«Жінки мають номінальну владу й не впливають на процес ухвалення рішень»: у Полтаві обговорювали присутність та видимість жінок у владі

27 листопада 2019, 16:15   0
Фото – vezha.vn.ua

До всесвітньої кампанії «16 днів протидії гендерно зумовленому насильству» у нашому місті протягом двох днів відбуваються заходи Gender talk Poltava.

Зокрема вчора, 26 листопада, на публічній дискусії в обласному центрі зайнятості обговорювали впровадження гендерної політики в нашому регіоні. 

Фото – КУ «Обласний молодіжний центр»

Розмову експерток модерувала начальниця гендерного ресурсного центру КУ «Обласний молодіжний центр» Наталія Панченко.

2005 року в Україні ухвалили Закон «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків». Завдання реалізувати його спочатку поклали на Міністерство молоді та спорту. Нині ж Міністерство соціальної політики – уповноважений орган, який формує державну політику щодо дотримання рівних прав жінок і чоловіків.

Фото – КУ «Обласний молодіжний центр»

– Державна гендерна політика спрямована не лише на забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків та жінок, а й на те, щоб не було дискримінації за віком, статтю, національністю, віросповіданням тощо, – зазначає Наталія Шкоденко, заступниця начальника Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Полтавської ОДА.

Наталія Анатоліївна вважає, що до гендерної політики в нашій країні дотична сімейна, зокрема проблеми домашнього насильства, торгівлі людьми.

За словами заступниці начальника Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Полтавської ОДА, гендерну політику на регіональному рівні намагаються впроваджувати через інформаційно-просвітницькі кампанії як для дітей у школах, так і для їхніх батьків.

– На жаль, тему сім’ї сьогодні міцно присвоїли консервативні сили з антигендерними ініціативами, які відкрито називають ідеї гендерної рівності руйнівними для родини, – каже докторка соціологічних наук, наукова консультантка ГО «Гендерних стратегій і бюджетування» Олена Стрельник. – І в мене таке відчуття, що на рівні суспільного обговорення ми цю битву програємо. Тема сім’ї дуже емоційно чутлива, і нею просто маніпулювати й мобілізувати громадськість на протидію впровадженню ідеї гендерної рівності.

На думку пані Олени, головна проблема в тім, що рух за гендерну рівність часто сприймають як антисімейний, і в законодавстві щодо гендерної та сімейної політики є певні суперечності.

Наприклад, один документ може містити тези про відродження національних традицій часу, де позиція жінок, була, м’яко кажучи, невідповідною сучасним стандартам, потребу повернення курсу християнських цінностей в школах тощо. Водночас там само можна буде знайти положення про гендерну рівність та репродуктивні права жінок.

Тож нині перед нами постає дуже важливе завдання – зрушити сімейні справи з якоїсь консервативної парадигми. Через власну необізнаність багато політиків виступають за те, щоб узагалі уникати слова «гендер» у законодавчих документах.

Упродовж 2017-2018 років депутати щонайменше 50 міських та обласних (серед яких – Полтавська обласна та Кременчуцька міська ради) надіслали звернення до Президента та Кабінету Міністрів про захист сімейної інституції, де також ішлося, що треба припинити протидію гендерним стереотипам в освіті.

Жодним чином не доведено, що просування ідей гендерної рівності заважає створенню сім’ї та народженню дітей, – каже соціологиня. – Коефіцієнт народжуваності в Данії та Швеції, які є очевидними піонерами в політиці гендерної рівності, вищий, ніж середній у Європі.

Коли йдеться про ідею гендерної рівності, не завжди в нашому суспільстві звертають увагу на сексизм, додає журналістка інтернет-видання «Коло» Надія Труш.

Здебільшого це вважають надуманою проблемою.

– Коли я роблю добірки сексистських висловлювань нашої влади, мені закидають, що в країні, яка перебуває в стані війни, є важливіші проблеми. Але сексистські висловлювання й жарти стосуються зазвичай жінок, зокрема блондинок. І це, можливо, одна з причин, чому жінки неохоче йдуть у політику. «Блондинка очолила якийсь департамент» – таких заголовків дуже багато, – каже журналістка.

На думку Надії Труш, ніхто не звертає увагу на фах та освіту жінки, і цим дуже часто маніпулюють також ЗМІ. Коли Світличну призначили головою Харківської ОДА, преса написала «32-річна блондинка очолила облдержадміністрацію».

– Жінки просто бояться публічного осуду, що їх оцінюватимуть за зовнішнім виглядом. Пригадаймо останній випадок з Тетяною Паутовою в Полтаві. Якби це був чоловік, то, напевне, через розбіжності з однопартійцями про політика не розклеювали б листівок, де він нібито пропонує надання інтимних послуг, – каже журналістка.

Ще один яскравий приклад сексизму по-полтавськи – екс-голова міської ради Олександр Мамай, у якого жодна сесія не проходила без сексистських перлів. На засіданнях він неодноразово дозволяв собі прокоментувати сукню, зачіску й талію жінок-колег.

Про такі прояви сексизму потрібно говорити, акцентувати увагу на тому, що це не правильно, вважає журналістка.

– Пригадаймо також ситуацію Володимира Зеленського та Юлії Тимошенко. Я вважаю, що так само неприпустимо, коли Президент України робить акцент на тому, яка фігура в його опонентки, – зазначає Надія Труш.

Говорили вчора й про присутність та видимість жінок у політиці.

Директорка ГО «Полтавська платформа» Альона Гончаренко презентувала на заході аналітику «Жінки у владі Полтави та Полтавської області».

На Полтавщині мешкає 54% жінок та 46% чоловіків. Попри те, що за кількісним показником жінок більше, у Полтавській обласній раді нинішнього скликання з 84 депутатів лише 10% – жінки. У Полтавській міській раді з 42 депутатів працює 14% жінок.



– Дуже цікаво, що в Полтавській міській раді минулого скликання було аж 32% жінок. Здавалося б, ситуація покращується, більше жінок бере участь у політичних проектах. Але якщо розглянемо контекст минулого скликання міської ради, то це була майже моновлада колишнього міського голови та його партії «Совість України». Олександр Мамай завів у своїй партії чимало жінок. Але ми розуміємо, що це була номінальна влада. Ці жінки не пропонували якихось рішень, не були ініціаторками суттєвих змін, а виконували лише роль піднятої руки, і жодної опозиційності в раді не було, – резюмує директорка ГО «Полтавська платформа»



Що ж стосується Полтавської обласної ради, якщо порівнювати з попереднім скликанням, процентне співвідношення чоловіків та жінок у ній не змінилося.

Окрім того, пані Альона звернула увагу присутніх на те, що в Полтавській міській раді жодна жінка не очолює комісії. 

В основних комісіях обласної ради, таких як ПЕК чи аграрній, жодної жінки теж немає.

– Тобто, знову ж таки, будучи обраними, жінки мають номінальну владу й не впливають на процес ухвалення рішень, – зазначає Альона Гончаренко.

Читайте також: Гендерноорієнтоване бюджетування на Полтавщині: цілі, завдання та перші напрацювання

Автор: Наталка Сіробаб

Суспільство 27 листопада 2019, 16:15

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції