. Зараз дуже складно знайти молодих людей, які готові, до прикладу, працювати на новітній техніці в полі, – каже пан Ліссітса.

Він пропонує налагодити приватно-державне партнерство й зазначає, що бізнес може взяти професійну освіту під свою опіку.

– Минулого року 16 агрокомпаній започаткували проект «Агрокебети». Він має на меті повністю реформувати аграрну освіту. Ми хочемо зробити її більш прикладною та орієнтованою на бізнес. По суті, ми самі написали навчальний план. 50 студентів розпочинають навчання в Києві на базі Національного університету біоресурсів. До кожного приставлять ментора від агробізнесу, щоб вони потім могли відразу прийти в підприємство й працювати, – розповідає агроексперт.

Наступного року до цієї ініціативи планують долучити й Полтаву. Можливості такої співпраці в суботу обговорювали в агарній академії.

 – Але нам потрібні певні гарантії від держави. Якщо ми будемо туди інвестувати, купувати нову техніку, то ми б не хотіли, щоб прийшла нова влада й це забрала. Тому, очевидно, нам потрібно знайти якісь інструменти, де бізнес влада та освіта співпрацюватимуть, – зазначає генеральний директор компанії ІМК.

Позитивні зміни в агробізнесі мають збільшити привабливість України для іноземних інвесторів, переконаний агроексперт.

– Для бізнесу потрібні конкретні зрозумілі, прогнозовані умови на якийсь період часу. Якщо в нас за останні п’ять років шість разів змінювалася система оподаткування, то, звісно, складно в таких умовах створити якусь фінансову модель. Її створюють на 5-7 років, отримують певні кошти на це й очікують, що інвестиції повернуться бізнесу знову, – каже Алекс Ліссітса.

Він вважає, що нормальний посил для інвестора – послідовна державна політика для кожної галузі, а в нашій аграрній галузі залишилося багато пережитків радянських часів.

Автор: Наталка Сіробаб