Демократія участі – у архітектурі планування громадських територій

Демократія участі – у архітектурі планування громадських територій
10 грудня 2019, 18:10   0

Раз на п’ять років ми обираємо владу: законодавчу, виконавчу чи місцеву. Тобто ми делегуємо повноваження людям, які більш компетентні в управлінні державними процесами. Така форма народовладдя називається представницькою демократією.

Безумовно, і президенські, і парламентські вибори важливі для країни. Але у селі чи маленькому містечку все таки від взаємодії місцевої влади і громадян залежить розвиток громади.

Коли ми обираємо місцевих депутатів чи голів рад, ми, насамперед, орієнтуємося на їхні передвиборчі обіцянки. Але політичні обіцянки і реальний стан справ у місті можуть не перетнутися. Адже потреби жителів громад змінюються дуже швидко. Наведу примітивний приклад: ера смартфонів вимагає, щоб людина увесь час була на зв’язку. Але що робити, якщо гаджет розрядився? Виручить станція зарядки для смарфонів. І влада повинна почути, що громадяни хочуть, аби в місті були місця, де можна було б підзарядити смартфон. Але як це донести?

Через партисипацію мешкаців, або демократію участі. Основною рисою демократії участі є безпосередня участь кожного жителя громади у суспільних процесах.

В ідеалі, розвиток громади залежить від співпраці представницької демократії (очільник громади, депутати) та демократії участі (громадяни). Це взаємовигідний процес: громадяни контролюють владу та допомагають у вирішенні проблем, для влади — діалог із жителями громади, донесення проблемних питань та підвищення довіри та підтримки мешканців.

Мало хто знає, але демократія участі прописана на законодавчому рівні. Наприклад, у Конституції. У статті 140 Основного Закону говориться, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. А із статті 143 можна дізнатися, що громада може не лише може управляти майном комунальної власності, а й встановлювати місцеві податки і збори, відповідно до закону.

Партисипація має різні методи. І ми ними користуємося у житті, навіть не замислюючись, що це методи демократії участі. За приклад візьму бюджет участі. Цей метод цікавий тим, що залучає всю громаду: хтось пропонує ідею, хтось за неї голосує. У центрі - дія: людини, яка створює проєкт і людина, яка за нього голосує. Але мету вони мають одну: розвиток територіальної громади. Наприклад, за проекти, які подали на Бюджет участі Полтавської області в 2019 році, проголосували 330 тисяч людей.

Крім бюджету участі, до методів партисипації належать об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, громадські слухання, петиції, опитування і круглі столи. Жителі громади також мають право брати участь у формуванні бюджету.
У статті 9 Закону України про місцеве самоврядування говориться, що громади мають право на місцеві ініціативи.

Хоча законодавство на боці територіальних громад, проте, щоб вони дійсно працювали, потрібне прийняття інших законів. І принцип демократії участі є дещо формальним.

У статті 8 Конституції УРСР говорилося, що трудові колективи беруть участь в обговорені і вирішенні державних і громадських справ, у плануванні виробництва і соціального розвитку, у підготовці і розстановці кадрів, в обговоренні і вирішенні питань управління підприємствами й установами, поліпшенні умов праці і побуту, використанні коштів, призначених на розвиток виробництва, а також на соціально-культурні заходи і матеріальне заохочення. Тобто громадянин взагалі не розглядався суб’єктом суспільних відносин.

У сьогоднішній Україні культура партисипації запроваджується у різних сферах суспільства. Найперше, метод демократії участі потрібно застосовувати у місцевому самоврядуванні, культурі і просторовому плануванні.

Років так двадцять, десять, а то п’ять тому пересічного жителя звичайного містечка не запитували, яким він бачить громадський простір свого міста - чи вписується пам’ятник у загальну картину міста, або чого бракує містянам у їхніх спільних дворах.

Відповіді на ці питання давав проєкт “Розвиток сучасних громад. Простір/ Планування/ Залучення. Проект реалізовувася польською фундацією "Інший простір" (Fundacja Inna Przestrzeń) у співпраці з громадською організацією "Гадяч дружній”.
Проєкт складався із трьох частин: муніципальна практика для студентів-архітекторів, підвищення компетентності ОТГ у плануванні простору та парситипативне плануванння у об’єднаних територіальних громадах.

Під час муніципальної архітектурної практики 23-25 квітня 2019 року у Полтаві відбулися навчальні воркшопи, під час яких студенти і викладачі Полтавського національного технічного університету вивчали питання управління громадськими просторами, роль архітектора у процесі партисипативного планування територій.

У липні 2019 року у рамках проєкту у Полтаві відбувся проєктний семінар "Архітектура участі", у якій взяли участь представники об'єднаних територіальних громад Полтавської області та Сумської області. Семінар складався із навчальних занять, спрямованих на презентацію ключових інструментів управління простором, сесій обміну досвідом та ознайомлення із прикладами дослідження і планування публічних територій Варшави та конкурсною практикою планування громадських об'єктів.

Представники місцевого самоврядування презентували простори для планування: територія для проведення фестивальних заходів у Опішні, прилегла територія багатофункціонального громадського об'єкту для надання адміністративних і культурних послуг населенню у селі Омельник та сквер перед оновленою публічною бібліотекою та інклюзивно-ресурсного центру у місті Тростянець.

А 15-16 листопада 2019 року у Гадячі відбувся планувальний захід, на якому мешканці міста разом із архітекторами і студентами Полтавської політехніки готували матеріали для вихідних даних для відкритого архітектурного конкурсу планування громадського простору "Землякам, що стали на захист України у парку "Перемога" м. Гадяч.

Студенти та молоді архітектори - проаналізували меморіальну частину парку, розробляли рекомендації щодо облаштування місця пам'яті з урахуванням побажань мешканців. Адже зазвичай меморіальні комплекси не відокремлені зони, а частини громадських територій, і важливо врахувати побажання громадськості при їх плануванні.

Таким чином в українському суспільстві посилюється важливість демократії участі. А це свідчить про те, що в Україні розвивається громадянське суспільство.



Авторка: Надія Страшко


Суспільство 10 грудня 2019, 18:10

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції