Весняне розпилювання: навіщо дерева перетворюють на «зубочистки»?

1. >
2. Суспільство >
3. Весняне розпилювання: навіщо дерева перетворюють на «зубочистки»?

Останніми місяцями в Полтаві активно обговорюють необґрунтоване обрізання дерев, коли на вулицях міста замість зелених красенів залишаються страхітливі обрубки, що за кілька років помирають.

Це топінг чи знищення?

Настала весна, і в Полтаві вже ринулися обрізати дерева. Останнім часом найпопулярніший метод, який вони використовують, – це топінг (у нас це називають «омолоджуванням») – знищення всієї крони дерева. Насправді обрізання до «голого стовпа» не законне.

Чому адекватне обрізання дерев – це нормально?

Обрізання крон – один із найважливіших заходів догляду за деревами. Головна його мета – збереження зелених насаджень та утримання їх у здоровому впорядкованому стані. Обрізання запобігає падінню аварійних і сухих гілок дерев під час злив та сильного вітру. Під час негоди дерева можуть пошкодити автомобілі чи інше майно, розбити дахи, травмувати або й убити людину. Щоб цього не сталося, обрізають сухі й аварійні гілки.

Як полтавські комунальники з деревами боролися

Деревам у місті й так непросто, а до того ж їх ще й не в сезон обрізають. Більшість дерев варто обрізати тільки навесні, коли у дереві якнайпотужніший рух соків. Місце спилювання потрібно зафарбувати фарбою і спеціальними садовими ранозагоювальними засобами, щоб у деревину не проникли шкідливі бактерії та гриби.

У Полтаві, «дотримуючись» правил, комунальники обрізали старе дерево в лютому. До речі, те, що й упало просто на комунальне авто. Відео цього фейлу в лютому облетіло Інтернет.

Такі непоодинокі випадки свідчать, що сухі гілки не спилюють вчасно. 5 лютого на вулиці Пушкіна дерево впало на припаркований автомобіль, добряче вигнувши капот.

Здавалося б, обрізають дерева задля безпеки людей та збереження довкілля. Проте ми сумніваємося в цьому, адже поки що в Полтаві немає системного підходу в догляді за деревами.

Проблема з обрізанням дерев у Полтаві

Відбуваються також і випадки незаконного знищення здорових дерев. Восени на вулиці Соборності обрізали дерева, більшість з яких була здоровою.

Така ситуація трапилася й перед відкриттям ресторану «Криниця». Під вікнами закладу росли дві липи, допоки не приїхала служба й не зрізала їх серед білого дня. Чи законно це зробили – відкрите запитання.

Є й така практика, коли будь-хто з громадян міста може подати в управління ЖКГ письмову заяву на спилювання чи обрізання дерева. Щоб знести аварійне дерево або обрізати небезпечні гілки, однієї заяви незадоволених громадян мало. Потрібний акт обстеження, за яким дерево визнають аварійним.

Комісія має оглянути дерева на предмет аварійності й скласти дефектний акт, де вказано, що воно потребує омолодження. Але в Полтаві трапляються випадки, коли дерево в дворі обрізають за зверненням однієї людини. Навіть коли двір проти і документальних підстав для обрізання немає.

Так само полтавські комунальники не переймаються боротьбою з омелою: якщо на дереві є шкідник, вони не знімають її, а спилюють гілки «під олівець».

Згідно з законом, якщо є омела, то її треба знищити. Якщо шкідник займає понад 30-35% крони, то дерево підлягає спилюванню, після чого мають посадити нове. 

Щоб молоді гілки встигали відростати, обрізати дерево потрібно поступово:

• 1 рік – до 30% крони, починаючи з верхівки дерева;
• 2 рік – ще третину пошкодженої крони;
• 3 рік – решту старих гілок.

Як бачите, це не має нічого спільного з полтавською практикою: приїхали й за раз залишили від дерева голий стовбур. Та ще й назвали це «омолодженням».

Чому деяким містам вдалося?

Ми не кажемо, що не треба обрізати дерева взагалі. Це треба робити, особливо з аварійними деревами. Але обрізання слід робити правильно. У Полтаві ж дерева зазвичай рубають без попередньої експертизи, усі на один копил.

У Києві з 2018 року встановили дворічний мораторій на омолоджувальне обрізання дерев. Заборона не стосується аварійних та потенційно небезпечних дерев.

У Львові теж не дозволяють проводити омолоджувальне обрізання дерев. Для комунальників провели навчання, де пояснили, що заборонено залишати широкі зрізи понад 10 сантиметрів діаметром та «пеньки» на кінці гілок, обрізати гілки бензопилами, виконувати це за температури нижче нуля тощо.

Такі правила та навчання вже успішно реалізували в інших містах України, зокрема в Кропивницькому. Там, обрізаючи гілки, застосовують принцип максимального збереження крони і забороняють одноразове обрізання понад 30% крони дерева. Розроблені правила містять приписи, рекомендації та ілюстрації щодо підняття крони, її прорідження та обрізування дерев під лініями електромереж.

Як діяти, аби врятувати дерева нашого міста

Обрізання дерев потрібне, щоб:

підтримувати природну чи штучну архітектурну форму крони дерева;

коригувати рівномірність розташування скелетних гілок для надання кронам симетричності;

стимулювати утворення молодих пагонів;

підвищувати життєздатність послаблених і старих дерев.

У Полтаві теж мають діяти чіткі приписи, особливо щодо обрізання крони. Мораторій на «цілковите омолодження» та професійні кадри, які діють відповідно до правил, – перші кроки до покращення ситуації. Утримання дерев у здоровому стані має бути систематичним і комплексним. Адже боротися треба не з наслідками, а з причинами проблеми.

Андріан Литовченко, голова правління «Полтавської міської організації роботодавців».

13 березня 2020 року