Cьогодні
Коли святкувати Різдво: владика Федір розповів, чи готові православні до змін у святах
23 грудня 2020, 16:45 0
Наближається велике християнське свято Різдво. 25 грудня його святкуватимуть християни західного обряду, а 7 січня – східного. З 2017 року католицьке Різдво, як кажуть в народі, стало офіційним вихідним в Україні і все частіше православні віряни також замислюються, а хто вже й відзначає це свято саме 25 грудня, дотримуючись григоріанського календаря, за яким живе увесь світ і лише чотири православні церкви у світі досі дотримуються юліанського календаря. Серед цих чотирьох – православна церква України та Українська православна церква.
Тож, яка дата святкування правильна та що варто знати про Різдво, говоримо із владикою Федором, архієпископом Полтавським і Кременчуцьким.
– Владико, поясніть різницю між юліанським та григоріанським календарями та коли виникла ось ця розбіжність у святкуванні Різдва між православними і католиками?
– Юліанський календар бере свій початок у Стародавньому Римі, започаткований Юлієм Цезарем, а григоріанська система – від Папи Римського Григорія ХIII. Реформа календаря відбулася в XVI столітті. Вважалося, що григоріанський – більш точніший календар і виникла певна різниця в днях між цими двома календарями. Різниця між цими двома календарями на сьогодні складає 13 днів, через кожні 500 років додається ще один день і вона збільшується. Російська імперія, частиною якої ми були тривалий час, перейшла на григоріанську систему після 1917 року. Держава почала жити за новим стилем, а церква – продовжила за старим.
– Скажіть, будь ласка, до церковної реформи проведеної Григорієм ХIII, коли святкували Різдво і православні, і католики?
– До реформи Різдво Христове відзначали і католики, і православні – 25 грудня.
– А взагалі, звідки взялася дата народження Ісуса Христа 25 грудня?
– Це умовна дата Різдва Христового, ми не знаємо, коли народився Ісус Христос. Це не день народження Ісуса Христа, це день в який ми відзначаємо прихід у світ Бога, втілення Бога. Був час у церковній практиці, коли Різдво святкувалося разом з Водохрещам. Це було одне свято, до ХІ століття, до розділення церкви. В ХІ столітті відбулося остаточне розірвання спілкування та молитовного єднання між східною та західною частинами церкви та утворилися католицька і православна церкви, кожна з яких пішла своїм шляхом.
Тут треба розуміти проблему ширше, йдеться про те, що ми маємо перейти на григоріанський календар, навіть не повний, є таке поняття, як новоюліанський календар. Це коли всі свята крім Пасхи і тих, які прив’язані до неї, ми відзначаємо за Григоріанським календарем, але частину – ні. Тому цей календар називаємо новоюліанським. Він більше підходить до церковної богослужбової практики. Але всі ми маємо розуміти, якщо ми починаємо святкувати Різдво 25 грудня, то всі інші свята також перенесуть на новий стиль. Наприклад, святого Василя буде 1 січня, Водохреща 6 січня, Покрова, Преображення, Різдво Богородиці та інші також будуть зміщатися. Чи готове суспільство, особливо те, яке практикує богослужіння до таких змін? Ми не можемо перенести тільки Різдво на 25 грудня, а все інше залишити, бо втратиться логіка у цих святах. Наприклад, 7 квітня Благовіщення – це зачаття Ісуса Христа в утробі Пресвятої Богородиці. Відрахуємо дев’ять місяців, виходить 7 січня – Різдво Христове.
Святкове дійство на Різдво в Полтаві в один з минулих років
– Як Ви гадаєте, віряни готові до таких змін чи поки що зарано говорити про це?
– Опитування, яке проводилося кілька років тому показало, що 60% православних українців не готові переходити на григоріанський календар. Тому, якщо робити різкі рухи, ми можемо розділити людей. Календар – це витвір людський і ми можемо його міняти і церква готова його змінити, питання, чи суспільство готове бути настільки гнучким до змін? Тому мені здається, що єдиний реальний шлях – це інформування людей. Вони мають розуміти, що якщо ми переходимо на григоріанський календар, то ми повністю міняємо дати всіх свят. Треба підготувати до цього суспільство і тоді прийняти це рішення. Я гадаю, що це має відбутися еволюційним шляхом в контексті нашої інтеграції у Вселенське православ’я, бо ми були орієнтовані до недавнього часу до російської форми православ’я. Російська церква залишається на старому стилі, Українська греко-католицька церква, яка є частиною католицької церкви, теж не готова перейти на новий стиль, хоча вся римо-католицька церква живе за григоріанським календарем. Крім того існувала пропаганда російської православної церкви, яка казала, що як тільки українська православна церква буде самостійною, то зразу стане католицькою. Це було залякування людей, тому оцей перехід на 25 грудня вніс би певну сум’ятицю, тоє поки що залишаємося на юліанському календарю, щоб не створити ще більшого розділення в православній церкві.
– Скажіть, будь ласка, а інші православні церкви, коли святкують цю дату?
– На старому стилі залишаються лише чотири православні церкви: Українська, Російська, Польська та Єрусалимський патріархат. Решта православних церков відзначають Різдво за новоюліанським, фактично, григоріанським календарем – 25 грудня, хоча в Елладській церкві з цього приводу створився розкол, значна частина громад релігійних не перейшли на святкування 25 грудня. Греція – це яскравий приклад, коли частина суспільства не захотіла цих реформ. То навіщо створювати нам ці розділення?
– На Вашу думку, чому ще в 1917 році церква на теренах колишньої Російської імперії не ризикнула перейти на Григоріанський календар?
– Ризикнула. Було навіть рішення патріарха Тихона, але люди не прийшли на богослужіння 25 грудня. Тоді суспільство було більш традиційне, воцерковлене, тому ця спроба, на жаль, зазнала краху і повернулися назад до юліанського календаря.
– Багато людей акцентують увагу, що 25 грудня саме католицьке Різдво і православні не мають до нього жодного відношення та повинні сприймати, як звичайний буденний день, чи є якісь рекомендації церкви з цього приводу?
– Мені складно давати якісь рекомендації, тому що навіть рішення Синоду нашої церкви також було обережне, збалансоване: якщо є громади, які хочуть відзначати 25 грудня, то може бути молебень, може бути згадка Різдва Христового. Але в цей день православна церква святкує пам’ять святителя Спиридона Тримифунтського.
– А загалом святкове богослужіння на Різдво католицьке та православне суттєво відрізняється?
– Якщо ви були на месі у католицькій церкві і на православній літургії, то легко побачите спільне коріння. Тобто, це одна літургія, яка служилася в древній церкві. Але в процесі історичного розвитку відбулися культурні та обрядові нашарування.
Щодо богослужіння, яке передує літургії, яка відбувається на саме свято, то православна служба відрізняється, бо вона сформована чернечим уставом.
Християнство виражається в любові до ближнього і духовність вимірюється нашим ставленням до ближнього. Тому нам треба навчитися поважати різні культурні традиції, ставитися з повагою до представників інших релігій та інших християнських конфесій. У цій різноманітності об’єднуючим фактором має бути любов.
Читайте також: Владика Федір: «Зміна держави починається зі зміни себе»
Нагадаємо, 19 грудня у Полтаві відкрили Будиночок святого Миколая.
Ви можете закинути будь-яку суму на тістечко редакції
Клік по кнопці відкриє форму пожертвування LiqPay
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь