Полтавська ОДА в робочий час зачинила двері перед громадою. ФОТО

1. >
2. Суспільство >
3. Полтавська ОДА в робочий час зачинила двері перед громадою. ФОТО

Стаття, яку ви зараз читаєте, повинна бути про народного депутата Дмитра Нальотова та його спроби захистити бізнес. Але я мушу зізнатися, мені не вдалося потрапити на зустріч із нардепом. Тому замість його ініціативи захистити полтавські бізнес та інвестиції пропоную прочитати про те, як на практиці діє обіцянка влади бути відкритою до людей.

Сьогодні, 21 січня, я отримала завдання написати про пресконференцію народного депутата Дмитра Нальотова та Олександра Лемешка, які мали розповідати про створення центру захисту бізнесу та інвестицій. Пресконференція була запланована у приміщенні Полтавської ОДА, в пресцентрі ОКІА «Новини Полтавщини». Тобто у будівлі, яка, по суті, утримується із податків полтавців. Простіше кажучи, із наших із вами грошей.

Час проведення пресконференції – 11.00. Цього ж дня о 10.00 на площі перед Полтавською ОДА розпочався мітинг представників Коломацької ОТГ, які вимагали зустрічі з головою Полтавської ОДА Олегом Синєгубовим. Люди прийшли просити не приєднувати їх до іншої громади. Я прийшла під будівлю Полтавської ОДА раніше, о 10.00, щоб написати і про мітинг. Зібравши необхідний матеріал, вирішила повернутися в редакцію, щоб швидко написати про мітинг статтю, й прийти в ОДА  на пресконференцію Дмитра Нальотова.

Спроба №1: Зайти через центральний вхід – не можна нікому, навіть депутатам облради

О 10.50 я уже була біля центрального входу в Полтавську ОДА. У момент, коли піднімалася східцями, з натовпу мітингувальників, які досі були на площі й не планували розходитися, прозвучали заклики «блокувати двері», а місцями були чутно «та винести ті двері треба». Натовп людей із плакатами сунув на центральний вхід. Але зайти не вдалося ані мені, яка була на кілька кроків ближче до дверей, ані мітингувальникам. Двері були зачиненими.

Поряд із центральним входом було кілька правоохоронців. Я звернулася до одного із них, показала посвідчення, представилася, пояснила причину, чому хочу зайти у приміщення: об 11.00 розпочинається пресконференція народного депутата Дмитра Нальотова і я маю завдання від редакції написати про це. Прошу допомоги потрапити у приміщення і виконати своє робоче завдання. Але допомоги не отримую. Поліцейський говорить, що розуміє мене, та допомогти не може, бо його завдання – охорона громадського порядку на вулиці, а за те, що зачинені двері він, мовляв, не відповідає. Повторюю своє прохання ще раз, пояснюю чому мені та моїм колегам (біля мене були ще троє журналістів) важливо зайти. Отримую відмову. Вперто вимагаю зв’язатися із охороною приміщення, яка перебуває всередині та допомогти мені та моїм колегам зайти. Знову отримую відмову.

Тим часом поряд із дверима кілька десятків розлючених (і це не оціночне судження, а дійсно було саме так, оскільки люди вигукували різні грізні слова) мітингувальників також вимагали, щоб їх впустили або щоб до них вийшов Олег Синєгубов.

Розуміючи, що втрачаю час, який йде на хвилини, не полишаю надію ввійти через центральний вхід – приблизно хвилин 7 безперервно натискаю звукову кнопку на дверях, приставляю до дверей журналістське посвідчення. Упевнена, на екранах охороні будівлі Полтавської ОДА було добре видно мене і моє посвідчення. Час від часу дзвінок не працював, припускаю, його відключали, аби я не набридала. Зрозумівши, що охорона не реагує на мою демонстрацію посвідчення, йду до іншої групи поліцейських та вимагаю зробити так, щоб мене та моїх колег пропустили. Нагадую їм про відповідальність за перешкоджання професійній журналістській діяльності. Мені відмовляють, кажуть питати дозволу у дівчини в жилеті з написом «поліція група комунікації». Вона також сказала, що допомогти не може нічим, бо не відповідає за зачинені двері і не має ніякого зв’язку із охороною, що перебуває всередині будівлі ОДА.

Коли починаю фотографувати поліцейських – посміхаються, повертаються, йдуть геть.

Кажуть: телефонуйте комусь із своїх колег в ОДА, вирішуйте самі, щоб вас впустили, ми не можемо, бо наша відповідальність лише забезпечувати порядок на вулиці. До слова, коли написала представниці Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій, громадськістю Полтавської ОДА, отримала відповідь, що їх не випускають. Дотелефонуватися до Олега Синєгубова напряму на той момент мені не вдалося.

Ситуація дійсно виглядала дещо загрозливо, через присутність мітингувальників, які вигукували вимоги впустити їх, поговорити із керівником області тощо. Через них, власне, й були зачинені двері. Час від часу ввійти намагалися працівники ОДА. На мої прохання допомогти увійти, зв’язатися із керівництвом, відповідали: ми такі як і ви, що ми можемо зробити...

Більше того, зайти в приміщення Полтавської ОДА не зміг і депутат Полтавської обласної ради Микола Первак. Він поспівчував мітингувальникам, побажав їм удачі. Я прохала його підтримки в потраплянні в будівлю, але й від нього отримала відмову, мовляв, не може допомогти, бо й сам зайти не може.

Спроба №2 Чорний вхід: при спробі зайти виштовхають силою

Разом із колегами, зокрема, із Василем Неїжмаком, пробуємо інший спосіб: намагаємося зайти через чорний вхід. Тим часом годинник показує, що пресконференція уже 13 хвилин як триває.

Біля дверей чорного входу стоять кілька чоловіків, судячи із одягу – охоронці, і, як виявилося згодом, охоронці ОДА. Коли до дверей підійшла я та двоє моїх колег із інших видань, поряд із нами нікого не було, тобто нас могли пропустити без проблем, оскільки мітингувальники, через яких і зачинили скрізь входи, не йшли за нами. Ми представилися, показали посвідчення, пояснили причину, чому треба потрапити в будівлю – «Новини Полтавщини» на пресконференцію Дмитра Нальотова.  Але знову отримали відмову. Не діяли ні демонстрація посвідчення, ні цитування законів про право журналіста. Більше того, відмову цього разу отримали ми значно грубішу.

Двері чорного входу були відчиненими, на вході – кілька чоловіків. І я намагалася вскочити в двері, підтримувала, як могла, щоб не зачинили: ногами, руками, плечима впиралася в охоронців, намагаючись прошмигнути в приміщення між ними. Виникла невелика бійка, яку швидше можна назвати штовханиною. З одного боку кілька охоронців, з іншого – я і Василь Неїжмак. Зайти не вийшло. Мого колегу виштовхали раніше, а я вирішила, що йтиму напролом і почала тиснути на охоронця, при цьому говорила, що маю право зайти, бо потрібно на пресконференцію, центральний вхід заблоковано і ось дивіться, у мене є посвідчення. Намагання зайти були даремними. Один із охоронців силою виштовхав мене, відчутно натискаючи на область живота. Припускаю, він не бажав зробити мені боляче. Жоден із охоронців, а їх було троє чи четверо (у суперечці я не встигла їх порахувати точну кількість) на вимогу представитися і покликати керівника не зробив цього. Виштовхавши, охоронці зачинили двері. Один із чоловіків залишився на вулиці. Тим часом почали підходити до нас мітингувальники.

Єдине пояснення, яке ми отримували на прохання впустити нас, журналістів, виконати свою роботу – йдіть на центральний вхід, бо чорний вхід не працює. При цьому мої пояснення, що центральний вхід заблокований, зачинений, не діяли. Охоронці відверталися, відмовлялися пояснювати хто вони, що роблять в ОДА та біля неї.

Тим часом у приміщенні ОДА Дмитро Нальотов розповідає про те, що планує зробити для регіону. Те, що він не помітив натовп людей на площі, сумнівно...

Спроба №3. Сила соцмереж діє, але...

Повертаюся до центрального входу. Тут все без змін: до сотні, а то і більше мітингувальників, з десяток поліцейських, які при проханні допомогти втрапити в приміщення розводять руками. Тим часом на годиннику 11.30. Пишу в редакцію, пояснюю ситуацію. Вирішую написати про інцидент на своїй сторінці у соціальній мережі, публікую фото із дописом, що поліція і обласна влада не пропускає журналістів на пресконференцію нардепа Нальотова, що поліція абсолютно бездіє, вказую причину зачинених дверей – мітинг Коломацької ОТГ. Тегаю Юрія Сулаєва, речника ГУ Нацполіції в Полтавській області, Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю, Олега Синєгубова, офіційну сторінку нардепа Дмитра Нальотова. Миттєво реагує лише Юрій Сулаєв. Буквально через 5 хвилин після його обіцянки допомогти вирішати ситуацію мене знаходить поліцейський, який був першим, хто відмовив допомогти мені зайти на пресконференцію та просить йти за ним. 

Разом із колегами йду. Поодаль дверей на мене (назвав моє ім’я та прізвище) чекають кілька патрульних та Сергій Махно, начальник відділення поліції №1 міста Полтава.

Він поговорив із кимось по телефону, після цього повідомив мені, що йому повідомили щойно з Полтавської ОДА, що пресконференцію перенесли.

Тим часом мені колеги, які прийшли на пресконференцію за півгодини до початку, повідомили, що її не перенесли, а вона закінчилася.

Власне, претензії до поліції, яка приїхала в ОДА після мого допису у соціальній мережі, і до Сергія Махна в мене немає, навпаки, вдячна за миттєву реакцію. Мушу погодитися, вони виконали свою роботу, відреагували на проблему швидко. Більше того, пан Махно кілька разів пропонував написати заяву про перешкоджання журналістській діяльності, переглянув фото тих, хто виштовхував та не пускав. Зауважу, писати заяву я відмовилася. Причина – не бачу сенсу робити це через подібні дрібниці, оскільки не отримала значних ушкоджень і подібні ситуації під час роботи трапляються часто, коли виникає штовханина.

Лише от результат бажає кращого, але він залежав не від них, а від тих поліцейських та охорони, які працювали на місці події від самого початку мітингу.

Пресконференція дійсно відбулася, про це мені повідомили кілька колег, які прийшли на неї за півгодини до початку.

Після розголосу щодо недопуску на пресконференцію, представники нардепа запропонували «kolo.news» інтерв’ю із Дмитром Нальотовим. Попередньо зустріч має відбутися цього тижня.

Тим часом мітингувальники почали розходитися, пообіцявши, що повернуться у п’ятницю. Двері, коли люди розішлися і площа стала пустою, відчинили відразу.

Нехай права рука не знає, що робить ліва, або Чого насправді варта обіцянка влади бути ближче до громади

Загроза для обласної влади минула, мітингувальники, так із не змігши зустрітися із керівником області, покинули своє поле битви. Вхід у приміщення був уже без перешкод. Але чи мало це сенс – питання риторичне. Одна із перших справ, яку зробив керівник Полтавської ОДА Олег Синєгубов, коли восени його призначили на цю посаду, – прибрав броньовані двері та охорону на шостому поверсі будівлі Полтавської ОДА. За броньованими дверима раніше був попередній голова ОДА Валерій Головко, котрий керував областю з грудня 2014 по березень 2019.

Олег Синєгубов задекларував відкритість влади, на прохання полтавців прибрав двері, аби до керівництва області було легше потрапити. Натомість за першої загрози зайти в приміщення ОДА натовпу мітингувальників відкритість влади залишається за зачиненими дверима, в які потрапити неможливо нікому: ані громаді, ані журналістам, ані працівникам адмінбудівлі, ані депутатам обласної ради. Неможливо потрапити доти, доки обласна влада сама не вирішить, коли і кого впускати.

До теми: На що скаржились полтавці новому голові Синєгубову

Автор: Надія Кучер

• #Полтавська ОДА
• #новини Полтави