Черви на варті екології та дитсадок, який опалюють сонцем: енергоефективність на Полтавщині в дії

31 березня 2017, 09:05   0
Фото - www.lampochki.org.ua

Полтавщина робить перші кроки на шляху до енергоефективності та збереження природних ресурсів. Нові методи виробництва органічної продукції, сонячні колектори в соціальних закладах, переробка пластику й скла, – усе це роблять у невеликих містах та селах області. Побачити це на власні очі мали нагоду полтавські журналісти.

У селах Коханівка й Козаче Чутівського району та місті Карлівка віднедавна впровадили систему енергоефективності.

Сміття на переробку привозять не лише з Полтавщини, а й із сусідньої області

У місті Карлівка на базі місцевої пилорами створили підприємство, що переробляє сміття різного ґатунку: від пляшки до кришок із старих холодильників. Нині там працюють лише п’ять осіб. А все тому, що багато людей вважають таку роботу брудною.

– Багато хто вважає, що це праця «на смітнику», бо треба перебирати і мити пластикові вироби. Але смітник нині дозволяє людині працювати й робити чистим навколишнє середовище. Це найголовніше, – каже Віта Бойченко, бухгалтер підприємства.
Сировину для переробки збирають у населення та в магазинах. Інколи люди самі приносять та навіть привозять сміття з різних точок.

– Є постійні клієнти, і не лише з Карлівки – приїжджають із Краснограда, Полтави, – продовжує Віта Бойченко. – Загалом здають люди різні: є такі, які приїжджають на «іномарках» і привозять п’ять кілограмів макулатури, аби не викидати. Це не залежить від того, хто й де працює, а від усвідомлення ситуації. Та здебільшого це бабусі й дідусі, яким зайва копійка не завадить.
Збирати макулатуру, пластикові пляшки, поліетилен тощо почали після того, як купили прес. Таку вторсировину в пресованому вигляді відправляють на заводи далі.

Також на підприємстві подрібнюють пластмасу на крупу та пласти.
– Якщо це м’яка текстура пластику, то вона лише пресується. Відра, тази, пластмасові ящики переробляють, – додає бухгалтер. – Поки що тут дроблять на фракції пластик.


Ціна за сировину коливається від 80 копійок до 2,5 гривні. За кілограм пластику можна отримати 2,5 гривні. За папір – від 80 копійок, залежно від ваги. Далі шлях вторсировини, зібраної в Карлівці, різний.

– Пластикову пляшку переробляють на силікон, Дніпропетровська паперова фабрика переробляє макулатуру на різні паперові вироби. Скляна пляшка «заливається» знову і продається. А склобій здається окремо, – коментує Віта Бойченко.
Марія Шандарь, пенсіонерка, приносить на переробку все, що трапиться під руку, аби тільки копійка була:

– Сьогодні привезла на 20 гривень. Мені до пенсії на хліб вистачить. Минулого року сюди часто приходила й носила сміття, бо хворіла й гроші на ліки потрібні були.

4-у міську клінічну лікарню в Полтаві опалюють щепою

Також у Карлівці виробляють щепу, передроблену деревину. Підприємство з’явилося в місті недавно – три місяці тому. Еміль Філбазов, власник виробництва щепок у Карлівці Полтавської області, говорить, що це корисно не тільки природі, а й людям.
– Ми чистимо узбіччя й лісопосадки, аби не палити їх. Зрізані гілки переробляємо на щепу, – коментує власник. – Є підприємства великі, які опалюють виключно щепою. З нинішньою ціною на газ, це вигідніше.
Для виготовлення щепи вирубують також насадження біля доріг на території Карлівського та Машівського районів.

Використовувати щепу для опалення, на думку Еміля, простіше й вигідніше, ніж дрова й газ. Тим паче технологія проста – купуєш котел і засипаєш у бункер, а потім потроху насипаєш у котел. За таким принципом уже опалюють 4-у міську клінічну лікарню в Полтаві.
– На добу потрібно 20 кубів щепи, а це день нашої праці. Ціна одного куба – приблизно 250 гривень, – додає Еміль Філбазов. –Якщо опалювати щепою вдома, то відчується економія – за місяць тисячу гривень можна зекономити.

Органічна ферма з каліфорнійськими черв’яками та коровами Шароле

Ще однією точкою, де впроваджують раціональне використання природних ресурсів стало село Козаче Чутівського району. Населення його становить усього 25 осіб. Проте це не завадило Олександру Квітчатому, фермеру ФГ «Ранок», започаткувати там органічну ферму.

– Я намагаюся тут вирощувати органічну продукцію, точніше екологічно чисту. Це не так просто, як здається спочатку, – коментує пан Олександр. Говорить, що для переходу від хімічного до екологічного потрібно перш за все мінеральні добрива замінити органічними.

– Проблема номер один – це те, що ми в гонитві за великими прибутками переходимо на хімічні методи обробки землі, – бідкається Олександр Квітчатий. – Сила ж органічного землеробства в тому, що ми самі для себе повинні виробляти правильне харчування.

Сам чоловік займається рослинництвом: вирощує кукурудзу і сою. Також тримає каліфорнійських черв’яків і 30 голів рогатої худоби – корів.
– На сьогоднішній день саме рослинництво досить прибуткове. Завдяки рослинництву вдається накопичувати кошти задля підготовки органічної ферми, – додає пан Олександр.

За словами Олександра, екологічно чиста продукція не є бізнесом наразі в Україні. Набагато легше заробляти гроші, отримуючи величезні врожаї на основі мінеральних добрив і хімічного захисту рослин.
Проте чоловік обрав інший шлях – розвивати органічну продукцію. Задля цього тримає каліфорнійських черв’яків. Їх привіз із Кременчука.
– Я розмножую їх років п’ять. Зараз їх багато. Завдяки червам, я перетворюю органічні речовини на поживні для рослин, – додає фермер. – Вони мені допомагають зробити органо-мінеральні комплекси, тобто законсервовані поживні речовини для рослин.
Маленькі хробаки можуть збільшити вміст гумусу в чорноземі від 12 до 21%, який впав унаслідок господарювання. Також Олександр Квітчатий утримує білих корів породи Шароле, привезених із Чернігова. Їх вирощує спеціально для м’яса.
– Певний час я продавав яловичину на ринок у Харків та в звичайні магазини, бо тоді були малі об’єми, – коментує фермер. – Зараз трішки об’єми збільшилися.
Серед проблем, із якими зіштовхується фермер, – знецінення яловичини на українському ринку. Бо вона не дорожча, ніж інше м’ясо.
– Споживачі не готові давати більше за якісний продукт. Я не можу зараз заробити додаткові гроші на продажу екологічної продукції, бо це охоплює малий об’єм споживання, – коментує пан Олександр.
Тож спершу чоловік намагається завоювати ринок і привчити покупців до якісного продукту. Задля цього продає яловичину за низькою ціною.
– Я свідомо за якісний продукт прошу таку саму ціну, щоб люди куштували, порівнювали. І зрозуміли, що ціна ніби однакова, а якість різна, – говорить Олександр Квітчатий.
Оскільки яловичина не приносить великого прибутку, то чоловік останні два роки віддає м’ясо воякам на Схід.
– Останній рік підтримую «Правий сектор». Мені легше віддати безкоштовно бійцям, ніж посередникам, які заробляють потім і на мені, і на покупцях, – ділиться фермер.

Дитсадок у Чутівському районі має гарячу воду завдяки енергії сонця

Успішним прикладом впровадження енергоефективності став дитячий садок «Чебурашка» в селі Коханівка Чутівського району. У грудні 2015 року завдяки проекту за підтримки Програми розвитку ООН у навчальному закладі встановили сонячний колектор, що працює наразі автономно.
Олена Таран, завідувачка дошкільного навчального закладу «Чебурашка», розповідає, що до того часу дитячий садок був майже без опалення, лише дві кімнати опалювали там, де діти перебували. Тому виховували всього 12 дітей. Нині дитсадок відвідує 21 дитина, а в закладі тепло і комфортно.
– Гаряча вода тепер на всій території дитсадка. Температура раніше в приміщенні коливалася до +15°C, зараз – +22°C


Потужність котлів може бути більшою, проте дітям достатньо, – ділиться пані Олена.
Юлій Данильченко, спеціаліст із монтажних робіт, додає, що ця система, крім сонця, також має додаткові системи енергії – електричний котел та систему опалення. Вона виробляє теплову енергію для забезпечення водою у той час, коли немає сонячної енергії. Система така не з дешевих, але, за словами пана Юлія, окуповується вже через п’ять років. Крім того, такі сонячні колектори можна встановлювати в будинки. Приміром, 18 таких уже діють у Лохвицькій центральній районній лікарні.

Віктор Семенов, директор групи компаній «Енергосфера», наголосив, що такі колектори – це екологічно чиста альтернатива джерелам тепла. Така система може працювати понад 25 років.

– Це один із перших проектів, інші наразі в розробці. Вони не швидкі в роботі, бо кожного треба прораховувати і готувати, інтегрувати в систему опалення чи подачі гарячої води, – додав пан Віктор.

Читайте також: На звалище у Полтавській області підсипали львівського сміття.

Автор: Ірина Лазаренко

Суспільство 31 березня 2017, 09:05

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції