Що можна і не можна змивати в каналізацію і як якість стоків впливає на руйнування колекторів у Полтаві. ФОТО

19 листопада 2019, 19:00   0
Фото Ольги Матвієнко

У людей розповсюджена думка, що каналізація – помийне відро, куди можна змивати все, що завгодно. Насправді ж – це складний комплекс очисних споруд, на виході з яких очищена вода потрапляє у річку. Тому й стоки в мережу водовідведення приймаються певної якості, інакше процес очищення стає більш енерговитратним і вартісним.

Найбільше забруднення води відбувається на підприємствах. Тому в КП ПОР «Полтававодоканал» існує Служба охорони водних ресурсів. Саме працівники її структурних підрозділів контролюють вміст шкідливих речовин у стоках.

Хто контролює якість, скільки коштує підприємцям понаднормативне забруднення води і через що руйнується міська каналізація – дізнавалися журналісти kolo.news.

Проби стічних вод із майже 400 полтавських підприємств забирають дві людини

У структурі Служби охорони водних ресурсів водоканалу дві лабораторії по контролю за якістю стічної та питної води, екологічний відділ та інспекція з контролю за промисловим водовідведенням.

Власне з інспекції з контролю промислового водовідведення розпочинається контроль якості стоків, що скидають в каналізацію підприємства міста.

– На контролі служби знаходяться практично всі підприємства Полтави, їх близько 400. Нас не цікавлять підприємства, з яких відбувається викид вод господарчо-побутової якості – офісні приміщення, бюджетні організації – школи, дитячі садочки, виші, а також заклади культурно-масового призначення – кінотеатри, клуби, лекційні, – розповідає Марина Михальова, начальниця Служби охорони водних ресурсів.

Тричі на тиждень інженерка Наталія Попова і її напарник – Олександр Сірик здійснюють об’їзд підприємств для забору проб. Ранок починається з того, що Наталія Євгенівна вибирає, згідно з графіком перевірок, перелік установ. Їх на день може бути і 9, і 12. Приблизно о 9-й годині вирушають.

Наталія Попова

– Забір з підприємства ми здійснюємо раз на квартал. Перевірку обов’язково здійснюємо без попередження. Інакше підприємець може підготуватися, розбавити стоки, – пояснює інспекторка.

Не всі підприємці радо зустрічають перевіряльників. Проте вибору не мають – протягом 30 хвилин мають надати представника, за присутності якого відберуть пробу.

– Чекаємо 30 хвилин. Якщо ніхто не виходить, то складаємо відповідний акт і водоканал вимушений вирішувати питання в правовому полі. Відбір проби здійснюємо у присутності представника підприємства, щоб процедура була прозора. При цьому підприємство може здійснити арбітражний відбір води для аналізу. У такому випадку ми беремо три ємності : одну відправляємо в нашу лабораторію, другу – віддаємо так само опломбовану підприємцю, третя проба – арбітражна, опломбована зберігається в холодильнику, – розповідає Наталія Євгенівна.

У той же день зібрані проби відправляють для аналізу в лабораторію, яка знаходиться на Затуринських очисних спорудах. Підприємець, якщо брав пробу окремо, також зобов’язаний віддати її в той же день на дослідження в незалежну лабораторію, акредитовану на перевірку стічної води. Якщо результати досліджень не збігаються або не задовольняють сторону підприємства – розпломбовується арбітражна проба з холодильника для повторення лабораторного дослідження.

Читайте також: Друге життя полтавської води: що трапляється зі стоками. ФОТО, ІНФОГРАФІКА

Забір проб виглядає наступним чином: автомобіль інспекції під’їжджає, Наталія Євгенівна пояснює мету приїзду і просить покликати представника, в присутності якого направляємося до каналізаційного колодязя.

Колодязі, з яких потрібно відібрати пробу, вказані в Паспорті водного господарства підприємства.

Олександр Вікторович займається безпосереднім забором проби. Приладдя для цього елементарне: конусоподібне відерце на мотузці, відро, лійка, пара рукавичок й літрова пляшка з номером.


Тим часом Наталія Євгенівна складає акт.

– В акті вказуємо прізвище, посаду працівника водоканалу і представника підприємства, юридичну адресу, дату забору проби, а також елементи, на вміст яких проба перевірятиметься, – розповідає Наталія Попова.



Насамкінець акт підписує обидві сторони, а пляшки пломбують.

Подекуди стічна вода виглядає, як чиста.

– На око ніхто не може попередньо визначити якість стоків. Це може показати тільки лабораторний аналіз. Наприклад, у воді видно наявність великої кількості завислих речовин, а показники будуть в нормі. Або навпаки у прозорій воді можуть виявити перевищення норм у декілька разів, – зазначає представниця водоканалу.


Підприємство може сплатити чималі кошти за понаднормове перевищення забруднюючих речовин

Протягом кількох днів із лабораторії результати аналізів надходять в службу, а звідти їх передають підприємцям.

Якщо у стоках виявили перевищення тих чи інших показників, то в службі розраховують розмір плати за понаднормове перевищення забруднюючих речовин. Ці норми прописані в правилах прийому стічних вод у систему каналізації міста Полтави, затверджених виконкомом Полтавської міської ради.

– Є також всеукраїнські Правила прийому стічних вод у систему централізованого водовідведення. Згідно з ними, усі водоканали повинні розраховувати платежі. Формула однакова для всіх. Якщо наша лабораторія виявила перевищення якихось норм у відібраних зразках, то за цими формулами вираховується плата за понаднормовий викид. Розмір плати залежить від фактичного перевищення норми і від об’єму стоків, які викидає підприємство. Це не є штрафом, а платою понад тариф, – пояснює Марина Михальова.

Марина Миколаївна зазначає, що зараз, у зв’язку зі зменшенням промислового виробництва в місті, змінився й характер забруднення води, і об’єми стоків:

– Раніше великі підприємства – алмазний завод, ГРЛ, хіммаш та інші – зливали по 20-30 тисяч кубометрів стічних вод на місяць. Зараз – по 200-300 кубічних метрів. Відповідно, немає тих факторів забруднення, що були раніше – важкими металами, наприклад. Зараз найбільше лихо стічних вод, які ми приймаємо, і чому в нас постійно виникають проблеми з утриманням очисних споруд в належному стані, – фосфатні мийні засоби. Через це маємо великий вміст фосфатів і синтетичних поверхнево-активних речовин, – розповідає посадовиця. – Підприємству, наприклад, хочеться якомога краще вимити підлогу, й у відро з водою можуть вилити і пів пляшки за раз мийного засобу. І коли на очисні споруди приходять такі стоки, вони вкривають плівкою дзеркальну поверхню очисних споруд, в яких очищенням води займається біоматеріал (мікроорганізми в активному мулі, – прим. авт.). Внаслідок цього, погіршується або повністю припиняється доступ кисню й ці мікроорганізми можуть загинути.

Служба охорони водних ресурсів не має повноважень припиняти роботу підприємства. Але має право обмежити скидання стічних вод або взагалі відмовити в цьому.

– У Полтаві до такого ще не доходило. Проте були регресні позови до підприємств, які порушили роботу колектора по вулиці Маршала Бірюзова. Тоді підприємства відшкодовували збитки за руйнування колектора, – наводить приклад Марина Миколаївна.

За словами Марини Михальової, близько 80% полтавських підприємців добросовісні. Нерідко порушники списують власну недобросовісність на водоканал: мовляв, водоканал виписує «штрафи» з метою збагачення.

– Це не справедливо, адже ми повинні приймати стоки належної якості. Інакше беремо на себе витрати за додаткове очищення забрудненої води – зростають витрати на електроенергію, активний мул, хлорування тощо. Тому й існують загальнодержавні правила, щоб водоканали могли хоч якось впливати на якість стоків. Більшість підприємців прийняли ці правила, ставляться з розумінням. У нас немає мети заробляти кошти, а є необхідність приймати воду певної якості. Наша служба є своєрідним екологічним посередником між людиною та довкіллям.

Подекуди плата за понаднормове очищення може сягати кількасот тисяч гривень.

Колодязь, з якого можна відібрати пробу
Якщо після відкриття люку видно, що в колодязі стоїть вода – є підпір, то пробу не беруть, бо аналіз покаже неадекватний рівень вмісту речовин

Значна частина обігових коштів водоканалу йде на ремонт колекторів

Ці кошти водоканал витрачає на ремонт колекторів і додаткове очищення. Мало хто замислюється, що якість стоків впливає не тільки на вартість і тривалість очищення, а й на термін експлуатації колекторів.

Іван Мистюк, начальник Служби каналізації, говорить:

– 2-3 роки тому в Полтаві загострилася проблема аварій на колекторах. Раніше прориви були, але не такі масові. Пару років тому під час розтавання снігу, сильних зливах місто буквально «попливло». Наші колектори – залізобетонні труби діаметром до 120 мм, які практично з’їла газова корозія. Їй активно сприяють сучасні мийні засоби, пральній порошки тощо.

Протягом 2018-2019 років вдалося відремонтувати колектори на вулицях Шолом-Алейхема, Героїв АТО, Київське Шосе. Проте й зараз по місту налічують близько 30 провалів колекторів. Аби повністю відновити систему водовідведення, за підрахунками, потрібно вкладати близько 250 млн грн протягом 5-6 років.

Суспільство 19 листопада 2019, 19:00

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції