Cьогодні
Право народити гідно: як вберегтися від акушерського насильства
26 травня 2020, 09:00 0
Аліна потрапила в пологовий будинок набагато раніше за термін, коли мала народити, із діагнозом «підвищений тонус матки». Під час одного з УЗД жінка запитала в лікарки, яка довго розглядала монітор: «Що там, народиться здорова дитинка?» На що лікарка відповіла: «Мовчи, хоча б когось народити».
Ситуація, в яку потрапила наша героїня, непоодинока. Грубі висловлювання – це один із проявів акушерського насильства, із яким щодня стикаються жінки в пологових будинках. Про нього почали говорити нещодавно, адже донедавна ця тема була табуйованою. На скарги породіллі про біль у лікарів була одна відповідь: «Що ти хотіла, ти ж жінка – терпи!».
Що терпіли жінки
Полтавка Тамара згадує свої пологи:
– Пришвидшили пологи окситоцином, а насправді вони не пришвидшилися. Окситоцин робить біль ще нестерпнішим. Це був жах. Найгірше, що не було контакту людського з лікаркою, і це поглиблювало стрес. Коли прийшла зав відділенням і сказала кілька слів, мене відпустило, і я таки народила. І коли лікарка вводить окситоцин, вона не каже, що це посилить біль. До того ж, дозвіл – дуже умовне поняття. Коли сама не розумієш, що таке окситоцин, а лікарка для тебе – авторитет. Я лише через кілька років дізналася, що той жахливий біль був якраз через окситоцин.
Про вплив на жіночий організм окситоцину та введення його без згоди під час пологів публічно під час кампанії #ГодіМовчати розповідала Настя Мельниченко, авторка книжки «#ЯНеБоюсьСказати»:
– Я дуже ретельно вибирала лікарку, оскільки хотіла якнайприродніші пологи. Платила солідну суму за послуги й мала лише одну вимогу: жодного знеболювального, без стимуляторів, повністю природні пологи. Це була моя друга дитина. Та сама лікарка приймала першу, тож знала про особливості мого організму. Після того, як Северко народився й мені поклали його на груди, лікарка раптом влупила мені в стегно укол. Я вирячила очі: «Що ви робите? Договір був без жодних уколів!». «Спокійно, – сказала лікарка, – це окситоцин, він допоможе скоротитися матці». Я пам’ятала, що першого разу в мене матка скорочувалася аж надто швидко, мені боліло. Окситоцину в мене було хоч у банки закручуй. Тоді було не до сварок, і я перемкнулася на дитину. Але за днів сім мені стало зле. Боліла кожна клітинка мого тіла. Лихоманило. Я сіла в метро й лишилася сидіти в переході на майдані. Далі був туман, лікарня, понад 40 температура, крапельниці. Ледь відкачали. Зонд у матці для відведення гною чи чого там... Діагноз – надто швидко закрилася матка, не встигла вийти вся післяпологова рідина. Отой укол окситоцину мене мало не вбив. До того ж, я зробила свій вибір – повністю природні пологи. Але чомусь лікарка вирішила скористатися моїм найбезпомічнішим у житті станом і зробити по-своєму.
У жодному протоколі не написали «залякуй, принижуй, роби свавілля»
Під акушерським насильством розуміють будь-які дії медичних працівників, які чинять із жінкою проти її волі. Сюди входять дії медиків, на які не запитали згоди жінки, або зробили, попри її заборону, або наслідки, про які надали неповну чи неправдиву інформацію. Також до акушерського насильства належить емоційний тиск на породіллю, неповажне ставлення, фізичний біль через зайві медичні втручання.
Юлія Савельєва, психологиня Полтавського перинатального центру та медичного центру «Медіон», яка проводить заняття з вагітними та допомагає підготуватися до пологів, пояснює:
– Акушерське насильство – це завдання шкоди фізичної, психологічної або моральної. У пологах головна породілля, а не акушер-гінеколог. Тому лікар має діяти чітко за протоколами, бути чесним з породіллею й поважати її гідність, думку, життя. У жодному протоколі не написано «залякуй, принижуй, роби свавілля». Узагалі, акушерська агресія – це відгомін «совка», у жодній цивілізованій країні акушерське насильство в пологах і до пологів не припустиме. За деякі прояви такої агресії лікарів позбавляють ліцензії. У нашій країні це має інший вигляд, на жаль.
Думка лікарів
Людмила Іванова, головна експертка Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА з питань акушерства і гінекології, говорить про інший термін – акушерська агресія.
– У медицині є таке поняття, коли, наприклад, акушер-гінеколог застосовує якісь агресивні методики. Але зауважу, із 2008 року про явище акушерського насильства можна не говорити, бо, в принципі, усе акушерство в Україні, зокрема, у Полтавській області, перейшло на партнерські пологи. Тобто жінка народжує з партнером, яким може бути не лише її чоловік, а будь-хто на вибір породіллі: у ролі партнера можуть бути мама, чоловік, подруга, доула, – розповідає Людмила Іванова. – І тут дуже важлива роль партнера. Під час підготовки до пологів саме партнера вчать, як допомогти жінці, щоб зменшити больові відчуття.
У Полтавській області 80-85% – це партнерські пологи, за словами Людмили Іванової.
Проте на період карантину, нагадаємо, партнерські пологи наразі обмежені.
Щодо фізичних страждань під час процесу народження дитини експертка зауважує, що на сьогодні ставлення до болю в акушерстві відносне.
– У всіх країнах Європи, в Україні й, звичайно, у нашій області, всі пологи ведуть за допомогою епідуральної аналгезії (спосіб знеболення за допомогою уколу у спину) щоб зменшити біль жінки. Бо, з огляду доказової медицини, біль викликає реакцію плоду, – пояснює Людмила Іванова. – Коли у жінки болить, судини звужуються, відповідно, менше крові надходить, і починає страждати дитина. На біль мами потім реагує дитина. Тому щоб цього не було, в Україні в багатьох клініках – і у нас в області також – фактично 60-70% пологів відбуваються за допомогою епідуральної аналгезії, за згодою і вибором жінки. Відповідно, жінка не відчуває болю, але пологова діяльність триває й покращується відкриття шийки матки.
Людмила Іванова додає, що в Полтавській області медичний персонал постійно вдосконалює навички роботи, проводить тренінги з перинатальних технологій.
– У межах співпраці з упровадження перинатальних технологій з ЮНІСЕФ були моменти, коли готували середній персонал і обговорювали теми супроводу, на тренінгах вчили поводитися з породіллями, – каже Людмила Іванова. – Але варто враховувати індивідуальний рівень виховання людини.
За словами Людмили Іванової, статистики випадків акушерського насильства в Полтавській області не ведуть. Але при лікарнях та управліннях охорони здоров’я (як в області, так і в районах) є відділи звернень, де жінка чи її родичі можуть залишити скаргу. За рік таких звернень надходить не надто багато – два-три.
Як уберегтися від акушерського насилля
Психологиня Юлія Савельєва радить ретельно готуватися до пологів.
– Зараз є безліч курсів з підготовки до пологів. Їх краще проходити з партнером, щоб він розумів, що відбувається в пологовому залі, що допустимо, а що – ні. Обов’язково брати на пологи партнера. За наказом МОЗ №624, породілля має право взяти з собою на пологи двох партнерів. Тобто це може бути чоловік та професійна партнерка – доула. Якщо є змога познайомитися з лікарем завчасно – добре. На такій зустрічі можна обговорити план пологів: чого хоче жінка, як вона бачить усі етапи пологів, та чого вона очікує від лікаря. Тут можна проговорити й про застосування медикаментів під час пологів, яких під час фізіологічних пологів не має бути, – радить фахівчиня.
Колишня міністерка охорони здоров’я України Уляна Супрун дає такі поради:
– Знайте свої права та повідомте про них людині, яка супроводжуватиме вас на пологах – партнеру, доулі, подрузі або мамі. Якщо ваші права порушують, фіксуйте це будь-яким чином.
– Напишіть лист головному лікарю, аби підтвердити свої права. Якщо виникнуть проблеми з лікарями та акушерами до пологів, під час або після них, можете посилатися на відповідь головного лікаря.
– Завжди можете сказати «ні». Жоден лікар не може зобов’язати погодитися на аналізи або кесарів розтин. Він мусить проінформувати вас про причину, перебіг процедури та її наслідки, отримати інформовану згоду або відмову.
Що робити, якщо акушерське насильство сталося:
Що робити, якщо акушерське насильство сталося:
Усвідомити це. Вагітна жінка або породілля заслуговують на поважне ставлення з боку лікарів та акушерів, проте часом стається протилежне.
Поговорити про це. Поділитися своїм досвідом із близькими, аби пережити травму. Прояви післяпологової депресії можуть бути спричинені й акушерським насиллям.
Пропрацювати це. Якщо хочете допомогти іншим жінкам не пережити те, що довелося пережити вам, діліться своїм досвідом. Три роки тому Україна долучилася до світового руху проти акушерського насильства «Революція троянд». За хештегами #StopObstetricViolence й #годімовчати можна знайти історії жінок, які постраждали від нього.
Права вагітної
Для запобігання таким ситуаціям та задля розв’язання проблем, що вже сталися, ГО «Природні Права Україна» створила інформаційну збірку, у якій описані права вагітних і породіль, види акушерського насильства та правила профілактики травмувальних пологів.
Права вагітних/породіль в Україні (за матеріалами посібника ГО «Природні права Україна» «Права жінки у пологах та їх реалізація в Україні».
Жінка, з-поміж іншого, має право:
– ставати чи не ставати на облік під час вагітності;
– обирати лікаря, коли стає на облік;
– звертатися по консультацію до незалежних фахівців;
– ухвалювати інформоване рішення щодо призначених досліджень;
– обирати пологовий будинок та лікаря для пологів;
– мати підтримку та повагу з боку медичних працівників;
– народжувати фізіологічно після кесаревого розтину або при сідничному передлежанні дитини, якщо жінка того бажає та не має медичних протипоказань;
– мати відповідну інформацію про свій стан та стан дитини, а також про будь-яке медичне втручання;
– перебувати в лікарні чи поза її межами перед, під час та після пологів;
– погоджуватися на госпіталізацію перед пологами або відмовлятися від неї, отримавши від лікаря всю інформацію;
– уникнути під час оформлення в пологовий будинок таких практик як гоління лобка та клізма, які не рекомендують сучасні протоколи;
– народжувати в індивідуальному пологовому залі;
– народжувати у своєму одязі;
– мати психологічну підтримку на пологах двох обраних нею осіб;
– мати підтримку близьких у разі перебування після пологів у реанімації;
– давати згоду або відмову на всі пропоновані медичні втручання (крім невідкладних випадків);
– слухати музику, використовувати ароматерапію під час пологів;
– користуватися душем та ванною під час пологів для немедикаментозного знеболювання переймів;
– їсти й пити під час пологів;
– вільно обирати положення тіла впродовж пологів, зокрема зі зручною позицією для потуг;
– вимагати розпакування та підготовки до застосування медичних препаратів, призначених для введення жінці або її дитині, у присутності жінки або членів родини;
– бути в безперервному контакті з дитиною після пологів шкіра-до-шкіри не менше двох годин (якщо жінка або дитина не потребують невідкладної медичної допомоги);
– на забір пуповинної крові або на заборону такого забору, або на донорство такої крові;
– забрати плаценту після пологів, якщо жінка має таке бажання;
– давати свій дозвіл на будь-які маніпуляції щодо новонародженої дитини, яка не потребує невідкладної допомоги, або відмовлятися від них;
– бути весь час у пологовому будинку разом із дитиною, мати вільний доступ до дитини в реанімації;
– мати підтримку з боку медичного персоналу пологового будинку в обраному нею способі вигодовування дитини.
Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews
До теми: Партнерські пологи та відвідування жіночих консультацій рекомендують обмежити на період карантину
26 травня 2020
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь