Директорку Полтавського МБК звинувачують в утисках колективу: що каже посадовиця. ОНОВЛЕНО

17 листопада 2019, 13:40   0
Фото - facebook.com/Віталій Улибін

Віталій Улибін, актор народного театру «На Павленках», розповів про утиски трупи з боку Лариси Семеняги, директорки Полтавського міського Будинку культури.

Актор повідомив, що театру «На Павленках» не дають репетирувати на сцені МБК та навіть щоб виступити, доводиться випрошувати місце.

Подробиці конфлікту Віталій Улибін описав на своїй сторінці в соціальній мережі:

Народний театр «На Павленках» — перший, між іншим, в Україні, який отримав це звання і єдиний, що протягом уже 65 років щоразу його захищає — це більша частина мого свідомого життя.

Яким же був мій подив, коли буквально за кілька місяців репетицій я зрозумів, що колектив фактично зливають.

Найбільший і найстаріший аматорський (якщо його можна таким назвати) театр в Полтаві виявився неугодним керівниці будинку культури і всіма можливими способами вона робить все для того, щоб театр знищити. В репертуарі театру понад пів сотні вистав. Але грати їх неможливо, бо такий шанс можуть дати 2-3 рази на рік. Репетиції на сцені – зась. Навіть при підготовці останньої вистави вдалося прогнати на сцені спектакль один раз. Добре, що вдалось, до речі.

У переддень вистави, коли вже монтувалися риштування і декорації – звістка: сьогодні ми забираємо сцену під комерцію. (жодної репетиції в декораціях, жодного зведення зі звуком і світлом при тому, що на завтра прем’єра). Я не знаю як вдалося відстояти своє право на сцену, але це коштувало таких нервів і переживань, що складно навіть описати.

Ювілейна вистава (театр у цьому році відзначає 65 річницю) під загрозою зриву. Повна відмова допомагати в промоції, рекламі, розповсюджені квитків — все це, як виявилось має лягти на плечі акторів театру. Біс із ним. З горем пополам справилися і з цим завданням… і от…

…день вистави. Не дивлячись на єдину репетицію, вистава вдалася. І вітальне слово керівниці будинку культури, яка мала би бути лідером, яка мала би підтримувати, проштовхувати, оберігати свій колектив кидає, ніби ненароком: «До нас звернувся інший театр, в них немає приміщення. І хоч вони не штатний колектив, їх мало хто знає, але ми їм під репетиції віддамо сцену. При тому, що твій власний театр місяцями репетирує в маленькій кімнатці. Я не знаю як ми достояли поки закриється завіса, але таких бридотних відчуттів ми ще не відчували ніколи на сцені.

Улибін додає, що абсолютно не проти театру «Малафея», який лише за рік існування отримав право репетирувати на сцені МБК, проте не розуміє, чому це не дозволяють «павленківцям».

За словами актора, це не єдиний колектив міського Будинку культури, який має претензії до Лариси Семеняги, як очільниці закладу. Проте, за його твердженням, вони бояться озвучувати це на загал, оскільки не хочуть потрапити в ще більшу немилість до керівниці.

А от Лариса Семеняга, очільниця МБК, відкидає будь-які звинувачення в свій адрес і вбачає в пості Улибіна «політичний мотив».

Нагадаємо, Віталій Улибін є прес-секретарем Полтавської міської ради та соратником Олександра Шамоти, секретаря ради.

– Можу відповісти одним словом: «Брехня». І я готова це підтвердити. Чому це так виходить – когось моя кандидатура на посаді директора не влаштовує. Тому ми «граємося» таким чином, щоб облити брудом. Я можу сказати, про те, що 10 років тому, коли я була заступницею мера, і курувала культуру, палац турбомеханічного заводу тоді розформували і такому потужному колективу, як театр «На Павленках» нікуди було йти. І я була ініціатором, щоб сюди їх забрати. І колективи, які були в МБК, з великим розумінням поставилися до цього. Не було ніяких амбіцій, що прийшов ще один театр. То як я можу те, що своїми руками сюди привела, пригнічувати.

Директорка будинку культури продовжує, що кожен колектив живе своїм життям. Так, театр «На Павленках» заявив дві вистави на рік.

– Є приміщення, де вони займаються і є сцена. Кожен колектив має свій розклад занять. Коли колективу потрібна велика репетиція для цього є сцена. Вони звертаються, а ми говоримо, коли вона вільна. Не підходить – обираємо інший день. Ще такого не було, щоб ми комусь відмовили. Є також виставкова зала. Звісно, є робочі питання, але ми це намагаємося вирішувати. Ми живий організм і не в моїх правилах прийти сюди і когось ображати.

Пояснила Лариса Семеняга, що значили її слова, під час вистави театру «На Павленках» та зазначила, що їх чомусь трактували неправильно:

– Коли я вийшла на сцену, привітати і подарувати квіти, Галина Чернявська, режисерка аматорського театру, згадала, як 10 років тому їх забрали сюди. І я сказала, дякую, що пам’ятаєте і наголосила, що МБК – це той осередок, який відкритий для всіх, хто стукає, були б у нас можливості всім допомогти. Наприклад, до мене нещодавно прийшов театр «Малафея», вони мають, де репетирувати, але взимку їм потрібне місце, щоб хоча б два рази на місяць займатися хореографією. Ми подивилися, що можемо їм надати фойє центрального входу. Я не думаю, що колектив «На Павленках» так налаштований, або невірно прочитали інформацію для себе, а кому треба, той на цьому зробив скандал.

Директорка резюмувала, що театр «На Павленках» репетирує згідно з графіком і жодних звернень щодо додаткового місця для репетицій не просили.

Щодо того, що ледь не була зірвана генеральна репетиція, Семеняга пояснила, що було насправді:

– За день до вистави мені подзвонив адміністратор музиканта, що мав виступати в театрі імені Гоголя, але там щось сталося і вони просилися виступити у нас. Я їм пояснила, що не можемо ніяк, адже ми такі ж актори як і вони. Дзвонила разів три, під час одного дзвінка зайшла Галина Чернявська. Я сказала, що в мене навіть режисерка зараз зайшла і ми говоримо вам ні. Адміністраторка попросила дати їй трубку. Галина Миколаївна, порадила їм звернутися чи в Галерею мистецтв, чи в ОЦЕВУМ. Говорю, це чудово, що не зважаючи на те, що зал коштує 12 тисяч гривень, ми з вами не поступилися і в нас все з вами впорядку. Оце була така розмова. Він (Віталій Улибін, – прим. авт.) пише «Уявляю скільки сліз і нервів було».

Наостанок Семеняга зазначила, що після закінчення вистави, Улибін запитав її, чи можна частіше репетирувати на сцені, я відповіла, що так, лише треба узгодити час. 

UPD: Після виходу нашої публікації до нас звернувся Віталій Улибін і прокоментував слова Лариси Семеняги. Публікуємо його коментар без змін:

Прочитав статтю і дуже вдячний, що такі суспільноважливі теми не проходять осторонь журналістів. Але багато чого зі слів Лариси Борисівни мене обурило. Звісно, я розумію, вона чиновниця і політикиня з величезним досвідом, вміє говорити, вміє маніпулювати. Але щоб так? Перевести все в політичну площину — найлегший спосіб дискредитувати і втопити найщиріші ініціативи. Утім вона забула, що під моїм постом зібралися в коментарях люди, які теж були в залі. Півтори сотні, якщо не більше, глядачів, які на власні вуха чули, як саме були сказані слова. І так, коли закрилася завіса, вона підійшла до нас з Галиною Миколаївною зі словами: «ось є ще один театр, ми ж не можемо не дати їм СЦЕНУ» (саме так звучало). На що я звісно обурився словами «а можна і ми хоч іноді будемо на сцені репетирувати?» бо відміни репетицій на сцені ще були свіжими в голові. І у відповідь ми отримали: «ви теж можете звернутись в наступному місяці». Вловлюєте різницю?

«Жаль, звісно, що ви не поступилися Галино Миколаївно, 12 тисяч на дорозі не валяються, але що ж. Всіх грошей світу не заробиш». Такою була фраза, коли Галина Миколаївна прийшла в кабінет Семеняги і поговорила з адміністратором музиканта. І, до речі, зайшла вона туди не випадково, а тому що перед цим Лариса Борисівна їй кілька разів телефонувала, а вона не чула телефон ( уже йшов монтаж декорацій). До слова не інтереси театру вона відстоювала й коли переконливо просила Галину Миколаївну відмінити репетицію чи репетирувати і монтувати декорації після концерту вночі.

Я просто вражений таким розмахом маніпуляцій. Замість того, щоб відкрито відповісти громаді, яка поставила питання в коментарях до посту, директорка будинку культури запропонувала журналістам прийти до неї в кабінет, потім оббрехала мене, дала команду назвати мене брехуном у коментарях під постом про виставу на сторінці МБК від імені цієї ж сторінки. Замість того, щоб визнати неправоту і вибачитись перед колективом і режисером, обливати брудом. Якщо чесно з одного боку гидко, що культуру очолюють такі люди, з іншого боку стає зрозуміло, чому в нас такий рівень тієї ж таки культури. Комерсанти очолюють заклади культури і це жахливо.

Я хотів би запитати, а де робота колективів? Де звітні концерти, куди поділася культмасова робота на міських заходах, чому немає ніякої конкурсно-фестивальної роботи? Колективи роками готують програми і репетирують самі для себе. А мали би в ідеалі постійно бути на сцені свого БК.

Від себе додаємо, що ми даємо можливість висловитися усім сторонам конфлікту.

Читайте також: Гоголівці презентували виставу «Жінки» на сцені Тбіліського театру

Автор: Марина Левчук

Суспільство 17 листопада 2019, 13:40

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції