У Полтаві в ліцеї створили чотириметрову ялинку. ФОТО

31 грудня 2020, 16:37 0

Новорічну красуню висотою 4 метри створили у Науковому ліцеї №3 Полтавської міської ради. Два місяці тривала робота, але ж такої більше немає ніде. Ялинка прикрашає хол навчального закладу.

У цьому закладі завжди креативлять і педагоги, і діти, і батьки. Тож і нині хотілось чогось незвичного. От і придумали таку ялинку.

Олена Варданія та Ірина Гринь

До школи ходили нині лише початкові класи, а старші вчаться дистанційно, то діти скучають за рідними стінами, живим спілкуванням, а ще як побачили, яка локація є – буквально просились на уроки.

Знаючи, яка креативна у ліцеї вчителька образотворчого мистецтва та мистецтва Олена Варданія, і скільки всякого цікавого уже було, Ірина Миколаївна Гринь, директорка, запропонувала помудрувати і цього разу.

Так виникла ідея ялинки, яку бачите на фото – дерев’яна основа з поличками, паперові вулиці з деревами та будиночками, прикрашена ялинковими іграшками.

Два місяці кілька педагогів втілювали ідею: Олена Олександрівна Варданія, Наталія Павлівна Дубік, Вікторія Миколаївна Бакулей, Віктор Миколайович Захарчук.

Основу виготовив Віктор Захарчук, вчитель трудового навчання, а інші вирізали, малювали, потім разом розміщували білосніжні фігури на дерев’яну основу, прикрашали іграшками.

Олена Варданія каже, що дітям дуже сподобалась нова ялинка, кожен хоче заселфитись біля неї.

– Шукали в інтернеті, то такої немає. Просила дітей, що як побачать подібну, хай покажуть мені, ми ж з ними моніторимо різні сайти, надихаємось цікавими ідеями, – ділиться Олена Олександрівна.

Тут же, у холі ліцею, напроти ялинки, є крісла-мішки, де діти люблять перепочити, також є скринька буккросингу, куди учні приносять книжки, беруть читати інші, кладучи свою.

Ірина Миколаївна Гринь розповіла, що у закладі щороку відбувається благодійний аукціон: молодші учні виробляють щось, а старші купують. За виручені кошти купують потім подарунки для дітей з малозабезпечених родин та для інклюзивно-ресурсного центру. Школа опікується такими сім’ями, привчаючи дітей до співчуття та взаємодопомоги. Деякі роботи представлені також у холі.

– Оскільки до школи ходили лише початкові класи, а старші вились дистанційно, то діти сумують за рідними стінами, живим спілкуванням, а ще як побачили, яка локація є – буквально просились на уроки, – говорить Ірина Миколаївна. – Молодші фотографуються тут постійно.

«Усіх дітей можна навчити, не слід обмежувати і рамкувати»

Керівниця ліцею пишається, що у закладі є такі креативні вчителі.

– Олена Олександрівна – це наш скарб, її люблять діти, стільки всього цікавого вона створює разом з ними, – говорить про колегу Ірина Гринь.

Олена Олександрівна Варданія – із роду педагогів, у неї в крові вміння і бажання навчати, ділитись досвідом. Вона 17-а у роду вчителів, продовжила цю традицію, вміє навчити і зацікавити тих, кому не давали шансів інші. У Науковому ліцеї №3 Полтавської міської ради вона веде образотворче мистецтво та гурток «Палітра». Вже понад 26 років Одена Варданія дарує дітям віру в себе, навчає їх різних технік, баченню світу через образи, вираженню емоцій та внутрішнього стану через мистецтво

Олена Варданія переконана, що всі діти – талановиті.

– Дорослі ставлять рамки, обмежують, оцінюють, тож чимало учнів вважають, що їх не можна навчити малювати, вони не мають хисту, – каже Олена Олександрівна

Олена Варданія доводить протилежне – усіх дітей можна навчити.

– Головне, щоб дитина хотіла вчитись, а не тато з мамою цього прагнули, – зауважує Олена Олександрівна.

У її кабінеті стіни прикрашені малюнками вихованців, виконаними у різних техніках. На заняттях діти створюють картини, листівки, ялинкові прикраси та багато іншого.

– На уроках образотворчого мистецтва не може бути оцінки, що нижча за 10. Дитина старається, вона так бачить. Учням я кажу: «Ви «Чорний квадрат» бачили? А він мільйони коштує. І ви зможете малювати, не сумнівайтесь!» – ділиться вчителька

А ще пані Олена пишається успіхами учнів: не маючи інших навичок, крім отриманих у школі на уроках та гуртку, 9 із 14 учнів вступили після закінчення ліцею на різні спеціальності, пов’язані із мистецтвом – живописом, архітектурою тощо.

Діти з наставницею після персональної виставки гуртка «Палітра»

Дітлахи, котрі потрапили на її заняття, здобувають віру у себе та власні сили і можливості.

У закладі чимало зроблено руками пані Олени та її вихованців. Приміром, годинники чотирьох країн (бо 4 іноземні мови вивчають у закладі) виготовлені в техніці декупажу, також фортепіано в актовому залі у руках Олени Олександрівни зі старого пошарпаного перетворилось на інше, оригінальне, але не втратило функціональності.

– Легше сказати, якими я техніками не володію, – усміхається вчителька. – Постійно ж опановую нове разом з вихованцями. Не працюю з олійними фарбами – це єдине, що не люблю, от на дотик не подобаються – і все тут.

Пані Олена має власну студію, де навчає і дорослих. Створює оригінальні вироби (серед них і подарунки) і вчить цього інших.

Пік креативності настає у передноворіччя, адже тоді прокидаються ідеї адже багато з нас прагнуть казки, див, несподіванок. Кілька років тому ліцей мав уже круту ялинку без каркасу, з кульок. Мала вигляд, ніби іграшки тримаються завдяки магії.