Вчора
Особливості чоловічої «декретної» відпустки: зміни в законодавстві й досвід полтавця
22 червня 2021, 15:45 0
Довго у суспільстві існував стереотип, що догляд за дітьми – винятково обов’язок матері. Водночас батькові відводили роль годувальника. Із часом погляди на розподіл обов’язків у родині змінюються, і новий закон, який зрівняв права чоловіків і жінок на декретну відпустку в Україні, став реакцією на запит суспільства.
За результатами опитування компанії «GfK», 80% чоловіків шкодують, що не мали емоційного досвіду виховання дітей і не бачили, як їхня малеча дорослішає.
– Одна з болісних тем – криза батьківства, яка полягає в тому, що чоловіки мало залучені до процесу виховання дітей. Від цього страждають стосунки, діти недоотримують впевненості в собі, їм бракує навичок у спілкуванні. Потрібно реформувати суспільні уявлення – зробити привабливим образ тата, залученого до процесу виховання. Важливо, щоб не лише тата, який купує Macbook чи возить на тренування на «Мерседесі», вважали крутим, а батькоа, який просто спілкується, вкладається в дитину, теж було престижно й модно, щоб молоді чоловіки прагнули цього, – зазначає психолог полтавської школи «Татоhub» Дмитро Медведєв.
Зміни в законодавстві
У квітні цього року Верховна рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері й батька на догляд за дитиною», завдяки якому чоловіки в Україні зможуть брати «декретну» відпустку.
В українському законодавстві й раніше була прописана можливість для чоловіка взяти відпустку з догляду за дитиною. Втім у документі обмежували права батька: відпустку могли надати тільки за наявності довідки з місця роботи матері про те, що вона вийшла на роботу до закінчення декрету і їй більше не виплачують допомогу.
Тож лише мати могла делегувати батьку таку можливість, і ця норма була дискримінаційною.
Що змінилося в законодавстві:
– чоловік, дружина якого народила дитину (пара не обов’язково має бути в зареєстрованому шлюбі), може взяти 14-денну відпустку за кошт роботодавця. Право на таку саму відпустку є в будь-якого повнолітнього родича, який доглядає за дитиною.
– відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначають як рівне право кожного з батьків дитини (матері та батька);
– чоловік і жінка, які мають дитину з інвалідністю, можуть взяти додаткову відпустку або просити про скорочення тривалості робочого часу.
Як у інших країнах
Польща
У Польщі чоловік також на два тижні може взяти «батьківську відпустку». Згідно з Трудовим кодексом, право на це має батько, який виховує біологічну або усиновив чи вдочерив дитину. Не може взяти таку відпустку чоловік, позбавлений батьківських прав, або який не підтримує зв’язку з дитиною.
14 днів можна взяти за раз або розділити на дві рівні частини.
«Батьківську відпустку» можна використовувати, поки мати дитини перебуває в декреті. Також жінка може відмовитися від частини декретної відпустки на користь батька. Жінка в Польщі має обов’язково використовувати щонайменше 14 тижнів із 20 тижнів відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, решту 6 тижнів може взяти батько дитини. Декретну допомогу чоловік у такому разі отримує за тими самими правилами, що і жінка – усе залежить від зарплати.
Німеччина
У Німеччині політики взялися заохочувати чоловіків долучатися до догляду за дитиною ще 2007 року. Тоді набрав чинності закон, яким почали виплачувати Elterngeld – «батьківські гроші».
Для молодих батьків запровадили щомісячну виплату, яка становить дві третини від середньомісячного заробітку.
Такі виплати можна одержувати щонайменше протягом року після народження дитини. Їх не обкладають податками й страховими внесками.
Другий аспект ухваленого 2007 року закону полягає у тому, що декретні виплати продовжують на два місяці (12+2), якщо щонайменше на два місяці у декретну відпустку, крім матері, піде і батько. Ці два місяці чоловік може взяти як після завершення декретної відпустки жінки, так і одночасно з нею.
Швеція й Норвегія
У скандинавських країнах законодавство прогресивніше. У Швеції діють «батьківські квоти»: з 480 днів загальної декретної відпустки 60 днів зобов’язаний узяти батько дитини. Якщо чоловік у декрет не піде, сім’я не отримає виплат. І навпаки, якщо чоловік і жінка поділять весь декрет навпіл – отримають додаткову фінансову підтримку.
У Норвегії декретна відпустка триває 49 або 59 тижнів, від її тривалості залежить розмір виплат на дитину. Батьки дитини мають обов’язково взяти по 10 тижнів відпустки, решту часу – розподілити між собою в будь-яких пропорціях.
Крім того, в Норвегії після народження дитини батьку належить ще оплачувана відпустка на два тижні, які не входять в обов’язкові 10 тижнів.
Іспанія та Франція
В Іспанії 2019 року ухвалили закон, згідно з яким тривалість відпустки для догляду за дитиною для татусів поетапно збільшували. Із січня цього року чоловік має іти в обов’язкову відпустку на 6 тижнів зі 100% збереженням зарплати. Також кожен з батьків отримує право на 10 тижнів відпустки на догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку.
У Франції нещодавно збільшили «декретну» відпустку для чоловіків з 14 до 28 днів, 7 днів потрібно брати обов’язково.
Про муніципальну школу Татоhub у Полтаві
Діти татів, які позитивно залучені в їхнє життя, мають вищі досягнення в навчанні, досягають кращих успіхів у кар’єрі, мають більш розвинені навички спілкування, вищу самооцінку, менше поведінкових проблем і витриваліші до стресу.
Щоб просувати ідею залученого батьківства через піклування, спонукати батьків та дітей проводити змістовно дозвілля разом, а також сприяння партнерським стосункам у родині та рівномірному розподілу домашніх обов’язків, у Полтаві відкрили муніципальну школу Татоhub.
17 червня сучасний навчальний заклад презентувала перша леді Олена Зеленська.
Мережу «Татоhub» уже створили в 10 містах України. Також осередки працюють у 5 країнах: Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Казахстані та Молдові.
На захід завітав Надзвичайний і Повноважний Посол Швеції в Україні Тобіас Тиберг, він поділився досвідом своєї країни щодо виховання дітей. За його словами, раніше у Швеції існувало поняття «оксамитовий тато» – батько, який проводить час з дітьми. Це словосполучення вживали здебільшого в негативному контексті. Зараз же усе змінилося.
– Коли я спілкуюся зі своїми друзями і серед нас перебуває той, хто не брав відпустки з догляду за дитиною, він має пояснити, чому так сталося. У Швеції така зміна відбулася впродовж останніх 20 років. І дуже важливо, коли тато приділяє увагу вихованню дитини, – зазначає Тобіас Тиберг.
Досвід перебування полтавця у відпустці з догляду за дитиною
Полтавець Олексій Новіков ходив у відпустку з догляду за дитиною 2008 року. Каже, це було їхнє з дружиною спільне рішення. Чоловік вважає його не спонтанним, а досить логічним кроком, адже тоді брали до уваги фінансове становище родини.
– Це був складний рік із економічної точки зору як для країни, так і для нашої сім’ї. У дружини просто була вища зарплатня. А в мене з’явився додатковий заробіток. Тому, коли вона працювала, я був з донькою, а потім, коли дружина поверталася, їхав на свою роботу, – розповідає полтавець.
На той час їхній доньці Аріні було близько року. У відпустці чоловік перебував протягом року.
Олексій каже, що залишався вдома більше часу, а отже, і прибирав, і готував.
– Якщо ми говоримо про хатню роботу, приготування їжі, походи по магазинах – робить той, хто має час. Ми ніколи не ділили цих обов’язків. Єдине – за сімейним автомобілем доглядаю я. Це, напевне, один обов’язок, який лише мій, – резюмує чоловік.
Олексій не вважає свою відпустку з догляду за дитиною дуже складним досвідом. Каже, що періодично відчувалося недосипання, адже він повертався з додаткової роботи пізно, подекуди опівночі, а підніматися доводилося о 6-7-й годині ранку. Втім подружжю пощастило, що донька вночі спала, із цим не було проблем. Пощастило Новіковим і з педіатринею
– Дуже важливо вдало вибрати лікарку. Вона вела доньку від самого народження. Коли дитина хворіла, у мене була можливість не везти дитину в поліклініку й не стояти в черзі, а привезти педіатру додому. Лікування завжди було влучне, і тому я ніколи не мав проблем із хворою дитиною, – розповідає батько.
Чоловік каже, що друзі підтримали його вибір піти у відпустку з догляду за дитиною, але водночас не пам’ятає, що дуже на цьому акцентував увагу. У будь-якому разі жодних негативних реакцій щодо його вибору Олексій не пам’ятає.
Загалом полтавець не вважає «декретну відпустку» надто складним досвідом. Каже, що подекуди відчував фізичну втому, а не психологічну. У спілкуванні з донькою складнощів не виникало.
– Я ніколи не мав проблем у комунікаціях з дітьми, і дитину цю дуже хотів. Коли доньці було близько року й вона вже розуміла, що їй кажу, спілкувався з нею, як з дорослою людиною. Я їй не забороняв, а завжди попереджав про наслідки тієї чи іншої дії. Наприклад, «не забороняю тобі торкатися до гарячої поверхні, але попереджаю, що буде боляче», – розповідає Олексій Новіков.
Коли дівчинці було близько двох років, батьки віддали її до дитсадка. І мама отримала компліменти від виховательок, що дитина в них дуже підготована до дошкільного закладу. На що мама Наталія відповіла, що це – абсолютна заслуга батька.
– Як я вже казав, завжди попереджав про наслідки якоїсь активності, спонукав доньку багато справ робити самостійно. Тож, ідучи до дитсадка, вона вже могла скласти одяг, віднести посуд на кухню тощо. Із того часу, що я був у відпустці, вона завжди їла сама – її не треба було годувати, – каже Олексій Новіков.
Скоро Аріні виповниться 13 років і її спілкування з батьками дещо змінилося.
– Я так розумію, донька ввійшла в підлітковий період, тому в неї, звісно, протест. Але до років 10-11 жодних проблем у комунікації не було. До безпосередньої конфронтації в нас не доходить, але вже бачу, що є певний бар’єр. Я можу нагримати, але, швидше, з навчальною чи попереджувальною метою. Донька знає, що батько її любить, – каже полтавець.
Олексій Новіков радить більше говорити з дітьми, цікавитися їхніми проблемами.
– Усе залежить, від віку, звісно. Але найголовніше – говорити з дитиною, як з дорослою. Якомога більше спілкуватися. Не завжди робота дозволяє приділяти цьому багато часу, але треба цікавитися, як у дитини минув день, або, якщо вона замислилася, запитати: «Що в тебе на думці?». Я завжди питаю в доньки, що саме її цікавить і чи потрібні допомога або пояснення, – каже чоловік.
Олексій завжди пояснював доньці звичні речі – погодні явища, чому вода змерзає тощо. Тобто намагався бути для неї авторитетним джерелом на кшталт «Вікіпедії» чи науково-популярної книги.
– Донька в мене цікавиться багатьма речами, а в мене є певний багаж інформації. Але навіть якщо я чогось не знаю, то не полінуюся прочитати про це статтю, щоб нам було про що поговорити, – каже чоловік.
Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь