У яких умовах живуть студенти в гуртожитках Полтави та скільки це коштує. ФОТО
Жахливі туалети, такі ж душові – такі світлини та відео з’явились у соціальних мережах, де вказали, що це агарний університет у Полтаві. Чи так усе насправді і звідки саме такі світлини? Ми звернулись у заклад та попросили показати умови, в яких живуть здобувачі освіти.
Лише почалась вступна кампанія, а вкиди в соцмережі то тут, то там – у цьому переконані у виші. У боротьбі за студентів деякі заклади ладні топити конкурентів. Ображені працівники також вдаються до таких методів. Про це розповіли в аграрному університеті та показали умови у всіх п’яти гуртожитках вищого навчального закладу (рейд був тиждень тому).
Юлія Радочина, керівниця підрозділу з організації виховної та іміджевої діяльності університету, повела у всі шість гуртожитків. На всіх поверхах ми не були (сил не стане ходити скрізь без ліфтів, адже деякі на 9 поверхів), але санвузли, душові, кухні та кімнати побачили.
У трьох гуртожитках блочна система, в інших – коридорна.
У перших, які бачимо, чисто, студентів живе мало, у блочних є блоки, де мешкають викладачі. Також побачили ми і деякі кімнати, адже нині мало хто вдома – у когось практика, хтось працює тощо.
Загалом чисто, хоча все старе, нові лише вікна у кімнатах. Також із новацій – пральні машини, якими користуються студенти. У викладачів, які мешкають поряд зі студентами на поверсі, пралки зачинені в спеціальну тумбу – коменданти пояснюють, що не всі мешканці сумлінні, можуть скористатись чужою річчю, тому так. Опікуються загальними площами прибиральниці, але студентів просять не смітити, не бути нехлюями (а таке трапляється, розповіли коменданти), написів-попереджень у кухнях, санвузлах чимало, вони всі про дотримання чистоти та гігієни.
Душові працюють за графіком і вони є лише на 1 поверхах гуртожитків.
– У нас бойлери, тож студенти купаються, коли нагріється вода, але тепла є завжди, – ділиться Євдокія Крот, камендантка гуртожитку №5.
У всіх будівлях, де живуть студенти, досі ведеться щоденний моніторинг температури, адже карантин ніхто не скасовував. Для цього є журнали на прохідній.
Загалом після відвідин усіх гуртожитків враження такі: за понад 20 років, відколи авторка матеріалу вчилась у виші та жила в гуртожитку, у душових залишилась система, де мусять купатись і не соромитись кілька людей – часто кімнати без перегородок, про шторки і мови немає («санстанція не дозволяє, такі норми»). Тож у цих умовах студентам доводиться позбуватись комплексів, якщо вони були (або набути нових, адже про інтимність процесу не йдеться).
Кухні і душові потребуть ремонту чи заміни плит, приміром, однак нас запевнили, що нині літо, заклад веде ремонтні роботи, тож бачать, що і де міняти та робити.
На проживання у гуртожитку завжди є попит, адже це доступно, хоч і доводиться миритись з багатьма правилами, а якщо їх порушують, то місця можеш позбутись (побились, напились, влаштували дебош – за таке полетиш на вихід).
У гуртожитках універу мешкають маже 2,5 тисячі студентів, уточнює Юлія Радочина. Першому курсу надають житло саме в гуртожитках, бо ж ще юні і мають звинкути до обставин, пар, встигати. А от іншим – як пощастить, тобто загалом приблизно третина студентів мають місця гуртожитках.
Валентина Аранчій, ректорка аграрного університету (донедавна виш був академією), каже, що не перший рік у вступну кампанію починається атака на виш, тож і нинішні анонімні публікації у соцмережах розцінює як намагання очорнити.
Причин може бути кілька, одна з них – конкуренція, боротьба за абітурієнтів. Інша – ображена людина, яку потіснили з посади коменданта. Про це кажуть інші працівники вишу.
– Ми знаємо навіть хто таке зробив. Людина виклала в мережу дуже старі фото та відео, і то не наші приміщення навіть на деяких фото, – каже Оксана Гапоненко, комендантка гуртожитку №1, котра донедавна була на іншій посаді, але працює у виші давно, переконує, що ситуацію добре знає.
У цьому гуртожитку (№1) живуть і іноземці, котрі приїхали опанувати мову, аби потім навчатись у вишах Полтави. Скільки платять іноземні студенти за проживання, адже видно, що і кімнати, і кухні та душові (зі шторками теж є, до речі) значно кращі та майже все у них нове. Також бачимо, що ремонти ідуть і що буде у результаті, обіцяють показати восени. Але селять сюди не лише іноземних студентів, тим паче, що минулоріч їх майже не було через карантин та епідемію у світі.
Гуртожиток №2 практично весь для агрономів. Тут поміняли двері у кімнати, але видно, що багато що потребує заміни і капремонтів. У деяких кімнатах затишно, деякі ж помешкання справляють протилежне враження, при цьому у гуртожитках часто перевірки щодо чистоти.
Дмитро Сапунов, староста 2-го поверху гуртожитку №2 поділився враження, чого бракує та як живеться.
– Я навчаюсь і працюю, тож мені цілком нормально тут жити. Раз у тиждень перу речі, частіше мені не треба та й не виходить. Бував в інших гуртожитках у друзів, то мій мені кращий, – каже Дмитро.
Третій гуртожиток такий самий, як і другий – однакова схема, навіть комендант понад 20 років один і той самий на дві будівлі – Валерій Обревко. Пояснює, що один на два гуртожитки, бо ж студентів і кімнат менше, аніж в інших. У третьому є пральня, де перуть білизну для студентів та іноземних студентів. Вона розташована у підвалі, душ також там.
А так у інших, дев’ятиповерхівках:
Студенти говорять, що жити серед таких же їм простіше – спільне дозвілля, не нудно. Поряд на території є волейбольне поле, де постійно грають. Тож хоч умови і не готельні, на квартири не поспішають. Фінансовий бік питання відіграє значну роль.
– Прийдуть із батьками, подивляться та й ідуть шукати квартиру. А потім повертаються, бо жити з хазяйкою – жорсткіші правила, ніж у гуртожитку, а платити мінімум 1,5 тисячі за ліжко-місце, а умови часто не дуже, розповідає Тамара Аксьонова, комендантка гуртожитку 4-Б. – А за квартру платити та ще й за комуналку – то надто дорого для родин.
За проживання у гуртожитку платять трохи більше 500 гривень, квартира – від 4,5 тисячі
Валентина Аранчій, каже, що гуртожитки усіх вишів Полтави приблизно однакові, десь, може, трошки краще, десь рівень такий самий.
Проживання у гуртожитку студенту обходиться трохи більше 520 гривень. Щороку на мільйон гривень роблять ремонтів та оновлюють базу, але цих коштів однак мало, а дірок, тобто те, що варто покращити, що зношується, багато.
– Виш держава фінансує на 50%, інші 50% заклад повинен заробити (переважно це кошти, які платять студенти, котрі вчаться на контракті). За пів сотні плати за гуртожиток намагаємось робити ремонти, міняємо вікна на металопластикові, купили пральні машини, – говорить Валентина Аранчій.
Як зазначила очільниця вишу, батьки студентів також надають допомогу: або роблять косметичний ремонт у кімнаті, або вікна міняють – ми не проти такої ініціативи.
Вона додає, що приміщення всіх гуртожитків побудовані років 40 тому, а самому вишу 100 років. Тож капітальні ремонти не завадили б, але на це бракує коштів. Загалом у виші 50% студентів із сільської місцевості.
– Якщо студентів щось не влаштовує,є пропозиції, то вони завжди сможуть звернутись до мене, адже знають мене з першого курсу і я знаю кожного з них, – зауважила Юлія Радочина.
А ми б хотіли побачити, які умови в інших гуртожитках полтавських вишів. Із власного досвіду знаємо, що у 90-их деякі не мали кухонь і студенти були змушені шукати електроплити та готувати в кімнатах – там с амо, де і навчались та спали. Що душові у деяких такі, як на фото з аграрного універу – були і є досі.
Тож плануємо показати житла студентів інших ВНЗ Полтави.
До теми:
Туалети у школах Полтави досі без дверцят. ФОТО.
Гідність дитини: якими мають бути шкільні туалети та чому це надто важливо.
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь