Новий районний поділ Полтавщини: чого бояться голови ОТГ? ІНФОГРАФІКА

1. >
2. Суспільство >
3. Новий районний поділ Полтавщини: чого бояться голови ОТГ? ІНФОГРАФІКА

З дискусіями, емоціями та питаннями адресованими до Офісу президента – так у Полтаві вчора, 17 вересня, обговорювали скорочення районів області з 25 до 4.

У Полтавському центрі розвитку місцевого самоврядування (ЦМРС) зібралися експерти та голови об’єднаних територіальних громад Полтавщини для громадського обговорення пропозицій з удосконалення адміністративно-територіального устрою (АТУ) субрегіонального рівня Полтавської області. Нагадаємо, з 2019 року стартував наступний етап змін адміністративно-територіального устрою – створення субрегіонального (районного) рівня. Запропонований Міністерством регіонального розвитку формат такого рівня для Полтавщини передбачає створення на території області 4 округів, що фактично повністю відповідають Госпітальним округам: Східний госпітальний округ – Полтавський район, Південний – Кременчуцький, Західний – Лубенський, Північний – Миргородський. Одна з умов створення такого округу – проживання на його території 150 тисяч осіб.

Полтавська обласна державна адміністрація провела широке обговорення щодо нового районного поділу Полтавської області на місцях. Дискусії були жвавими, але конкретних пропозицій, окрім створити ще п’ятий, Пирятинський район, не було.

Зараз повноваження та функції в межах одного й того ж району дублюються різними інституціями влади. Неефективно витрачаються кошти РДА та відповідних місцевих (районних) бюджетів на утримання управлінського апарату.

– В Україні з 490 районів буде зроблено 102. У Полтавській області з 503 рад планується створити від 56 до 70 об’єднаних територіальних громад, які будуть сільськими, селищними, міськими радами нового зразка. З 25 районів планується створити 4 райони з центрами в містах Полтава, Кременчук, Лубни та Миргород, – говорить Олександр Ісип, радник Полтавського ЦМРС. – Що зі старих районів передаватиметься на нові? Музичні школи, спортзали, бібліотеки, школи заберуть громади (ОТГ). Але, наприклад, є й приміщення охорони здоров’я. Чи отримають їх громади, чи будуть створюватися районні ради, на які перейде частина ПДФО (податок на доходи фізичних осіб – прим. авт.), але не 60, а, наприклад 45 чи 50 % на їхнє утримання чи віддадуть ці приміщення в комунальну власність області – ще під питанням. Новий районний поділ на житті громадян позначиться тільки позитивно, адміністративні послуги громадяни будуть отримувати на рівні громад, а система ЦОВВ та інших державних органів, врешті-решт з часом мають бути під лаштовані під новий АТУ.

Також він зазначив, що нині в Полтавській області вже функціонує 48 ОТГ. Важливо, щоб межі нових районів йшли сам по об’єднаних територіальних громадах.

Загалом, новий районний поділ має на меті упорядкувати систему органів влади – як виконавчої, так і місцевого самоврядування, на відповідній території для ефективного забезпечення ними відповідного просторового соціально-економічного розвитку.

Проте з такою думкою не погоджуються представники об’єднаних громад.

Юрій Шинкарчук, заступник голови Решетилівської ОТГ зауважив, що не зрозуміло, яким чином будуть управлятися нові райони, які функції він матиме?

– Якщо повноваження та функції об’єднаних громад базового рівню – це буде 90%, то в мене питання: а навіщо нам тоді район? Може він просто буде виконувати функції представницькі? Тобто виходить, ми створюємо цим самим протистояння, навіщо нам ця надбудова для громад базового рівня? Що ми самі не можемо управляти базовою територією, крім того маємо вже й так великий досвід. – каже Юрій Шинкарчук. – Найбільше в мене виникає питань до району – що це буде? Візьмемо на прикладі Полтави, яка буде центром, куди увійде й Решетилівський район. Якщо брати по площі і представництву чисельності, то тоді питання – хто буде від нас – 0,5 депутата, хто представлятиме інтереси нашої громади? Всі повноваження і позитивні рішення йтимуть на інтереси мешканців Полтави. Я погоджуюся з поділом на 4 райони, але не зрозумілі повноваження, тому вважаю, що в кожному районі повинен бути префект, який представлятиме інтереси базових громад.

Надзвичайно емоційним був виступ Олександри Шереметьєвої, голови Омельницької ОТГ:

– Нас у першу чергу цікавить скільки та які громади входитимуть в райони. Для чого нам райони? Ми з 2015 року напрацювали механізми співпраці з обласними департаментами. Чому ми повинні гроші витрачати на райони? Їх і близько не повинно бути – і чотирьох. Потім, вибачте мені, чим Омельницька ОТГ гірше Горішньоплавнінської ОТГ чи Кременчуцької ОТГ. У мене що розуму менше, ніж у керівництва міста, яке буде об’єднаною територіальною громадою й матиме ще район? Хтось же повинен це бачити на рівні держави. Я не заперечую, що потрібен префект, але це повинен бути префект з юридичним відділом, а нам «пудрять мозги» про районний рівень – він нам не потрібен! Це буде такий конфлікт, який ви не уявляєте. Тому моя думка – районний рівень нам і дарма не потрібен, ми повинні співпрацювати лише з областю.

Василь Компанієць, заступник голови Піщанської ОТГ, зауважив, що нині чомусь представники об’єднаних громад опинилися поза процесом подальшого розвитку реформи АТУ.

Крім того голови ОТГ зазначили, що невідомо не лише, які функції будуть у нової районної влади, а й які повноваження матиме префект, враховуючи, що й досі не внесені відповідні зміни до Конституції та немає законодавчих актів, які регулюють його діяльність.

– А чи не буде це людина (префект), яка просто без всяких пояснень буде гальмувати рішення громади: це порушення – «тормознули». Ви знаєте, що в Києві хочуть в кожну об’єднану громаду призначити органом виконавчої влади керуючого справами – комісара, який буде дивитися за дотриманням всього. А депутати тоді навіщо? – сказав Олександр Тутка, голова Шишацької об’єднаної громади.

ОПТИМАЛЬНА МОДЕЛЬ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ СУБРЕГІОНАЛЬНОГО РІВНЯ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ НА ОСНОВІ ПОЄДАННЯ ЕКСПЕРТНОЇ РОЗРОБКИ І.Б. КОЛІУШКА, МІНРЕГІОНУ ТА ПОДІЛУ РАЙОНІВ ЗА ГОСПІТАЛЬНИМИ ОКРУГАМИ (таблиця надана Полтавським ЦРМС)

Адміністративно-територіальні одиниці	Кількість населення, осіб	% від загальної чисельності населення області	Площа, тис. км2	% від загальної площі області	Віддаленість від центру (шляхами), км
Полтавська область	1394183	100	28,75	100	х
ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОН :	597,7	41,6	9158,6	32	х
м. ПОЛТАВА - центр	287,6		103,0 км²		центр
ПОЛТАВСЬКИЙ	68,1		1300 км²		х
НОВОСАНЖАРСЬКИЙ	33,1		1300 км²		75
ЧУТІВСЬКИЙ	22,1		900 км²		63
МАШІВСЬКИЙ	18,8		900 км2		51
КАРЛІВСЬКИЙ	32,7		900 км²		70
КОТЕЛЕВСЬКИЙ	19,1		800 км²		67
ДИКАНСЬКИЙ	18,2		700 км²		30
РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ	25,5		1000 км2		41
ЗІНЬКІВСЬКИЙ	33,1		1 400 км²		81
КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОН:	397,6	27,7	6137,9	21,4	х
м. КРЕМЕНЧУК - центр	219,5		92 км²		х
м. ГОРІШНІ ПЛАВНІ	53,5		110,9 км²		21
КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ	39, 0		1200 км²		х
ГЛОБИНСЬКИЙ	41,6		2 500 км²		60
КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ	18,5		0,9 тыс. кв. км. (92,7 тыс. га)		40
КОБЕЛЯЦЬКИЙ	40,4		1800 км²		96
ЛУБЕНСЬКИЙ РАЙОН:	223,1	15,5	6816,9	23,8	х
м. ЛУБНИ - центр	45,1		45,6 км²		центр
ЛУБЕНСЬКИЙ	30,5		1420 км2		х
СЕМЕНІВСЬКИЙ	23,9		1300 км²		83
ГРЕБІНКІВСЬКИЙ	21,7		600 км²		47
ЧОРНУХИНСЬКИЙ	10,7		700 км²		79(44)
ХОРОЛЬСЬКИЙ	32,9		1000 км²		40
ОРЖИЦЬКИЙ	22,9		1000 км²		53
ПИРЯТИНСЬКИЙ	30,4		860 км²		70
МИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОН:	219,2	15,2	6542,5	22,8	х
М. МИРГОРОД – центр	39,4		19 км²		центр
МИРГОРОДСЬКИЙ	30,0		1600 км²		х
ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ	23,7		1000 км²		68
ГАДЯЦЬКИЙ	27,8		1600 км²		82
ЛОХВИЦЬКИЙ	40,9		1300 км2		68
ШИШАЦЬКИЙ	19,6		800 км²		48
М. ГАДЯЧ	23,5		17,78 км²		74

На пропозицію, Олександра Тутки учасники круглого столу напрацювали питання та пропозиції, які передали в Кабмін та Офіс президента України. Адже питань нині значно більше, ніж відповідей на них.

Читайте також: Із цирком, але без червоно-чорного стягу та пам’ятника Петлюрі: депутати вкотре не підтримали ряд проектів рішень

Автор: Ольга Правденко

• #децентралізація
• #реформа
• #ОТГ
• #новини Полтавщини
• #адміністративно-територіальний устрій