Гендерна квота в дії: скільки депутаток обрали на Полтавщині

1. >
2. Суспільство >
3. Гендерна квота в дії: скільки депутаток обрали на Полтавщині

25 жовтня минулого року в Україні відбулися місцеві вибори, на яких обирали депутатів і депутаток до сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, а також сільських, селищних і міських голів. Цього разу Центральна виборча комісія вперше в історії не реєструвала список партії, якщо виявляла порушення принципу гендерної квоти. Як вплинуло на результат виборів нове виборче законодавство – далі в матеріалі.

У кожній п’ятірці партійного виборчого списку мало бути щонайменше двоє кандидатів від кожної статі. Тобто гендерний мінімум для жінок і чоловіків становив 40%. Про це йдеться у Виборчому кодексі України, який нардепи ухвалили наприкінці 2019-го. Партійна система була обов’язковою на виборах до всіх рад, де кількість виборців перевищувала 10 тисяч. До цього переліку входили також Полтавська міська, обласна й районні ради. У громадах, де кількість виборців менша ніж 10 тисяч, діяла мажоритарна система. Тут для політичних сил, які висували своїх представників, гендерна квота становила 30%.

Нагадаємо, гендерну квоту на місцевих виборах вперше запровадили 2015 року. Але тоді санкцій за її недотримання не було.

Можна стверджувати, що нове виборче законодавство спрацювало. За підсумками місцевих виборів-2020, до органів місцевого самоврядування зайшла рекордна для країни кількість депутаток – 14 565, повідомляє «Радіо Свобода» у своєму огляді.

Гендерна квота збільшила представництво жінок у місцевих радах – з 35% 2015 року до більш як 44% 2020-го. Втім належної представленості жінок в органах ухвалення рішень та серед лідерок виборчих списків ми все одно не спостерігаємо.

Незважаючи на те, що в кожній п’ятірці виборчого списку співвідношення жінки-чоловіки мало становити 2:3, ми бачимо, що чим нижчий рівень влади, тим більше шансів мали кандидатки отримати мандати в органах самоврядування.

Загалом в Україні представленість жінок на різних рівнях має такий вигляд:

• облради – 462 жінки з 1 659 (28%);

• райради – 1 820 з 5 331 (34%);

• міськради – 3 661 з 11 175 (33%);

• селищні ради – 3 787 з 10 073 (38%);

• сільради – 5 735 з 13 601 (42%).

Окрім того, жоден обласний центр не отримав міську голову замість міського голови. Проте в малих містах кількість мерок зросла з 6,75% 2015 року до майже 9% 2020-го.

Водночас відсоток жінок на рівні сіл та селищ зменшився:

• селищні голови – з 21% 2015-го до 16,39% 2020 року.

• сільські голови – з 33% 2015-го до 20,96% 2020 року.

Дані гендерного моніторингу місцевих виборів, який проводили Український жіночий фонд у партнерстві з Національним демократичним інститутом, дають приблизно такі самі цифри й підтверджують, що застосування квоти мало позитивний вплив на представництво жінок.

У попередньому складі місцевих рад було вкрай мало жінок – зокрема, в обласних радах було тільки 15%, у міських радах – 20%.

Завдяки гендерній квоті, партії все-таки сформували списки більш демократичним способом, залучивши як членкинь партій, так і лідерок думок місцевих громад.

За попередніми даними моніторингу, до обласних рад Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської та Чернігівської областей обрали 1172 (71,8%) чоловіків та 331 (28,2%) жінок.

До міських рад міст Бахмут, Вінниця, Дніпро, Житомир, Івано-Франківськ, Київ, Львів, Луцьк, Одеса, Полтава, Рівне, Суми, Тернопіль, Ужгород, Херсон та Черкаси 824 (69,5%) чоловіків та 251 (30,5%) жінок.

На сторінці кампанії «Вибори без сексизму» повідомляють, що до списку 50 найсильніших кандидатів на виборах в Україні потрапили лише 9 жінок. Основний критерій, за яким обирали претендентів, – рівень електоральної підтримки (найвищий – 15 434 і найнижчий – 4928).

Жінок у рейтингу могло бути й більше. Втім вони мають нижчий рівень фінансового забезпечення для проведення виборчої кампанії (у середньому заробітна плата жінок на 30% менша, ніж у чоловіків). Окремо варто виділити й досвід балотування та рівень впізнаваності кандидатки. Адже більшість жінок брала участь у місцевих виборах-2020 вперше.

Ми проаналізували представленість жінок в обласній, районних, міській та районних у місті Полтаві радах.

Полтавська обласна рада

У Полтавській обласній раді VIII скликання працюватимуть 20 депутаток. Це 24% від загального складу депутатського корпусу.

Нагадаємо, в облраді попереднього скликання було 9 жінок (10% від загальної кількості обранців). Найбільше своїх представниць до нинішної облради завели «Слуга Народу» (5 мандатів) та «Європейська Солідарність» (4 мандати). Лілія Руроєва з «Європейської Солідарності» стала заступницею голови облради. Лариса Босенко (ВО «Батьківщина») очолила комісію з питань бюджету та управління майном. Двох жінок обрали до секретаріату: Юлію Цибульську («Слуга Народу») та Ольгу Усанову («За майбутнє»). Жодна з обраниць не очолила фракцію.

Районні ради на Полтавщині

Загалом до районних рад пройшло 59 жінок. Це 31% від загальної кількості депутатів. Дві обраниці стали головами.

Районна рада	Загальна кількість депутатів	Кількість жінок	Відсоток	Партія, від якої жінок пройшло найбільше
Кременчуцька	54	16	30%	«За майбутнє» (4 мандати) «Європейська Солідарність» (3 мандати)  «Слуга Народу» (3 мандати)
Лубенська	42	16	38%	«Батьківщина» «Довіра»  «За майбутнє»
Миргородська	42	12	29%	«Довіра» (3 мандати)
Полтавська	54	15	28%	ЄС (3 мандати)

Із 54 депутатів до Кременчуцької районної ради пройшли 16 жінок. Найбільше – від партії «За майбутнє» (4 мандати), а також по 3 представниці від «Європейської Солідарності» та «Слуги Народу».

16 жінок із 42 депутатів працюватиме в Лубенській районній раді. Найбільше обраниць – від партій «Батьківщина», «Довіра» та «За майбутнє». До слова, керівні посади в Лубенській районній раді дісталися двом жінкам: головою стала Тетяна Качаненко від ВО «Батьківщина», а її заступницею – Оксана Цимбал з «Опозиційна платформа – За життя».

До Миргородської районної ради із 42 депутатів пройшли12 жінок. Найбільше обраниць представляють партію «Довіра» (3 мандати). Очолила раду також представниця «Довіри» Наталія Гирка.

Із 54 депутатів 15 жінок працюватиме в Полтавській районній раді. Найбільше обраниць – від«Європейської Солідарності» (3 мандати). Сьогодні двоє жінок стали заступницями голови райради.

Територіальні громади

Із 60 територіальних громад 10 очолили жінки. Більшість із них (5) – самовисуванки. Четверо йшли на вибори від партії «Довіра», одна депутатка – від партії «Слуга Народу».

Міські ради на Полтавщині

138 жінок працюватимуть у 16 міських радах на Полтавщині.  Це 28% від загальної кількості депутатів.

Лише одна депутатка стала головою – Решетилівську міську раду очолила Оксана Дядюнова від партії «Довіра».

Міська рада	Загальна кількість депутатів	Кількість жінок	Відсоток	Партія, від якої жінок пройшло найбільше
Глобинська	24	5	21%
Горішньоплавнівська	34	10	30%	ОПЗЖ (3 мандати)
Кременчуцька	42	11	26%
Гребінківська	26	8	31%	Радикальна партія Олега Ляшка (3 мандати)
Лубенська	38	14	37%	«Слуга Народу» (4 мандати) «За майбутнє» (3 мандати)
Пирятинська	26	5	19%
Хорольська	26	7	27%	«Довіра» (3 мандати)
Гадяцька	26	8	31%
Заводська	22	7	32%
Лохвицька	26	8	31%	«Довіра» (3 мандати)
Миргородська	34	12	35%	«Довіра» (3 мандати)
Зіньківська	26	7	27%	«Рідне місто» (4 мандати)
Карлівська	26	7	27%
Кобеляцька	25	7	28%
Решетилівська	26	9	35%	«Довіра» (4 мандати)

Полтавська міська рада

У Полтавській міській раді з 42 депутатів 13 жінок. Це 31% від загальної кількості. У міській раді попереднього скликання працювало 14% жінок.

Найбільше депутаток пройшло від партії чинного міського голови Олександра Мамая «За майбутнє», «Європейської Солідарності» та від «Слуги Народу» – по 3 депутатки від кожної політичної сили.

Районні в місті Полтаві ради

До Київської районної ради обрали 38 депутатів. Із них 14 – жінки. Найбільше – від партії «За майбутнє» (4 обраниці) та «Слуги Народу» (3 мандати). Головою цієї райради стала депутатка від «Слуги Народу» Оксана Корольова-Буцко, яка раніше працювала діловодом в Управлінні у справах сім’ї, молоді та спорту. Також вона балотувалася і в Полтавську міську раду, але не пройшла. Її першою заступницею обрали Ірину Погорілець із «Європейської Солідарності».

До слова, після обрання пані Корольової-Буцко головою в мережі інтернет піднялася хвиля хейтерства. 30-річний депутатці закидали, що вона замолода для такої посади, не надто звертаючи увагу на досвід її роботи.

А коли 2016 року Шевченківську в місті Полтаві раду очолив ще молодший, 24-річний, Дмитро Задворкін, жодних закидів щодо віку чи досвіду чоловіка не було.

До Шевченківської районної в місті Полтаві ради на цих місцевих виборах пройшли 13 жінок з 38 депутатів. Найбільше (5 мандатів) – від партії «За майбутнє» та від «Слуги Народу» (3 депутатки). Очільника чи очільницю ради ще не обрали.

У Подільській районній у місті Полтаві раді працюватимуть 14 жінок із 38 депутатів. Найбільше (4 народні обраниці) – від партії «Рідне місто».

Варто відзначити, що на Полтавщині та в обласному центрі не фіксували гучних фактів виходу жінок із виборчих перегонів або складення мандатів після оголошення результатів на користь чоловіків. Здебільшого це відбувалося з об’єктивних причин, а не за гендерним принципом. Як наприклад, від партії «Рідне місто» до Полтавської міської ради пройшли Максим Венгровський та Вікторія Лоза замість Тетяни Юрченко та Олексія Чепурка, які проміняли мандати народних обранців у Полтавській міській раді на депутатство в обласній раді.

Із поданої вище інформації можемо зробити висновок, що на Полтавщині гендерна квота спрацювала, оскільки жінок у місцевій владі стало більше, порівняно з попередніми скликаннями.

Каденція новообраних депутатів у радах усіх рівнів тільки розпочинає свою роботу. Наразі ще не відомо, кому дістануться посади заступників міського голови Полтави, очільників комісій тощо. Тож «Коло» ретельно стежитиме за діяльністю депутатів і депутаток.

Матеріал створений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми,  що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews.

Автор: Наталка Сіробаб