Екологічність державних закупівель має бути головним критерієм

1. >
2. Суспільство >
3. Екологічність державних закупівель має бути головним критерієм

Прозорі закупівлі за час свого існування багато в чому змінилися, але з 1 серпня 2016 року державні замовники встигли напрацювати певні обмеження та «погані звички» у своїй роботі. Тож орієнтир на найнижчу ціну під час вибору переможця торгів не тільки не практичний, але й часто стає причиною нераціонального використання державних коштів. За таких умов корупційна складова лише посилює своє «коріння».

Згідно зі статтею 22 нової редакції Закону «Про публічні закупівлі», замовник має право застосовувати нецінові критерії під час аналізу пропозицій учасників. Невідповідність таким додатковим вимогам, що зазначають у тендерній документації, може призвести до відхилення пропозиції незалежно від її ціни. Але такий підхід вимагає додаткової відповідальності з боку замовника.

Під час формування тендерним комітетом технічних характеристик щодо предмету закупівлі за державні кошти, мають бути наявні посилання на міжнародні чи національні стандарти, а також нормативно-правові акти, що їх регулюють, для практичного обґрунтування суті та запобігання додатковим запитанням з боку постачальників. Прикладом такої вимоги, наприклад, є орієнтир на екологічність предмету закупівлі до навколишнього середовища у часи, коли цивілізовані країни усвідомлюють та намагаються вирішувати проблеми планетарного масштабу.

Заскарузла практика, коли замовник визначає базові характеристики продукції та не враховує додаткових факторів, які мають вагу не тільки для кінцевого користувача, але й для навколишнього середовища, в той час як умови виготовлення зазначеного продукту, наприклад, безпосередньо впливають на екологію. Натомість, впроваджуючи застосування додаткових критеріїв, що встановлюють вимоги до функціональності продукту, енергоефективності, доцільного використання водного ресурсу чи його екологічності до людини та природи, раціональної утилізації відходів людської життєдіяльності, – забезпечить нас здоровими умовами життя та подальший розвиток «людини розумної».

Важливі екологічні «акценти» потрібно розставляти під час проведення будівельних та реставраційних робіт для зменшення негативного впливу на довкілля. Раціональне використання техніки для зменшення забруднюючих викидів у повітря, води чи ерозії ґрунту, застосування екологічних будівельних матеріалів, мінімальне видалення зелених насаджень та унеможливлення використання територій з родючим шаром ґрунту під місця для паркування тощо. Такий більш ґрунтовний підхід під час вибору переможця варто застосовувати і під час закупівель продукції широкого вжитку, коли якість матеріалу та терміни його придатності безпосередньо впливають на екологію, життєвий цикл товару і визначає частоту необхідності повторення таких закупівель.

Що таке життєвий цикл продукції та в чому його суть?! Доцільним прикладом тут стане використання енергоощадних ламп у найкращих традиціях генія Тесли замість звичних ламп розжарювання пана Едісона. Коли світлодіодні лампи мають вищі показники освітлення та довші терміни служби за відносно високої вартості, але економного енергоспоживання, на відміну від дешевших електричних лампочок, що більш звичні та мають коротші й енергоємніші терміни служби. Отже, життєвий цикл будь-якої продукції – це терміни та вартість її подальшого використання у розрізі ціни, економічності, раціональності та екологічності.

Для економії коштів у довготривалих термінах, державні органи розробити схему використання такого нецінового критерію. Методика визначення вартості життєвого циклу була опублікована Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Для автоматизації застосування критерію, команда ДП «Прозорро» розробляє функціонал урахування цього життєвого циклу саме під час проведення закупівлі. Для більшої зручності та ефективності, інструмент планують запустити до кінця 2020 року.

За таких умов, державний постачальник зможе більш ефективно планувати витратні заходи у довгій перспективі, вже враховуючи економічність продукції та терміни її придатності. Під час оголошення про проведення закупівлі, замовник буде вказувати про використання такого критерію оцінки, як життєвий цикл. Обираючи одиницю виміру життєвого циклу, необхідно буде зазначити від одного до п’яти пунктів, що формуватимуть кінцеву вартість продукції:

– витрати на придбання, тобто вартість продукції для замовника;

– витрати, що є супровідними (електроенергія, наприклад);

– витрати на гарантійне обслуговування чи догляд;

– витрати на екологічну утилізацію;

– додаткові екологічні збори, направлені на захист та покращення навколишнього довкілля.

Особливу увагу, замовник вимагає до підтверджувальних документів, що визначають розмір того чи іншого пункту з вищезазначених.

Зі своєї сторони, учасник торгів під час формування своєї пропозиції, окрім базової вартості, має так само відповідно до кожного пункту навести розрахунок та додати підтверджуючі документи. ЕСЗ прокалькулює всі зазначені параметри та зафіксує кінцеву суму як частину кваліфікації. Цей критерій буде враховуватися під час кожного раунду торгів та просуватиме найкращу пропозицію останньою приймати рішення стосовно цінового падіння. До корекції буде доступна лише базова вартість самого товару, інші пункти залишатимуться незмінними до кінця торгів. Після завершення торгів, система автоматично ранжуватиме пропозиції і першою до розгляду постане найбільш економічна.

Завдяки такому конструктивному підходу, держава буде показувати довгострокову економію коштів.