Вилучені із жахливих умов полтавські діти: у якому стані вони зараз та чому так сталось
Ситуація, що сколихнула Полтаву минулої п’ятниці не лишає байдужих досі: двох дітей вилучили з жахливих умов, брудних і голодних, у хаті літали мухи, а на тілі однієї дитини були личинки. Справою займається поліція, служба у справах дітей. А двох братиків помістили у лікарню, де їм надали допомогу.
Нагадаємо, все сталось на вулиці Арктичній, куди виїхали служби і яким нарешті вдалось переконати матір пустити і дім та побачити дитину. Як виявилось, дітей хаті було двоє, а от умови, в яких лежала дитина з інвалідністю, вразили навіть тих, хто багато чого бачили. Оскільки служба у справах дітей була у дворі Ірини Чуканової не раз, то нині прибули вже з документом на вилучення дітей (раніше жінка не пускала фахівців).
Зараз обоє хлопчиків Артем, якому 11 і має інвалідність, та Сашко, якому 9, учень 2 класу школи №16, перебувають у лікарні. Спочатку Артема помістили в реанімацію, адже дитина була настільки виснажена та занедбана, що потребувала порятунку.
– У реанімації Артем був лише добу, і ми його перевели в педіатричне відділення. Стан дитини стабілізували. Хлопчик важить трохи більше 11 кілограмів в 11 років, був зневоднений. Нині він на паліативному ліжку, за ним постійний догляд, – розповіла Лариса Савченко, головна лікарка дитячої лікарні.
В Артема – ДЦП, він не ходить і не говорить. Чи бував на вулиці і чи возила його мати до лікарів, чи були ті в будинку, навідували дитину з інвалідністю і чи взагалі знали про її існування, наразі з’ясовують.
У Сашка є деякі проблеми із зором, тому хлопчика помістили в офтальмологічне.
Тим часом до лікарні добрі люди у вихідні вже привезли допомогу хлопчикам: спідню білизну, інший одяг, памперси, фрукти.
Ми писали, що відомо про полтавську родину та дітей, яких вилучили із жахливих умов.
Не водила дитину до школи та не виходила на контакт з учителями
Нагадаємо, на сполох забила школа. Там переймались тим, що Сашко не відвідує школу. Повідомляли у поліцію, службу у справах дітей, виходили додому до учня.
Як розповіла учителька Сашка, Тетяна Владімірова, вона подала 6 доповідних директору про ситуацію і що дитина не відвідує школу. Також зв’язувалась з мамою хлопчика, але та ігнорувала та не виходила на контакт.
– Мені Саша дістався у спадок, так би мовити, учня не перевели і він другий рік в одному класі, – каже Тетяна Миколаївна. – До школи ходив рідко, мама водила його. Ми знали, що вдома є дитина з інвалідністю, бо жінка про це казала. Але потім мама учня перестала виходити на зв’язок, особливо це поглибилось після того, коли я їй дзвонила і скаржилась, що дитина недоглянута, погано пахне та на це скаржаться діти.
Як розповіла вчителька, разом із батьками з класу та представником служби у справах дітей вони виходили за вказаною адресою, але не знайшли родину. Писала учителька окремо в цю службу.
– Вийшло так, що Ірина дивно вказала адресу, ми шукали, але там ніхто з сусідів не знав про таку родину. Однак, я думаю, що поліція чи служба все ж мали б знайти, де живуть такі люди, адже в них більше ресурсів, бази даних, – вважає вчителька.
За словами батьків, які водять дітей в один клас із Сашею, класна керівниця постійно переймалась хлопчиком, хоча був він у школі мало.
– Коли сніданки були платні, то вчителька або за свої гроші годувала, або чиюсь порцію давала, адже діти їдять не всі і не все, – розповіла Катерина Сень, одна з мам. – Я, наприклад, погодилась, щоб порцію моєї дитини отримував Саша, бо ж чому дитя буде голодним.
Нині батьки у класі обурені ситуацією, аби знали про тяжкі умови, допомогли б, але ж цієї допомоги Ірина уникала, не казала, не зверталась.
Допомоги від держави мати дітей не отримувала
Ірина Чуканова вчора вийшла в соціальні мережі розповідати, що на неї та дітей «натравили» служби. Жінка каже, що не мала умов, води, бо треба було носити з колонки, іншого чогось, що всі винні в ситуації, лише не вона та чоловік. Боїться, що після публікацій чоловіка звільнять із роботи.
Розповіла жінка і про те, що Артем – це лише її дитина, а в Сашка є батько, який із ними живе, до Артема чоловік не має відношення у всіх сенсах.
Також вона сказала, що в хаті роблять ремонт і взагалі, коли приїхали служби, то зібралась по їжу в магазин, а їй не дали піти.
Хоча коли в Сашка спитали, коли і що дитина їла востаннє, то дитя відповіло: «Вчора, батон».
Жінка також скаржилась, що не отримувала допомоги від держави, але як виявилось, поки жила в Ковалівці, то отримувала, а згодом переїхала в місто. Тут вирішила нікуди не ходити, мовляв сама все дасть дітям і без держави та допомоги. Ірина каже, що ходити по інстанціях не мала змоги (це й зрозуміло, бо ж дитина з інвалідністю на руках), однак можна було просити допомоги, залучати волонтерів. Також вказала і на те, що не має бабусь, підтримки, без матері лишилась у 13 років.
Рустам Азізов, начальник служби і справах дітей Шевченківського району міста, повідомив нам, що служба не знала про існування дитини з інвалідністю. Їхали дивитись умови проживання однієї дитини, а побачили двох.
– Для нас було несподіванкою, відкриттям, адже раніше жінка не пускала у дім, знали про одну дитину, з приводу якої зверталась школа не раз. А умовивши матір показати умови проживання, побачили й іншу дитину, – розповів Рустам Азізов.
Як каже Азізов, його служба чітко відстежує ситуації стосовно дітей, беручи до уваги не лише офіційні звернення, але й анонімні та публікації в ЗМІ, соціальних мережах. Так би мовити, ідуть на випередження, але тут не знали про складнощі і про відсутність соцдопомоги, бо перевірили, то жінка до соцзахисту не подавала документів.
Нині збирають документи щодо позбавлення жінки прав на дітей. Щодо чоловіка, з’ясовують, хто він і чим займається та інші нюанси, адже відповідальність за дітей лежить і на ньому.
Також служба у справах дітей подала запит щодо лікарів, які мали обстежувати родину, підказати, як діяти, якщо дитина з інвалідністю. Але це за умови, що жінка чи її чоловік хоча б кудись зверталися.
Хочеш отримати допомогу – зроби перший крок
Для отримання допомоги людина має зробити перший крок – так каже Ірина Твердохліб, керівниця відділу організації «Спорт для всіх», представниця Національної Асамблеї людей з інвалідністю в Полтавській області, жінка, котра живе з інвалідністю та виборює доступність для полтавців з інвалідністю у всіх сферах.
– Це як і пенсія – виходиш на заслужений відпочинок, збираєш документи і тоді отримаєш, от так само з виплатами щодо інвалідності, – каже пані Ірина.
За словами пані Ірини, буває і корупційна складова в цій системі, що без висновків лікаря, комісії батьки дітей з інвалідністю не можуть отримати засоби реабілітації, не отримують виплат, бо не мають документів від лікарів, що дитина, наприклад, із синдромом Дауна тощо, є повідомлення про вимагання грошей (але в іншій області). Однак все ж під лежачий камінь вода не тече, тобто якщо взагалі нікуди не звертатись, то чого очікувати? А батькам (мамі), яка з дитиною, в котрої тяжкі порушення, без цієї допомоги не прожити. Багато батьків звертаються через різні канали по допомогу, однак у цьому випадку подібного не було.
До теми: Пішла з дому, залишивши малечу на 2 доби: на Полтавщині рятували дітей від холоду і голоду
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь