Фейки про коронавірус: спростування найпоширеніших

1. >
2. Суспільство >
3. Фейки про коронавірус: спростування найпоширеніших

Фото – rfi.fr

У ВООЗ вже неодноразово нарікали на те, що дезінформація лише ускладнює роботу медиків, відволікає увагу тих, хто ухвалює рішення, та ширить паніку серед суспільства. Через це у ВООЗ вимушені боротися на тільки з вірусом, а й з любителями теорій змови, які поширюють дезінформацію і підривають суспільні заходи в боротьбі з пандемією. «Дезінформація стає заразнішою за сам коронавірус», – кажуть в організації. На сайті «По той бік пандемії» зібрали найпоширеніші фейки про цю хворобу.

Про коронавірус і вакцини

Найперше спростуємо те, що коронавірус штучний, пандемія спланована, і все це задля того, аби залякати людей і змусити їх вакцинуватися. Геномний аналіз показав, що SARS-CoV-2 пов’язаний з вірусами, схожими до тих, що мають кажани. Це не означає, що люди заразилися саме від цих тварин. Втім науковці одностайно наголошують на природному походженні вірусу. Відповідно, ніхто не міг його передбачити, а тим паче – спланувати.

Про Білла Гейтса та вбивчі вакцини

У Мережі ширяться чутки, що нібито засновник корпорації Майкрософт хоче нав’язати людству вакцини, які б скоротили кількість населення на Землі.

Фонд Білла та Мелінди Гейтсів, справді, виділяє чималі кошти на розробку вакцин. Зокрема, він зобов’язався допомогти країнам, що розвиваються, у боротьбі з COVID-19 та виділив на це близько 100 мільйонів доларів.

Наразі немає клінічно схвалених противірусних препаратів, які можна використовувати проти COVID-19. Якщо, на думку конспірологів, завдання вакцини – убивати людей, то чи є сенс роками шукати її та проводити дорогі клінічні випробування, аби переконатися в їх безпечності?

Станом на восьме квітня, серед світових розробок вакцини проти COVID-19 є 115 «кандидатів». Із них 78 підтверджені як активні – вони перебувають на дослідницьких або клінічних етапах, ще 37 не підтверджені. Чимало розробників заявили про плани розпочати випробування вакцин на людях уже цього року. Такий поспіх високою смертністю, яку спричиняє новий коронавірус.

Про те, що перекис водню лікує коронавірус

На деяких телеканалах досі розказують небезпечний фейк, що треба пити перекис водню для профілактики, зокрема при коронавірусі.

Насправді є дослідження, які говорять, що перекис водню можна використовувати як дезінфікувальний засіб, але дуже обережно і лише як засіб для чищення поверхонь у домі.

Навіть випадкове ковтання невеликої кількості 3% перекису водню зазвичай викликає здуття живота, легкий біль у шлунку та в деяких випадках блювоту.

А прийом більших кількостей перекису водню може спричинити виразки та опіки в роті, горлі та шлунку. Подекуди перекис може спричинити проблеми з диханням, непритомність і навіть смерть. 

Тезу про цілющі властивості від усіх недуг просував професор Неумивакін. По-перше, він не міг говорити про COVID 19, бо помер ще 2018 року. Тому ті відео, які просувають як його поради при коронавірусі, – фейкові. По-друге, цей професор, окрім вивчення надання медичної допомоги космонавтам, просував псевдонауковий езотеричний напрямок біоенергоінформатики, а також був народним цілителем і лікував перекисом водню і содою.

Саме після десятків псевдонаукових відео, де Неумивакін говорить про те, що треба пити перекис, деякі люди щиро вірять, що препарат допоможе покращити здоров’я, ввівши зайвий кисень в організм. Фактично, виробництво перекису водню раковими клітинами в організмі, як відомо, посилює запалення та прискорює прогресування хвороби

Отож немає жодних доказів ефективності перекису водню у лікуванні та профілактиці коронавірусу.

Про те, що коронавірус нібито не живе на поверхнях

Окреме місце належить темі «живучості» вірусу на поверхнях. Перші згадки про це з російського сегменту в мережі «Фейсбук» почали надходити ще на початку квітня. Потім була стаття у МК, де вже як факт подавалася теза, що навіть у будинках з хворими на COVID-19 на ручках дверей вірусу не знайшли. Тому, за логікою автора дослідження, потрібно відчиняти супермаркети та перукарні, адже заразитися там майже неможливо.

Що ж було насправді?

Обстеживши хворих у Гангельті (Німеччина), лікарі озвучили сенсаційні результати: високий відсоток набутого імунітету в перевірених (15%) та в рази нижчий рівень летальності (0,37%), ніж офіційний (1,98%). Ці результати викликали критику дій влади Німеччини, а разом з тим – скептичну реакцію вчених світу.

Єдине видання, яке написало тезу про виживання вірусу на дверних ручках – RTL today.

RTL today стверджує, що 8 квітня, під час прес-конференції, професор Штреєк заявив: «Щоб дістати вірус, потрібно, щоб хтось хворий кашляв ним у руку, негайно торкався ручки дверей, а потім після цього інша людина вхопилася за ручку і торкнулася до свого обличчя».

Але на прес-конференції професор такого не говорив! Геть як ситуація з ВООЗ та ібупрофеном. Коли сотні медіа написали, що нібито ВООЗ заявив про шкідливість ібупрофену, це все рознесли з таким розмахом медіа, що ВООЗ дало офіційне спростування. Ібупрофен можна приймати при коронавірусі, жодних підтверджень негативної дії наразі немає.

Але повернемося до професора Штреєка. Раніше, 31 березня, під час етеру на каналі ZDF, він озвучив схожу тезу, але з однією «невеличкою» ремаркою: Штреєк не сказав “якщо ОДРАЗУ взятися за ручку”. На питання ведучого, як швидко треба взятися за дверну ручку, щоб заразитися, професор дослівно відповів: «Такого дослідження серйозно ще не проводили».

Пізніше, на етері 9 квітня, він також всіляко уникав відповіді на питання про шляхи поширення, пославшись, що цим питанням займаються інші колеги.

Отже підтвердження слів пана Штреєка, озвучених RTL today, немає.

Але звернімося до результатів дослідження.

9 квітня вийшли «Попередні результати та висновки кластеру «COVID-19» Дослідження (муніципалітет Гангельт)». Але цей файл раптово зник з сайту. Щоправда, кеш файлу зберігся.

І там немає жодного слова про «виживання» вірусу на поверхнях, та й взагалі про те, що такі дослідження проводили. Пізніше вийшла оновлена версія документа.

Відмінність від першого варіанта – лише інший відсоток загальної смертності в Гангельті: 0,06%, а не 0,15%. Жодних згадок про дослідження зразків вірусу з ручок, раковин, мобільних телефонів немає.

Ми не відкидаємо, що під час публікації результатів інших досліджень з Гангельта (про проведення яких згадував Штреєк), нададуть переконливі докази швидкого зниження рівня вірулентності вірусу на поверхнях. Так само, як дослідження можуть показати протилежне. Наразі, попри розповіді, що брали змиви з багатьох поверхонь у будинках хворих на COVID-19, таких даних не оприлюднили. Тому останнім підтвердженим залишається дослідження, де вірус (в лабораторних умовах) на різних поверхнях жив від кількох годин до кількох діб.

До слова, на сайті «По той бік пандемії» подають 25 ресурсів, які поширювали фейки та маніпуляції про коронавірус.

Читайте також: На Полтавщині за добу зафіксували ще 38 випадків коронавірусу, усього – 101. ОНОВЛЕНО

21 квітня 2020 року