23 туалети на місто: коли в Полтаві з’являться нові та скільки це коштуватиме. ІНФОГРАФІКА

23 туалети на місто: коли в Полтаві з’являться нові та скільки це коштуватиме. ІНФОГРАФІКА
20 січня 2022, 17:00   0

Полтава – місто, якому катастрофічно бракує громадських туалетів. А ті вбиральні які є, сьогодні не відповідають потребам містян і туристів: вони не працюють цілодобово, переважно не пристосовані для людей з інвалідністю, часто їх не можливо знайти, бо немає вказівників.


Схоже, ситуація нарешті починає рушити з місця. Комунальна організація «Інститут розвитку міста» розробила концепцію, скільки в Полтаві має бути туалетів, якими вони повинні бути та де, а ще порахували вартість та час, за який їх реально зробити. Про свої напрацювання, які незабаром презентують публічно, директорка установи Тетяна Татаріна та головний фахівець з інтегрованого урбаністичного розвитку Олександр Печененко розповіли «Колу».

– Інститут розвитку міста разом з проєктним офісом GIZ замовили дослідження в сфері надання послуг громадськими вбиральнями в Полтаві, – говорить Олександр Печененко. – За результатами дослідження фахівці розробили концепцію, скільки має бути вбиралень у Полтаві. Відповідно до норм ДБН, передбачається один прилад на тисячу мешканців. Прилад – це два пісуари, або один унітаз. На ці розрахунки і потрібно орієнтуватися.

Скільки в Полтаві сьогодні туалетів та чого їм не вистачає


За результатами дослідження в Полтаві сьогодні 23 діючих громадських туалети, 22% з них пристосовані для людей з інвалідністю на вході, 22% – пристосовані для людей з інвалідністю в кабінках. Середня ціна за відвідування вбиральні – 4 грн 50 коп.

– Тут враховані і ті туалети, які знаходяться на ринках, на залізничних вокзалах. До них мають доступ усі, але вони не є комунальними, – зауважує Олександр Печененко. – У центральній частині в нас тільки три вбиральні: у парку «Перемога», на Соборному майдані і в Петровському парку. Але всі вони знаходяться в підвальних приміщеннях і з таким доступом, що скористатися ними люди з обмеженими можливостями не можуть.




Опитування, яке провели серед полтавців, свідчить, що 60% мешканців вважають, що в нас недостатньо громадських вбиралень. Крім того люди не знають, де знаходяться ті, що є, бо немає вказівників, візуальних орієнтирів. Туалети працюють переважно з 8.00 до 18.00. Цілодобово працюють тільки ті, що на вокзалах.

Де найбільше потрібні громадські вбиральні


Найбільше вбиралень потребують місця масового відвідування людей: парки, сквери, будинки культури. У Полтаві це для прикладу центральна частина міста, район площі Зигіна, мікрорайону Мотель тощо.
Передбачено, що в Полтаві повинні з’явитися модульні (без фундаменту, збираються з різних матеріалів) та капітальні туалети.

– Хочу підкреслити, що модульні туалети – це не біотуалети, вони встановлюються на визначеному місці і не переносяться, – додав Печененко.

Кількість необхідних вбиралень визначали, порахувавши кількість мешканців міста.

На Полтаву норма – 277 приладів – це 32 нові громадські вбиральні, з яких шість – капітальні і 26 – модульні. Зараз дефіцит складає 154 прилади. Тобто, на сьогодні забезпечення в місті громадськими туалетами – 44%, але доступність та якість надання послуг робить цей відсоток ще меншим.



Згідно з концепцією, найбільше туалетів повинно бути на вулиці Соборності. Для прикладу, якщо взяти територію від площі Зигіна до Соборного майдану, то передбачається вісім модульних вбиралень. Щодо районів міста, то наразі публічних туалетів дуже потребують Левада і Половки, в останньому, приміром, зараз лише одна вбиральня.

Якими повинні бути сучасні туалети в Полтаві

– гендерний розподіл;
– окремі кабіни для людей з інвалідністю;
– кімната персоналу;
– облаштовані пеленальні столики.

Найбільша перевага модульної вбиральні – вона працюватиме цілодобово та без касира.

– Зараз в багатьох країнах існує практика, коли й капітальні вбиральні не потребують введення додаткових штатних одиниць для їх обслуговування. Планується, що і в Полтаві не буде «бабусь», які збиратимуть плату за послугу. В Україні такі туалети є в Києві, у Львові, почало впроваджувати Дніпро, – говорить Тетяна Татаріна.


Коли вдасться реалізувати пропозиції

Концепція – це добре, але коли туалети з паперу «перейдуть» на вулиці міста? Нині в «Інституті розвитку міста» очікують на рішення керівництва міста, хто буде кінцевим утримувачем цих споруд. Як тільки це питання буде вирішено, тоді затверджуватимуть програму розвитку громадських вбиралень у Полтаві.

Поки що ж починають з тих зелених зон, де відбудеться реконструкція. За словами Тетяни Татаріної, перша спроба реалізації пропозицій, які визначені в концепції, буде під час реконструкції парку «Перемога».

– При коригуванні проєкту, проєктанти вже враховують напрацьовані пропозиції. У парку може бути дві або три сучасні вбиральні, – говорить Тетяна Іванівна. – Наприклад, в Корпусному парку також є потреба установити громадську вбиральню, але оскільки це об’єкт природньо-заповідного фонду, там буде багато питань щодо погодження місця встановлення. – Зараз ми починаємо обговорення по реконструкції пішохідної частини вулиці Соборності і, можливо, в проєктно-кошторисну документацію внесуть розміщення модульних вбиралень уздовж неї.

Скільки коштуватимуть нові туалети Полтаві

Щодо вартості сучасних вбиралень, то чимало залежить від того, з чого буде зроблений такий громадський туалет. Щоб говорити про остаточну вартість, необхідно дати проєктанту на прорахунок хоча б одну вбиральню. Але в середньому одна модульна вбиральня на одну кабіну в Києві два роки тому коштувала мільйон гривень. Та фахівці зазначають, що в Полтаві це, імовірно, коштуватиме дешевше, бо в Києві вона металева, що робить її дорожчою. Та вартість об’єкту може зрости, якщо там будуть передбачені лавка, чи велопарковка. Загалом же на те, що поставити 32 нові вбиральні в Полтаві, необхідно 10 років.

Фото для інфографіки надане «Інстиутом розвитку міста»

Читайте також: Після скандалу в Полтаві у шкільних туалетах шторки замінили на дверцята. ФОТО

Автор: Ольга Правденко

Суспільство 20 січня 2022, 17:00

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції